Фердинанд Циглауер фон Блументаль (28 лютого 1829, Брунек, Тірольське графство, Австрійська імперія — 30 липня 1906, Чернівці, Австро-Угорська імперія) — історик, педагог, двічі обирався ректором Чернівецького університету, Почесний громадянин Чернівців.
Біографія Фердинанд Циглауер фон Блументаль народився 28 лютого 1829 року в містечку Брунек, Тірольське графство, Австрійська імперія.
1840 року почав навчатися в Інсбруцькій гімназії. Після закінчення в 1852 році гімназії, вступив на навчання до Віденського університету, де записався на історичний семінар (факультет). Після трьох років напруженого навчання його, разом з трьома іншими здібними студентами, зарахували до інституту досліджень австрійської історії.
Циглауер належав до першої генерації вчених-істориків, які отримали найвищу історичну освіту.
З 1856 року він професор Академії права в Германштадті (нині Сібіу, Румунія), а з 1875 року — професор Чернівецького університету, кілька разів (1876–1877), (1899–1900) обирався ректором і деканом філософського факультету цього університету.
В 1900–1906 роках Циглауер — позаштатний професор.
До виходу на пенсію він викладав австрійську історію та керував семінаром. Читав спецкурс «Військова й переможна ера Австрії 1863–1693 років», досліджував історію Австрії, Угорщини, Трансільванії. 42 роки віддав Ф. Циглауер роботі в Чернівецькому університеті.
Буковині — останньому його об'єкту досліджень з історії, присвятив професор багато наукових публікацій.
Помер Ф. Циглауер 30 липня 1906 року у власному будинку по вул. Альбертіненгасе, 13 (нинішня вул. В. Сімовича) в Чернівцях.
Серед видатних людей Чернівців, які прийшли попрощатися з професором Циглауером, були: архієпископ В. Репта, бургомістр Антон Кохановський, професор Теодор Тарнавський, декани професори Гаїна, Юліус Рошман, Степан Смаль-Стоцький, Фрідріх Кляйнвехтер, посли австрійського парламенту Леон Розенцвайг та д-р барон Євдоксій Гурмузакі.
Наукова діяльність Ф. Циглауер представляв старше покоління університетських буковинознавців.
Його перу належать праці з історії Буковини: «Становище Буковини на час австрійської окупації» (1888, Чернівці). «Історичний нарис Буковини періоду австрійської військової адміністрації» (1893–1901, Чернівці).
У своїх працях Ф. Циглауер обґрунтовував право Австрії на Буковину, пропагував ідею цивілізаторської місії Австрійської монархії на приєднаних землях. Попри певну тенденційність, наукові праці Ф. Цинглауера й сьогодні залишаються цінними своїм багатим фактичним матеріалом, без якого сучасному досліднику історії Буковини останньої чверті XVIII — початку XIX століття обійтися важко.
У своїх численних наукових працях з семигородсько-угорської історії представлено дослідження її маловідомих сторінок. Це — його дослідження про саксонських графів Гартенекк, про політичний реформаторський рух у Трансільванії за часів цісарів Йосифа II та Леопольда II, в яких описані вирішальні періоди австрійської історії, що знайшли своє відображення у крайовій (Буковинській) історії.
Праця «Звільнення Сходу від турецького панування» була одночасно його доробком до воєнної історії.
Громадська діяльність Професія викладача і дослідника зовсім не заважала Циглауеру займатися також і громадською діяльністю. Шість років він був громадським радником у м. Германштадт (нині Сібіу, Румунія), і понад двадцять років (з 1876) — громадським радником у Чернівцях.
Тривалий час був членом цісарської і королівської крайової (Буковини) шкільної ради.
Відзнаки та нагороди Праці Циглауера забезпечили йому досить високе місце в колі австрійських істориків. 1884 року цісар Франц Йосиф надав професору Циглауеру титул радника двору, тим самим визнав заслуги його перед наукою і державою.
Громадська рада Чернівців, визнавши величезну заслугу професора Циглауера перед містом і Буковинським краєм, надала йому звання Почесного громадянина Чернівців.
Примітки
Джерела
Посилання Буковинські новини На руському цвинтары в Черновцах начали восстанавливать разрушенные украинские исторические захоронения