«Червоний» — історичний роман українського письменника Андрія Кокотюхи; що вийшов у видавництві «Книжковий клуб „Клуб сімейного дозвілля“» 2012 року. Твір складається із трьох частин, у кожній з яких оповідь ведеться від іншої особи.
+
Опис книги
Цікаві факти Роман було написано за 2,5 місяці. Спочатку було створено кінець, а потім початок. Для написання твору автор користувався мемуарами повстанців, публікаціями українських істориків (Володимир В'ятрович, Іван Патриляк), розмовляв із живими свідками. Основними консультантами автора серед волинських краєзнавців виступили Бортніков Сергій Іванович, та відставний офіцер КДБ та пізніший генерал-майор СБУ, краєзнавець Булавін Олександр Олександрович. . Першим читачем рукописів був Іван Патриляк. Роман увійшов до «довгого списку» книжкової премії Книга року ВВС — 2012 За тиражем в Україні «Червоний» обігнав новий роман Стівена Кінга «Темна Вежа: Вітер у замкову шпарину» Роман було перекладено російською мовою видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
Рецензії Світлана Пиркало. «Червоний» Андрія Кокотюхи: патріотичний роман про УПА // Українська служба Бі-Бі-Сі — 20 листопада, 2012. — Процитовано 21 січня 2013 Оля Липинська. Швидко читати, але довго думати: про роман Андрія Кокотюхи «Червоний» // Українська служба Бі-Бі-Сі — 14 грудня, 2012. — Процитовано 21 січня 2013 Тарас Фасоля. Роман Кокотюхи «Червоний»: пласкі герої і фактологічні ляпи // Тексти.org.ua — 9 січня, 2013. — Процитовано 21 січня 2013 Олена Петренко. Скельця ідеологічних романів. Кокотюха та Забужко про УПА, насилля і жінок // Україна Модерна. — 23.10.2013
Нагороди 2012 — спеціальна відзнака за найкращий історико-патріотичний твір Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2012»Переможці конкурсу «Коронація слова-2012» на сайті «Коронації слова». — Процитовано 21 січня 2013
Видання 2012 рік — видавництво "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».
Див. також «Червоний» — однойменна екранізація за сюжетом роману.
Примітки
Посилання Андрій Кокотюха. Червоний на сайті видавництва "Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». — Процитовано 21 січня 2013