Рувим (Реувен, ) — згідно з біблійними книгами Буття та Числа , один з дванадцяти синів патріарха Якова. Старший син Якова від його першої дружини Лії (). Родоначальник покоління Рувимового утворившого плем'я Рувимове народу Ізраїля.
Життєпис Лія як народила Рувима сказала: «Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!»(). Внаслідок своєї нестриманості Рувим позбувся прав первородства внаслідок тяжкого гріха: він образив ложе батька, бо пізнав у ложі його наложницю Білгу (). <div style="background-color:#eee9d9;">Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности! Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!()</blockquote></div> — сповістив йому при смерті своїй Яків. І це збулося, подальше потомство Рувима не відрізнялося ні своєю чисельністю, ні своєї силою. Проте Рувим відрізнявся добрим характером і щирою благородною вдачею. Він знайшов для своєї матері траву (корінь мандрагори), що лікує від безпліддя, а коли цю траву попросила у нього Рахіль, друга і кохана дружина Якова, Рувим дав і їй.
Так само Рувим був єдиним з братів Йосипа, який заступився за збереження його життя (). З метою врятувати Йосипа і згодом повернути його батькові він запропонував іншим братам не оскверняти себе кров'ю безневинно вбитого, а кинути Йосипа в рів. З видно, що Рувима не було в той час, коли Йосип був проданий купцям в рабство. Не знайшовши Йосипа у рові, Рувим гірко плакав і кричав, думаючи, що брат його мертвий.
Ту ж саму шляхетність характеру проявив Рувим коли пропонував життя своїх власних синів, як заставу в забезпечення життя Веніямина (другого сина Рахілі від Якова), коли Яків відмовлявся відпустити його разом з братами в Єгипет ().
Нащадки Рувима Патріарх Яків із своїм родом перебував у Ханаані аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. У Єгипті вийшло від його синів 12 колін (племен) народу ізраїльського. Разом з Рувимом до Єгипту прибули також і його сини& — Ханох, Паллу, Хецрон, Кармі (). Нащадки Рувима у Єгипті утворили Рувимове плем'я, яке при виході євреїв з Єгипту склало 45500 дорослих, чоловіків здатних носити зброю (). Перед переходом через Йордан їх кількість зменшилась до 43713 чоловік (). Рувимове плем'я як і інші племена, що походили від синів Лії, отримало наділ на півночі Ханаану та пізніше утворили Ізраїльське царство. Щодо точного місця розташування племені, то данні не зовсім точні. За () їм належала область на західному березі ріки Йордан, північніше від племені Гада. Згідно з Стеллою Меша починаючи з 9 ст. до н. е. ця земля належала гадитам. Мойсей благословив плем'я Рувима «Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.»().
Джерела Gigot, Francis. Ruben // The Catholic Encyclopedia. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.
Посилання Рувим у jewishencyclopedia.com
Див. також Покоління Рувимове Дванадцять племен Ізраїля
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.