Нафталі (Нефталим, — мій спір, боротьба) — згідно з Книгою Буття, один з дванадцяти синів патріарха Якова. Був шостим сином Якова, та другим від Білги — служанки його другої дружини Рахилі (). Родоначальник покоління Нефталімового утворившого плем'я Нефталімове народу Ізраїля. Яків, благословляючи Нафталі та його коліно сказав «Нафталі — лань бистронога, що родить гарні оленята.» ().
Нащадки Нафталі Патріарх Яків із своїм родом перебував у Ханаані аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. У Єгипті вийшло від синів Якова 12 колін (племен) народу ізраїльського. Разом з Нафталі до Єгипту прибули також і його сини: Яхцел, Гуні, Єцер і Шіллем. (). Нащадки Дана у Єгипті утворили плем'я Нафталі, яке при виході євреїв з Єгипту склало 53400 дорослих, чоловіків здатних носити зброю (). Перед переходом через Йордан їх кількість зменшилась до 45 400 осіб (). Мойсей благословляючи перед смертю плем'я Нафталі сказав: «Нафталі ласкою ситий, сповнений Господнього благословення; півднем і заходом хай заволодіє».
Після завоювання Землі Обітованої, плем'я Нафталі зайняло найпівнічнішу її частину. При нападі ассирійців воно першим зробилося їх жертвою (). Територія племені приєднана до Асирії у 733 році до н. е., а сам народ племені вигнаний (). З цього племені походить Товит.
Див. також Покоління Нефталімове Дванадцять племен Ізраїля
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Посилання
Нафталі у JewishEncyclopedia.com