Курт Вальдемар Танк (; * 24 лютого 1898, Бро́мберг-Шведенхоє, Німецька імперія — † 5 червня 1983, Мюнхен, ФРН) — німецький авіаційний конструктор, льотчик-випробувач, очолював конструкторський відділ компанії «Фокке-Вульф» () з 1931 до 1945. Був розробником таких літаків періоду Другої світової війни, як винищувач Fw 190, винищувач-перехоплювач Ta 152, тактичний розвідувальний літак Fw 189 та багатофункціональний Fw 200 «Condor». Після війни Танк протягом двох десятиліть проєктував літаки за кордоном: спочатку працював у Аргентині, а пізніше — в Індії. У 1968 повернувся до Німеччини.

Біографія Народився 24 лютого 1898 в родині професійного військового-гренадера. Учасник Першої світової війни, у 1915 добровільно пішов на фронт. Воював на Східному фронті у 71-му Ерфуртському піхотному полку. Закінчив війну лейтенантом, командиром роти, з пораненням та нагородами за хоробрість. Після війни сім'я вимушена була переїхати в Потсдам, під Берліном, у зв'язку з відчуженням Польщею земель, на яких вони мешкали. Від 1918 по 1919 — у Фрайкорі в Веймарі. Від 1920 по 1922 навчався в Берлінському технічному університеті на кафедрі електротехніки.

З 1923 працював на авіаційному заводі «Rohrbach Metallflugzeugbau» у Берліні, де брав участь у створенні гідропланів (літаків зі зльотом-посадкою на воду) та пасажирських літаків, зокрема, Ro.VIII «Roland». У 1924 одружився з Шарлоттою Тойфель (). 1925 Танк влаштувався на роботу льотчиком-випробувачем у фірму «Альбатрос». 1 січня 1930 прийняв керівництво конструкторським бюро Баварських авіазаводів в Аугсбурзі до їх приєднання до компанії «Фокке-Вульф»luftwaffe-wings.jino.ru. У 1931 Курт Танк — керівник конструкторського бюро та льотних випробувань на підприємстві «Фокке-Вульф» у Бремені.

З 1932 — член НСДАП. На початку 1943 Курту Танку було присвоєно звання професора Технічного університету Брауншвейга.

У компанії «Фокке-Вульф»

Із 1 Листопада 1931 Курт Танк — керівник конструкторського бюро та льотних випробувань на підприємстві «Фокке-Вульф» у Бремені, а з 1933 — технічний директор. Тут під його керівництвом у довоєнні часи створили низку широко відомих літаків: Fw 44, Fw 56, Fw 58 та Fw 62. У 1936 отримує звання «Капітан корабля» (). До 1938 Танк особисто здійснював перший політ на кожному створеному під його керівництвом літаку.

Проте найвідоміші літаки Танк розробив напередодні Другої світової. У 1936 для Люфтганзи розроблено чотиримоторний Focke-Wulf Fw 200 «Condor». Загальне керівництво проєктом здійснював Танк, а безпосереднє — інженер Вільгельм Бансемір (). Цей літак проєктувався як пасажирський авіалайнер для ліній середньої та великої протяжності, в тому числі трансатлантичних і трансконтинентальних перевезень, а під час Другої світової війни виконував завдання з далекої морської розвідки, морського бомбардування, транспортних перевезень та розвідки погоди. У 1937 розроблено тактичний розвідник Fw 189, а в 1939 — багатоцільовий Fw 190 — один з найкращих винищувачів свого часу, який широко застосовувався в ході війни як штурмовик.

1939 Танка призначено членом ради авіаційних досліджень. З 1943 всі типи нових літаків, створених під його керівництвом, згідно зі спеціальним наказом, підписаним Герінгом, позначалися двома першими літерами його прізвища — «Ta».

За значний внесок у зміцнення оборони Рейху, отримав звання «Лідера військової економіки» ().

Наприкінці 1942 Курт Танк та інженер Ганс Мультгоп () очолили групу розробки нового передового проєкту турбореактивного винищувача Focke-Wulf. У 1945 підготовлений проєкт отримав позначення Ta 183. Винищувач став зразком для всієї повоєнної реактивної авіації подібного класу. Танк — автор дископодібного вертольота, який, проте, не був випробуваний.

8 квітня 1945 року Танк був захоплений британською секретною службою в Bad Eilsen.

Повоєнний період Після війни Курт Танк залишився без роботи. У 1945 заснував власну фірму «Ingenieurbüro Tank». У вересні 1946 відбулася зустріч із Куртом Танком начальника ОКБ-1 (СРСР) Олехновича, який цікавився можливістю залучення його до проєктів бюро. Проте, після цього Танк із радянськими конструкторами на зв'язок більше не вийшов. Пізніше Танка намагалися залучити й англійці, але теж без результату.

В Аргентині

Наприкінці 1946 Танк під ім'ям професора Педро Матіса () з командою фахівців через Данію, з документами, виданими офіційними особами цієї країни, виїхав до Аргентини. Розробляв на основі Focke-Wulf Ta 183 перший аргентинський реактивний винищувач I.Ae. 33 Pulqui II для уряду Хуана Перона. Перший політ здійснено 16 червня 1950 випробувачем — капітаном Гільєрмо Вайсом. Всього було побудовано 5 літаків, однак фінансова криза та катастрофа одного з них під час параду поклала кінець подальшим розробкам. Також було розроблено багатоцільовий літак «Уанкеро» та проєкт пасажирського авіалайнера «Кондор». У 1954 багато німецьких фахівців покинули Аргентину, серед них був і Танк.

В Індії Конструктор переїхав до Індії. Спочатку працював директором Мадраського технологічного інституту, де одним із його учнів був Абдул КаламПізніше Абдул Калам став президентом Індії. Пізніше уряд доручив йому розробку та побудову першого в історії цієї країни власного військового реактивного літака, винищувача-бомбардувальника HAL HF-24 «Marut» (). Прототип здійснив перший політ 17 червня 1961. Перший серійний екземпляр полетів у листопаді 1967. Літак застосовувався протягом 1971 у бойових діях на кордоні з Пакистаном, перебував на озброєнні ВПС Індії з 1961 по 1985. Останні літаки «Marut» були зняті з експлуатації в середині 1980-х років.

Танк здійснював загальне конструкторське супроводження й іншого проєкту винищувача — єгипетського легкого реактивного Helwan НА-300, створеного на базі літака Р-300, що проєктувався в Іспанії під керівництвом Віллі МессершміттаСайт «Vert-mi8».

Останні роки Із Індії Танк у 1968 повернувся до Німеччини для роботи консультантом у компанії «Мессершмітт-Бельков-Блюм». Прожив свої останні роки в Берліні та Мюнхені. Помер 5 червня 1983 в Мюнхені, у віці 85 років. Після кремації прах Танка, згідно з його бажанням, було розвіяно над Ріо-де-ла-Плата.

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест (Шварцбург) Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесне звання «Лідер воєнної економіки» (1939) Пам'ятна медаль Лілієнтальського товариства авіаційних досліджень (1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го (1941) і 1-го класу з мечами Титулярний професор (1943) Почесний щит гау (1944) Почесний доктор інженерних наук Берлінського вищого технічного училища (1945)

Літаки Курта Танка

Див. також Люфтваффе ВПС Аргентини Ріхард Фогт Райнгольд Мевес

Посилання

Примітки

Джерела з інтернету та література Авіація Другої світової