Миколаївська церква (XIV–XV, XIX ст.) — пам'ятка архітектури національного значення в с. Чесники (Рогатинський район, Івано-Франківська область).

Історія Церква належала до Рогатинського деканату. Її збудували в XIV–XV ст. Під час Першої світової війни, незважаючи на бойові дії, село зазнало мінімальних втрат — згорів лише один будинок, вражений гранатою. Дзвони церкви були успішно приховані від російської армії.

Опис За словами М. Рожка: «Церква є тридільною традиційною для українського сакрального будівництва, вимурована з каменю. її центральна частина дещо ширша від бабинця й апсиди. Сама апсида п'ятистінна з невеликими віконечками з південного та східного боків. І апсида, і бабинець перекриті стрімким дахом, а центральний неф — шатровим дахом з двома заломами. Дахи мають ґонтове покриття. Бабинець та апсида завершуються невеликими хрестами — центральний з них дещо більший. У бабинці над входом просвічується невелике вікно, у центральній наві є вікна більшого розміру. Характерна особливість церкви — це її контрфорси, ними вона виділяється з-поміж мурованих кам'яних храмів. Контрфорси на кутах центральної нави є трохи нижчими ніж на бабинці. Усі контрфорси пізніші, ніж сама церква. Характер кладки свідчить про його давнину, крутизна склепіння має риси готичної форми. Навколишній мур також указує, що церква була оборонною твердинею. Чесниківська стара церква має аналог серед української сакральної архітектури, подібний Божий храм є в с. Розсохи…»Романа Коритко, Дениса Белей. Чесники — давнє село Опільського краю Всередині храму є старовинний напівзруйнований іконостас орієнтовно XVII–XVIII ст., який потребує негайної реставрації та разом із церквою є під опікою Управління культури Івано-Франківської облдержадміністраціїНа Рогатинщині ремонт у церкві може донищити кількасотрічний старовинний іконостас.

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1194).

Легенди Згідно з переказом у Миколаївській церкві восени 1648 р. на службі Божій були козаки гетьмана Богдана Хмельницького. Як відомо з історії під час національно-визвольної війни українського народу від польської займанщини гетьман направив в Опільський край 15-ти тисячне козацьке військо на чолі з полковником Іваном Товпигою.

Парохи о. Теодор Бачинський (-1831+, адміністратор) о. Ілля Чізольський () о. Олександр Тефіховський (1835—1836) о. Дезидерій Гричанський (1836—1838, адміністратор) о. Іван Соробура (1838—1840) о. Петро Медведький (1840—1901+) о. Микола Любинецький (1901—1918; 1884—1901, сотрудник) о. Яків Заяць (1918—1919+) о. Євген Витошинський (1921—1935+) о. Михайло Блозовський (1935—1941) о. Тома Бариляк (1940—, сотрудник) о. Олексій Базюк (1941—1944+)

Галерея

Див. також Церква святого Онуфрія (Посада Риботицька); Горянська ротонда; Василівська ротонда; Церква Преображення Господнього (Старий Остропіль); Церква святого Миколая (Аскольдова могила).

Примітки

Література Щербаківський В. Українське мистецтво. — Львів-Київ, 1913. Драґан М. Українська декоративна різьба XVI–XVIII століть. — Київ: Наукова думка, 1970. Пам'ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Ред. А. П. Мардер, В. В. Вечерський. — Київ: Техніка, 2000. Історія української архітектури. За редакцією В. Тимофієнка. — Київ: Техніка, 2003. Овсійчук В. Мистецтво XIV — першої половини XVI ст. Мотиви готики. Оборонне зодчество // Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2004. Слободян В. Храми Рогатинщини. — Львів: Логос, 2004. Логвин Г. Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель — Москва-Лейпциг, 1982. Откович Т. Церква Святого Архангела Михаїла XIV-XVI ст. в селі Чесники // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. — Львів, 2007. — № 1 (9). — С. 86-90. Krasny P. Architektura cerkiewna na ziemiach ruskich Rzeczypospolitej 1596–1914. — Krakow, 2003.

Посилання