Адольф Циборовський, (нар. 25 травня 1919 р. у Варшаві, пом. 26 січня 1987 у Варшаві) — польський архітектор і урбаніст.
1946 року закінчив Варшавську політехніку.
У 1945–1946 роках працював у Бюро відбудови столиці ().
У 1947–1948 роках був керівником Бюро міського планування у Щеціні.
З 1949 до 1953 років працював у Відділі урбаністики у Варшаві (), 1954–1956 роках був головним урбаністом в Комітеті урбаністики і архітектури (), а від 1956 розпочав свою роботу на посаді головного архітектора Варшави. Працював над відбудовою післявоєнного міста.
У 1964–1967 роках був директором програми ООН реконструкції Скоп'є, яке було зруйновано землетрусом 1963 року .
У 1967–1973 роках радник ООН.
У 1974–1977 роках на посаді директор Instytut Kształtowania Środowiska у Варшаві.
Від 1975 року професор Варшавської політехніки, а від 1978 — директору Інституту урбаністики і просторового планування Варшавської політехніки.
1985 року був обраний послом до Сейму ПНР ІХ каденції, член Державної ради.
Був одружений з Уршулою Циборовською (1919–2009). В подружжя народився син Мацей.
Бібліографія Polityka kształtowania środowiska: wybrane elementy. Wiedza Powszechna, 1981–214 стор. Warszawa. O zniszczeniu i odbudowie miasta (wyd. Polonia, 1964) Циборовский А. Польское градостроительство. 1956 — 65 стор. Проблеми градостроительства в Польше в послевоенный период. Polskie wydawnictwa gospodarcze, 1954 — 62 стор. Янковский, Станислав; Циборовский, Адольф. Варшава: 1945. Сегодня. Завтра. Варшава: Интерпресс, — 1980, 208 с.
Примітки