Відóменко Олександр Андрóнікович (7 липня 1931, с.Моринці, Черкаська область, Звенигородський район — 23 вересня 2017, м.Хмельницький) — двоправнучатий племінник Т. Г. Шевченка (праправнук по брату Йосипу), письменник, журналіст, літературознавець, викладач. Голова Хмельницького обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Член національної спілки журналістів України. Лауреат регіональної премії ім. Т. Г. Шевченка, лауреат регіональної премії ім. Микити Годованця, лауреат премії імені Богдана Хмельницького в галузі історії , лауреат премії ім. Михайла Орловського у галузі історико — краєзнавчих досліджень. Кавалер урядового ордена «За мужність» 3 — ступеня. Кавалер «титульного знака лицаря засновника» міжнародної громадської організації Суверенний лицарський орден Христа Спасителя , нагороджений орденом Народного Руху України «Орден В’ячеслава Чорновола», та орденом «Козацький Хрест». За активну участь у помаранчевій революції нагороджений Грамотою українського народного комітету та нагрудним пам'ятним знаком “Гвардія революції”.

Біографія Відоменко Олександр Андроникович народився 7 липня 1931року в с.Моринці, Звенигородського р-ну, Черкаської обл., в родині службовця. У 1953 році закінчив Шевченківський гідромеліоративний технікум, а 1961 року — Одеський державний університет ім. І. І. Мечнікова отримавши кваліфікацію викладача хімії.

З 1953 по 1966 рік працював інженером-гідротехіком Звенигородського райвиконкому та вчителем, завучем і директором в школах Звенигородського району. В 1966 році переселився з сім'єю до м.Хмельницького та в продовж 30 років працював викладачем Хмельницького економічного технікуму .

У 1994 році залишив викладацьку посаду та почав займатись творчою роботою в галузі літературознавства. У 1995 році в газеті “Подільські вісті” було вперше надруковано матеріал “Релігійні погляди Тараса Шевченка”. З 1996 по 2013 рік видав 7 науково-пошукових книг про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, автор кількох нарисів про Олександра Пушкіна та Льва Толстого. У 2009 році видав історико-краєзнавчий альбом «У покоях Енгельгардтів». В 2012 році вийшов друком роман-ессе «Одержимі».

За активну громадсько-політичну роботу на посаді заступника голови Всеукраїнського об'єднання ветеранів, Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність». Благословенням Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета за заслуги перед Україною О. Відоменку та його нащадкам було даровано право на родовий герб та нагороджено орденом «Лицарської доблесті V ступеня». Указом Президента України, від 23.08.2011 № 857/2011 , Відоменко О. А. було призначено довічну державну стипендію, як видатному діячу освіти, який досяг сімдесятирічного віку.

Друковані праці Відоменко О. А. використовуються вчителями української мови та літератури, учнями навчальних закладів міста Хмельницького, читачами бібліотек. Відоменко О. А. брав активну участь в культурно-просвітницькій діяльності міста та області. Був цікавим співрозмовником для дітей, під час проведення у дитячих бібліотеках міста Хмельницького різноманітних літературно-мистецьких свят та Шевченківських читань — «Іду з дитинства до Тараса», «Юнь шанує Кобзаря» та багатьох інших.

Відоменко О. А. брав активну участь у громадському житті м.Хмельницького. Активно співпрацював з Народним Домом «Просвіта» , бібліотеками та навчальними закладами міста. У період з 2006 по 2016 рік провів більше 250 зустрічей з учнями та студентами різних навчальних закладів міста. Користувався заслуженим авторитетом та повагою серед педагогів, бібліотекарів, учнівської і студентської молоді. Його статті за результатами дослідницької роботи друкувались в рубриках «Минуле — сучасне», «Невмируща пам'ять предків», «Спроба дослідження», «Кур'єр дослідницький», «Вікно в історію», «Культурологія», місцевих періодичних видань «Проскурів», «Подільські вісті», «Подільський кур'єр», «Майбуття» тощо.

Творчість

«Сумна та радісна Шевченкіана» : збірка нарисів, Хмельницький, 1996 р. — 52с. «Оплаканий і зраджений» : нариси і статті, Хмельницький, 2000 р. — 151с. «Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів» , у співавторстві з Є. Семенюком: телеповість, есе, нариси, статті та рецензії, Хмельницький, 2003 р. — 174 с. «Збагнімо віщий заповіт» : документальна повість, Хмельницький, 2004 р. — 40с. «Нащадок восьми Гетьманів України» : біографічне дослідження, Хмельницький, 2005 р. — 96с. «Микола Гоголь гетьманський та княжий нащадок »: повість, Хмельницький, 2006 р. — 116с. «А нащадкам не байдуже» , у співавторстві з М.Капелістим, 2008 р. — 192 с. «У покоях Енгельгардтів» , альбом, 2009 р. — 40с. «Одержимі» : роман-есе, Хмельницький, 2012 р. — 187с.

Статті та нариси що були надруковані у ЗМІ Українські корені Л.М. Толстого. // Літературна Україна. – 2002. – 4 червня. Чи варто знімати про нерозділене кохання Тараса Шевченка. // Подільський кур’єр. – 2002. – 5 березня. Незбагненні. // Наша віра. – 2003. – березень. Тарасова хата та школа. // Молодь України. – 2003. – 16 лютого. Шевченко і Поділля. // Молодь України. – 2002. – 21 лютого. Стежками дослідництва. // Високий замок. – 2002. – 16 листопада. Маховик русифікації. // Високий замок. – 2002. – 16 березня. Нащадок двох гетьманів. // Погляд. – 2002. – 19 грудня. За покликом серця. // Майбуття – 2002. – листопад. Єнгельгардти на службі у Тараса Шевченка. // Високий замок. – 2002. – 8 березня. Україно, Україно! Оце твої діти... // Проскурів. – 2002. – 20 березня. Не пожадай імені чужого. // Високий замок. – 2002. – травень. Як умру то поховайте. // Майбуття. – 2002. – грудень. Хто врятує Україну. // Проскурів. – 2002. – 10 червня. На прекрасній Подолії. // Літературна Україна. – 2002. – 30 січня. Звенигородське повстання. Повість. // Шевченків край. – 2002. – №№ 56, 57, 58, 59, 60. У всякого своє лихо. // Подільський кур’єр. – 2002. – 30 січня. То де ж народився Кобзар? // Прибузька зоря. – 2007. – 8 березня. Збагнімо віщий „Заповіт”. // Проскурів. – 2007. – 4 січня. З шевченкової криниці. // Майбуття. – 2007. – лютий. Такий суперечливий „Заповіт”. // Подільський кур’єр. – 2007. – №8 за 22 лют., №9 за 1 бер. Шляхетні корені Шевченкового роду. // Подільський кур’єр. – 2007. – 12 квітня. Перший „Кобзар”. – 2002. Альманах. с. 59-60. Розминулися. – Київ. Дніпро. – 2001, №7-8. с. 122-129. Аральська експедиція. – Хмельницький. – Педагогічний вісник. 2000. с. 26-28. Незгасне світло загадкової „Тризни”. – Хмельницький Мат. наук. конф. 2001. с. 93. Як Шевченко став матросом. Збірник нукових праць. Камянець-Подільський. 2000. с. 264.

Виступи на радіо та телебаченні ХОДТРК "Поділля-Центр", 03.04.2009р. Запис в прямому ефірі, до Дня 200-роковин від народження М.В. Гоголя. ХОДТРК "Поділля-Центр", 18.01.2010р. "Щира розмова", презентація альбому "У покоях Енгельгардтів" ХОДТРК "Поділля-Центр", 09.03.2010р. "Щира розмова", зустріч з Відоменко О.А. ХОДТРК "Поділля-Центр", 10.08.2010р. "Щира розмова", зустріч з Відоменко О.А. до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка Національне радіо, жовтень 2008р. Розмова з Відоменко О.А. ТРК "Місто", 06.02.2010р. "Хмельницчани і долі", розмова з Відоменко О.А. Республіканське радіо, березень 2010р. Інтерв'ю з Відоменко О.А.

Примітки

Джерела та посилання

Праправнук великого поета. Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка. 2016р. Богдан Сушинський // Літературна Одеса. Єкологія. № 4 грудня 2007. Богдан Сушинський. Нащадок великого Кобзаря. // Одеські вісті. 27 березня 2007. Микола Зубков. Заборонений Кобзар. — Харків. В-во «Форт». 2009. Богдан Сушинський. Правдофобія як метод «дзюбознавства». — Одеса. В-во «Астропринт». 2011. М. Кульбовський. З Подільського кореня. Книга друга. Упошуках істини. Євріка. 2003. с. 120-123. М. Кульбовський. Подільська шевченкіана. Книга друга. Видавництво Цюпак. 2006. с. 122. М. Кульбовський. З Подільського кореня. Книга четверта. Видавництво Цюпак. 2007. Тонкий розвіявши туман. с. 46-49. А. Сваричевський. Проскурів літературний. НВП. Євріка. 1998. с. 153. А. Сваричевський. На прекрасній Подолії. НВП. Євріка. 2001. На зорі незалежності України. с. 38-39. А. Сваричевський. Зустрічі далекі і близькі. Видавництво НВП Євріка. Правнук Великого поета. с. 39-42. П. Маліш. На зламі. Львів. 2006. Розділ перший. Тягар нашого роду. с. 45-48. В. Мацько. Шевченко у серці моїм. Хмельницький. Поділля. 1996. Шевченко в іменах. с. 9. О. Ошуркевич. Оповіді шевченкового краю. Луцьк. 2004. Горе своє і горе чуже. с. 79. Збірник. Лауреати обласних премій Хмельниччини. Хмельницький національний університет. 2004. с. 70-81. Збірник. Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини за 2006 рік. с. 49-52. Довідник. Хмельницький в іменах. В-во Цюпак. 2006. с. 31. В. Яременко. Жива гілка родинного дерева. Журнал „Слово і час”. №4. 2002. В. Прокопчук. Хмельничани – шевченкознавці. Журнал „Педагогічний вісник” №1. 2004. с. 3-4. О. Відоменко. Є. Семенюк. Презентація книги Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів. Журнал „Слово і час”. №12. 2005. Редакційна стаття. Повернення Тараса // Проскурів. – 1992. 26 груд. – с. 1. П. Карась. Хмельницький. // Подільські вісті. – 1996. – 29 серп. – с. 1. Т. Кірик. Наш вибір правильний. // Подільські вісті. – 1996. 29 лист. с. 1. В. Раздуваєв. Привітай же моя ненько... // Проскурів. – 1997. 28 трав. – с. 1. С. Суржко. З Шевченкового роду. // Шевченків край. – 1997. 15 бер. с. 2. Редакційна стаття. Наші позаштатні кореспонденти. // Проскурів. – 1997. – 14 трав. с. 6. І. Рожко. Не промовчи Шевченка у собі. // З людьми і для людей. – 1998. – 20 бер. – с. 2. Р. Писар. Є магія шевченкового слова... // Подільські вісті. – 1998. – 13 бер. с. 2. М. Чернега. Тарас Шевченко у площині кривого дзеркала. // Україна молода. – 1999. – 22 трав. – с. 8. П. Маліш. „тягар нашого роду”. // Високий замок плюс Хмельниччина. – 2000. – 16 червн. – с. 3. К. Чабан. Цілий книжковий світ біля твоїх ніг. // Проскурів. – 2000. – 24 берз. – с. 8. В. Науменко. Щоб були добрі сходи. // Проскурів. – 2000. – 23 лют. – с. 4. А. Бендюг. Я не пам’ятаю, щоб у нашому домі був „Кобзар”. // Проскурів. – 2000. – 21 квіт. – с. 8. В. Разуваєв. Велике слово в маленькій залі. // Проскурів. – 2000. – 17 бер. – с. 8. В. Григорович. Молоді про Кобзаря. // Подільські вісті. – 2000. – 30 трав. А. Сваричевський. До розуму і серця школярів. // Подільські вісті. – 2000. – 30 трвн. А. Сваричевський. До розуму і серця школярів. // Майбуття. – 2000. – травень. – №9 (163). В. Григорович. Слово про вічне. // Подільський кур’єр. – 2000. – 22 черв. С. Гук. Земля, яку сходив Тарас. // Проскурів. – 2000. – 30 черв. М. Марчук-Мачківська. „Оплаканий і зраджений”. // Подільські вісті. – 2000. – 12 жовт. Редколегія „ЛГ”. Як пан Відоменко дав маху. // Літературна громада. – 2000. – 3-4 вер.-жовт. – с. 26. А. Никифорчук. У тин, та не в ті ворота. // Літературна громада. – 2000. – 3-4 вер.-жовт. – 26-27. А. Сваричевський. До розуму і серця школярів. // Проскурів. – 2000. – 26 трав. – с. 8. А. Гуцульський. Тарас Шевченко – очима праправнука. // Проскурів. – 2000. – 20 жовт. – с. 14. С. Мамадзаде. Украинские фрески. // Гюнай. – 2000. – 10 июля. С. Побережний Хто ж насправді викупив Тараса. // Справедливість. – 2001. – 8 бер. – с. 2. М. Чернеча. „Як умру то...” // Україна молода. – 2001. – 20 вер. – с. 12. Н. Пакулько. Літератор свою премію передав сім’ям загиблих гірників. // Молодь України. – 2001. – 4 жовт. – с. 2. В. Яременко. Жива гілка. // Подільський кур’єр. – 2001. – 26лип. – с. 9. Т. Слободянюк.Кобзарю подарували квіти і ... „несанкціоновану” любов. // Подільські вісті. – 2002. – с. 5. І. Покотило. Чи все ми знаємо про Шевченка та Гоголя. // Подільний кур’єр. – 2003. – 13 бер. – с. 7. Т. Слободянюк. З вічною любов’ю до Тараса. // Подільські вісті. – 2003. – 27 трав. – с. 3. П. Маліш. Перепоховання. // Погляд. – 2003. – 22 трав. – с. 11. М. Кульбовський. В пошуках істини. // Проскурів. – 2003. – 14. лют. – с. 8.