Летючі жаби (Rhacophorus) — рід земноводних підродини Rhacophorinae з родини Веслоногі.
Опис Загальна довжина представників цього роду коливається від 1,8 до 11 см. У низки видів спостерігається статевий диморфізм. Голова переважно широка або сплощена. Морда витягнута уперед (у різних видів довжина коливається). Характерні великі очі з горизонтальними зіницями. На всіх пальцях розвинені великі дископодібні присоски. Перетинки між пальцями дуже добре виражені, на задніх лапах перетинка доходить до самих присосок, на передніх може доходити як до присосок, так і до середини чи навіть третини пальців.
Забарвлення дуже різноманітне: від дуже яскравого (помаранчевого, яскраво-рудого й зеленого з яскраво-червоними перетинками) до непоказного (жовтувато-коричневого та сіро-зеленого).
Спосіб життя Полюбляють первинні, давні вторинні дощові тропічні ліси на різних висотах. Ці жаби ведуть деревний спосіб життя, часто переміщуючись з гілки на гілку за допомогою стрибків на кшталт парашутиста, під час яких вони активно використовують перетинки кінцівок. Кілька видів роду здатні до справжнього плануванню — долають до 10-12 м. Активні переважно вночі. Живляться різними безхребетними.
Це яйцекладні амфібії. Різні види використовують для розмноження різні типи водойм. Деякі відкладають ікру в швидкоплинних струмках, деякі воліють спокійні стоячі водойми, а багато хто користується невеликими тимчасовими водоймами в розетках листя й дуплах дерев. Види, що розмножуються у калюжах, нерідко використовують заповнені водою ями, вириті дикими свинями і носорогами.
Розповсюдження Поширені по всій Південно-Східній Азії (на південному сході до Сулавесі й Філіппін включно), а також в Індії, Японії, Китаї.
Види Rhacophorus annamensis Smith, 1924 Rhacophorus baluensis Inger, 1954 Rhacophorus barisani Harvey, Pemberton, and Smith, 2002 Rhacophorus bengkuluensis Streicher, Hamidy, Harvey, Anders, Shaney, Kurniawan, and Smith, 2014 Rhacophorus bifasciatus Van Kampen, 1923 Rhacophorus bipunctatus Ahl, 1927 Rhacophorus borneensis Matsui, Shimada, and Sudin, 2013 Rhacophorus calcadensis Ahl, 1927 Rhacophorus calcaneus Smith, 1924 Rhacophorus catamitus Harvey, Pemberton, and Smith, 2002 Rhacophorus dulongensis Chen, Lee & Yuan, 2024 Rhacophorus edentulus Müller, 1894 Rhacophorus exechopygus Inger, Orlov, and Darevsky, 1999 Rhacophorus georgii Roux, 1904 Rhacophorus helenae Rowley, Tran, Hoang & Le, 2012 – Helen's tree frog Rhacophorus hoabinhensis Nguyen, Pham, Nguyen, Ninh, and Ziegler, 2017 Rhacophorus hoanglienensis Orlov, Lathrop, Murphy, and Ho, 2001 Rhacophorus indonesiensis Hamidy & Kurniati, 2015 Rhacophorus kio Ohler & Delorme, 2005 Rhacophorus laoshan Mo, Jiang, Xie, and Ohler, 2008 Rhacophorus larissae Ostroshabov, Orlov, and Nguyen, 2013 Rhacophorus lateralis Boulenger, 1883 Rhacophorus malabaricus Jerdon, 1870 Rhacophorus margaritifer (Schlegel, 1837) Rhacophorus marmoridorsum Orlov, 2008 Rhacophorus modestus Boulenger, 1920 Rhacophorus monticola Boulenger, 1896 Rhacophorus napoensis Li, Liu, Yu & Sun, 2022 Rhacophorus nigropalmatus Boulenger, 1895 Rhacophorus norhayatii Chan and Grismer, 2010 Rhacophorus orlovi Ziegler and Köhler, 2001 Rhacophorus pardalis Günther, 1858 Rhacophorus poecilonotus Boulenger, 1920 Rhacophorus pseudomalabaricus Vasudevan and Dutta, 2000 Rhacophorus reinwardtii (Schlegel, 1840) Rhacophorus rhodopus Liu and Hu, 1960 Rhacophorus robertingeri Orlov, Poyarkov, Vassilieva, Ananjeva, Nguyen, Sang, and Geissler, 2012 Rhacophorus spelaeus Orlov, Gnophanxay, Phimminith, and Phomphoumy, 2010 Rhacophorus subansiriensis Mathew and Sen, 2009 Rhacophorus translineatus Wu, 1977 Rhacophorus tuberculatus (Anderson, 1871) Rhacophorus turpes Smith, 1940 Rhacophorus vampyrus Rowley, Le, Thi, Stuart, and Hoang, 2010 Rhacophorus vanbanicus Kropachev, Orlov, Ninh, and Nguyen, 2019 Rhacophorus verrucopus Huang, 1983 Rhacophorus viridimaculatus Ostroshabov, Orlov, and Nguyen, 2013
Примітки
Джерела Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964. Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.