Громадянська війна в Польщі 1704—1706 років () — частина Великої Північної війни; боротьба між Сандомирськими конфедератами, що підтримували Августа II Фрідріха і Варшавськими конфедератами, що підтримували Станіслава Лещинського. Війна закінчилася короткостроковою перемогою Варшавських конфедератів.
8 липня 1704 року сейм у Варшаві обрав нового короля Польщі — Станіслава Лещинського, який виступив зі своїми військовими формуваннями на стороні Швеції. У відповідь курфюрст Саксонії та король Польщі Август II Сильний зібрав під Львовом нову армію (9 000 поляків і саксонців).
19 серпня Московія та Саксонія, підписавши Нарвський договір, уклали новий військовий союз, за яким до польсько-саксонських військ приєднався присланий царем Петром I московський загін (17 000 осіб) на чолі з князем Дмитром Голіциним. У серпні московсько-польсько-саксонські війська (20 000) на чолі з королем Августом II після незначного опору взяли Варшаву.
Битви: Битва при Всхові (1706) Битва при Каліші (1706)
24 вересня 1706 року, після ряду поразок, завданих шведами саксонським, польським (Сандомирська конфедерація) і московським військам, Август II Фрідріх підписав Альтранштадський мир, за яким Польща розірвала союз із Московією і вийшла з війни зі Швецією, а Август II Фрідріх був змушений зректися польського трону на користь Станіслава Лещинського та дав згоду на зимівлю шведських військ у Саксонії.
1708 року, вже після завершення війни між сандомирськими та варшавськими конфедератами відбулась битва під Конецполем.
Див. також Гродненська кампанія
Джерела Otwinowski E. Dzieje Polski pod panowaniem Augusta II od 1696—1728. Kraków, 1849. Feldman J. Polska w dobie wielkiej wojny Pólnocnej. Kraków, 1925. Koroluk W. Polska i Rosja a wojna «Pólnocna». Warszawa, 1954. Тарле Е. Северная война и шведское нашествие на Россию // Глава 1. 1700—1708 гг.