Юрій Олексійович Курносов (29 березня 1924, Конотоп — 3 вересня 1996, Київ) — український історик, доктор історичних наук (з 1974 року), професор (з 1984 року).
Життєпис Народився 29 березня 1924 року в місті Конотопі в родині залізничників. Учасник німецько-радянської війни. У 1951 році закінчив історичний факультет Київського університету, працював ученим секретарем Київського державного історичного музею, з 1955 року — в АН УРСР, з 1957 року — в Інституті історії АН УРСР, у 1957–1960 роках — редактор «Українського історичного журналу». 1960 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Становище селянства Правобережної України і класова боротьба в 40—50-х рр. XIX ст.». У 1960–1965 роках — молодший науковий співробітник відділів історії феодалізму та історії соціалістичного і комуністичного будівництва, у 1965–1985 роках — старший науковий співробітник відділів Історії міст і сіл УРСР та історії комуністичного будівництва, у 1985–1990 роках — завідувач сектору, з 1990 року — провідний науковий співробітник-консультант відділу історії культури українського народу. Захистив докторську дисертацію на тему: «Внесок інтелігенції Української РСР у комуністичне будівництво (1959—70)».
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, Грамотою Президії ВР УРСР. Помер у Києві 3 вересня 1996 року.
Наукова діяльність Автор понад 170 наукових праць, у тому числі монографій: «У навчанні та праці. Підготовка кадрів інтелігенції в Українській РСР» (Київ, 1964, у співавторстві); «Роль інтелігенції України в комуністичному вихованні трудящих 1959–1965» (Київ, 1968); «Інтелігенція Української РСР і науково-технічний прогрес. 1959–1970» (Київ, 1975); «Інакомислення в Україні. 60-ті — перша половина 80-х рр. ХХ ст.» (Київ, 1994). У різні роки брав участь у написанні близько 40 колективних праць, серед них: «Історія Української РСР» в 2-х томах (Київ, 1967, том 2); «Історія Української РСР» у 8-ми томах (Київ, 1979, том 8, книги 1 і 2); «Історія Української РСР» у 10-ти томах (Київ, 1988, томи 9, 10); «Історія Києва» (Київ, 1964, том 2; Київ, 1986, том 3, книга 2); «Интеллигенция Советской Украины: Некоторые вопросы историографии и методологии исследования» (Київ, 1988, автор, відповідальний редактор); «Нариси історії української інтелігенції (перша половина ХХ ст.)» у 3-х книгах (Київ, 1994, автор і відповідальний редактор). Один із авторів підручника «Історія України» для учнів 10—11 класів (1989–1995, 5 видань).
Здійснював науково-методичну та науково-організаційну роботу при написанні та підготовці до видання 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» (українською і російською мовами).
Деякі праці вийшли англійською, угорською та румунською мовами.
Література Курносов Юрій Олексійович: Некролог. «УІЖ», 1997, № 1 ; Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. Київ, 1998.
Джерела Г. С. Брега. Енциклопедія історії України: Том 5: Кон - Кю / Редколегія: В. А. Смолій (голова) та інші. НАН України. Інститут історії України. - Київ: Видавництво «Наукова думка», 2008. - 568 с.: іл.