Історична динаміка

В середині XIX століття смертність на території українських губерній Російської імперії становила близько 33 випадків на 1000 осіб, що дещо менше ніж у середньому по європейських губерніях імперії.

Внаслідок покращення медичного обслуговування, зменшення дитячої смертності, та смертності від інфекційних хвороб та епідемій, загальний коефіцієнт смертності в Російській імперії зменшувався, і у 1911 році в Європейській частині становив 27 на 1000. В українських губерніях він був ще меншим — у середньому 22 смертельних випадки на 1000 осіб.

+ Смертність у 2 пол. XIX ст. — поч. XX ст.1867-18701871-18751876-18801881-18851886-18901891-18951896-19001901-19051906-19101911-19141867-1914 Українські губернії 32.0 35.7 31.9 32.5 31.6 31.7 27.6 26.1 26.1 22.7 29.8 Європейська Росія 37.5 37.1 35.7 36.4 34.5 36.2 32.1 31.0 29.5 27.1 33.7+

Середня смертність за 1867—1914 рр. в українських губерніях склала 29.8 на 1000 осіб. Вона була вищою у східних та північних губерніях — Харківській (32.7), Чернігівській (31.1). Найнижча смертність в цей період була зафіксована Таврійській губернії (27.6). Нижче середньої була смертність у Полтавській (28.4) та Волинській (29.6) губерніях. Смертність у Херсонській губернії дорівнювала середній (29.8), а в решті губерній (Катеринославській, Подільській, Київській) коливалась в межах 30 — 31.

До 1911 року найбільше зменшилась смертність у лівобережних губерніях — Чернігівській до 19.9, Полтавській до 18.4. В решті губерній смертність була середньою і у 1911 році становила у Херсонській — 23.8, у Харківській — 23.5, у Волинській — 21.1, у Катеринославській — 22.5, у Київській — 22.7, у Подільській — 21.4, у Таврійській — 22.4.

Смертність у Російській імперії мала значні територіальні та етнічні відмінності. Загалом, коефіцієнт смертності збільшувався з півдня на північ, і з заходу на схід. Так, якщо у Курляндській, Ліфляндській губерніях смертність становила 14—17 випадків на 1000 осіб, то в Оренбурзькій та Пермській — 40—42. Крім відмінностей у рівні економічного розвитку, це було спричинено ще й значною відмінністю народів за рівнем смертності. Так у 1896—1897 рр. в Європейській частині Російської імперії смертність серед найбільших релігійних груп становила (випадків на 1000 осіб)Новосельский С. А. Смертность и продолжительность жизни в России, с.144 Православні — 34.8 Мусульмани — 27.7 Католики — 22.3 Протестанти — 21.0 Юдеї — 17.0

Зменшення смертності дітей було основною причиною поступового скорочення смертності. Лише в окремі роки смертність зростала, що було пов'язано з неврожаєм, епідеміями та війнами. Загалом, найбільше скорочення смертності спостерігалось у 1900—1904, 1907—1908, 1911—1913. Під час війни смертність різко підскочила, внаслідок чого за 1912—1920 рр. на 30% скоротилась тривалість життя.Смертність населення України в трудоактивному віці

Швидке зменшення смертності спостерігалось у 1923—1928 роках. Надвисока смертність у 1932 році призвела до того, що тривалість життя в цьому році проти 1928 скоротилася в 3.5 рази (у чоловіків з 45.1 до 11.3, у жінок з 48.5 до 14.3 років). В подальші роки смертність скорочувалась. Під час війни вона знову значно зросла.

Найбільше зменшення смертності, особливо серед працездатного населення, спостерігалось у 1948—1964 роках. Смертність у віці 25-35 років зменшилась у 3 рази, у віці 35-44 роки — у 1.8 рази. В інших вікових групах смертність зменшилась у 1.3 рази.

За 1948—1964 рр. в Україні на 13,4 року збільшилася тривалість життя — у чоловіків до з 53.3 до 68.5, жінок з 62.0 до 74.4 років. На початку 1960-х років тривалість життя в Україні стала вище, ніж в країнах Західної Європи.

У 1958—1960 рр. коефіцієнт смертності опустився до найнижчого показника за всю історію і становив 6,9 на 1000. Смертність в Україні в цей була менше ніж у Великій Британії (11,5), ФРН (12,0), Франції (11,4), США (9,5) та інших країнах Західної Європи та Північної Америки.

З 1960-го року смертність в Україні, як і в цілому Радянському Союзі, почала зростати. За 1960—1985 роки смертність зросла майже вдвічі — з 6.9 до 12.1 на 1000 осіб. Антиалкогольна кампанія 1985 року призвела до незначного скорочення смертності у 1986 році до 11.0, але з 1987 року вона знову почала зростати до 11.6 у 1988 і 12.9 у 1991.

Початок 90-х років ознаменувався стрімким зростанням смертності. З 1991—1995 роки смертність зросла на 20% і досягла 15.4 на 1000. З 1995 року смертність почала повільно зменшуватись. Скорочення смертності тривало до 1998 року. За цей час смертність скоротилась до 14.4 на 1000.

З 1999 року розпочався новий виток збільшення смертності, який продовжувався до середини 2000-х років. У 2005 році смертність досягла позначки у 16.6 смертей на 1000 осіб.

З 2005 року смертність повільно скорочується. У 2009 році вона склала 15.3 на 1000 і в порівнянні з піковим 2005 роком скоротилася на 8%.

+ Коефіцієнт смертності (на 1000 осіб)Коефіцієнт смертності в промислово розвинутих країнахДемографічні показники населення України 1990–2013 — Держкомстат 186018781898191119261940195019551960196519701975198019851990199520002005200920102011201220132014без врахування АР Крим і Севастополя 33,032,028,023,018,114,38,57,46,97,68,910,011,412,112,115,415,416,615,315,214,514,514,614,7

2015201620172018201914,914,714,514,814,7

Поточна ситуація

У 2014 році в Україні померло 632,3 тис. осіб, що становить 14,7 випадків на 1000 осіб. У регіонах показник смертності коливався від 10,4 на 1000 у Києві до 19,2 у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення і де коефіцієнт смертності перевищує 25 осіб на 1000.

Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. У 2012 р. середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,1 випадків на 1000 осіб (від 9,5 у Рівненській області до 15,8 у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,7 осіб на 1000, від 12,1 у Закарпатській області до понад 27,2 у Чернігівській області

Найнижча смертність (менш як 8 — 8 випадків на 1000 осіб) традиційно фіксується у містах Вараш, Теплодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Енергодар, які характеризуються низькою питомою вагою населення старшого віку.

Алкогольне отруєння — одна з найпоширеніших причин передчасної смерті українців. Згідно з даними статистики, українці частіше вмирають від отруєння алкоголем і викликаних алкоголізмом хвороб, ніж гинуть в ДТП.

Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років — 40 %. Розглянувши долю 100 000 новонароджених українців: За статистикою, 790 осіб помруть у віці до одного року. 10 000 українців не доживуть до 35 років, і 25 000 — до 60 років. З цих 100 000 вісьмох погубить туберкульоз, двоє помруть від наслідків ВІЛ, 184 — від онкологічних захворювань, 16 осіб погубить алкоголь, 12 розіб'ються в ДТП, п'ятеро людей потонуть. Крім того, 12 осіб покінчать життя самогубством.

Практично кожен другий чоловік не має шансів дожити до 65 років, а у жінок ймовірність дожити до 65 років дорівнює 77,3 %. Впродовж останніх років спостерігалося повільне зменшення для чоловічої статі ймовірності дожити до цього віку (2001 р. – 48,8 %, 2005 р.– 45,5 %).А.Ю.Донцова, А.О.Левченко, доц., канд. екон. наук // Проблеми зменшення середньої тривалості життя в Україні / Кіровоградський національний технічний університет, м. Кіровоград. 2010 У 2006 р. ймовірність для чоловіків померти до досягнення 65-річного віку практично дорівнювала 1/2. Надсмертність чоловіків зростає з віком і в результаті цього у групі населення, які у 2006 році досягли межі 65 років, чоловіків стало менше на 1,3 млн, ніж жінок такого віку. Саме за рахунок надсмертності чоловіків у молодому і середньому віці зросла частка одиноких жінок та вдів.

Більше 90% смертей в Україні спричинені неінфекційними захворюваннями.ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я НА ПЕРЕХІДНОМУ ЕТАПІ: резЗультати оцінювання та рекомендації для інтеграції охорони психічного здоров’я в систему первинної медичної допомоги та громадські платформи в Україні / МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ КОРПУС ЗА ПІДТРИМКИ ГРУПИ СВІТОВОГО БАНКУ / Розробка концепції, фінансування та підготовка цього звіту була здійснена під керуванням команди Світового банку, за участі Патрісіо В. Маркес, Фон Зао, Олени Дорошенко, Лариси Халецької, Олександри Пуппо, Акосуа Даква. — Київ, Україна. 31 жовтня, 2017

За звітом Міністерства юстиції про результати роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану смертність в Україні у 2024 році перевищила народжуваність у 2,8 рази, лідером за новонародженими став Київ, найбільше смертей зареєстрували на Дніпропетровщині. Загалом минулого року народилося 176679 малюків, зареєстрована смерть 495090 людей. Показник народжуваності в Україні у 2024р. на 5,8% менше за показники 2023-го – тоді на світ з’явилося 187,3 тисячі дітей. Лідерами за кількістю новонароджених стали: Київ – 19,7 тисячі; Львівщина – 15,6 тисячі; Дніпропетровщина – 14 тисяч; Одещина – 12,5 тисячі; Київщина – 10,2 тисячі. Найбільше смертей зареєстровано у Дніпропетровській області (53268), далі ідуть Київ (35528), Харківська область (34883), Одеська (32147) та Київська області (29339)Смертність в Україні у 2024 році перевищила народжуваність у 2,8 рази // Інтерфакс-Україна, 01.02.2025.

За даними ООН станом на травень 2025 року з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло щонайменше 13 279 цивільних осіб, включаючи 707 дітей. Підтверджена кількість поранених цивільних осіб становить 32 449 осіб, включаючи 2068 дітей. Смертність серед цивільного населення у першому кварталі 2025 року була на 59 відсотків вища, ніж за аналогічний період 2024 рокуООН: Смертність серед цивільних у першому кварталі цього року на 59% вища, ніж за аналогічний період 2024 року // Інтерфакс-Україна, 29.05.2025.

++Смертність населення України (1990—2019) Усього померлихКоефіцієнт смертності (на 1000 осіб)Кількість померлих дітей у віці до 1 рокуКоефіцієнт смертності дітей (на 1000 живонароджених) 1990629 60212,18 52512,8 1991669 96012,98 83113,9 1992697 11013,38 42914,0 1993741 66214,28 43114,9 1994764 66914,77 68314,5 1995792 58715,47 31414,7 1996776 71715,26 77914,3 1997754 15114,96 28214,0 1998719 95414,45 42312,8 1999739 17014,95 06512,8 2000758 08215,44 60611,9 2001745 95215,34 28311,3 2002754 91115,74 02310,3 2003765 40816,03 8829,6 2004761 26116,04 0249,5 2005781 96116,64 25910,0 2006758 09216,24 4339,8 2007762 87716,45 18811,0 2008754 46016,35 04910,0 2009706 73915,34 8019,4 2010698 23515,24 5649,1 2011664 58814,54 5119,0 2012663 13914,54 3718,4 2013662 36814,64 0308,0 2014632 66714,73 6037,7 2015594 79514,93 3187,9 2016583 63114,72 9557,4 2017574 12314,52 7867,6 2018587 66514,82 3977,0 2019581 11414,72 1897,0 2020Кількість померлих за окремими причинами смерті у січні-грудні 2020 року616 835 15,9

Регіональні відмінності