Атталія Матвіївна Гаврюшенко (7 січня 1927, м. Охтирка, нині Сумська обл. — 4 червня 2013, м. Рівне) — українська режисерка та акторка. Режисерка народного аматорського молодіжного театру. Почесна громадянка Рівного (2012).

Життєпис Народилася 7 січня 1927 року у сім’ї директора Охтирської дитячої колонії, письменника, члена літературної організації «Плуг» Матвія Лукича Довгополюка та вчительки Анни Михайлівни. У 1937 році батько був заарештований як «ворог народу» і загинув в таборі ГУЛАГу.

У 15 років Атталія захопилася театральним мистецтвом. Працювала акторкою Охтирського драматичного театру; у 1945—1958 рр. — акторкою Тернопільського драматичного театру, де зустріла Анатолія Гаврюшенка, з яким одружилася.

1950 року закінчила Кременецький педагогічний інститут (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)Мельничук Б. Гаврюшенко Атталія Матвіївна / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2009. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 125..

До 1966 року була акторкою Дрогобицького, Коломийського, Сумського театрів, згодом з родиною переїхала до Рівного. Довгий час працювала провідною артисткою у Рівненському обласному академічному музично-драматичному театрі.

Понад 40 років керувала народним аматорським молодіжним театром (колишній студентський театр Рівненського педінституту, який нині базується у Палаці культури «Текстильник» міста Рівне). Іноді сама грала у виставах очолюваного нею театру — зокрема, у «Поминальній молитві». У 2007-му вона зіграла головну роль у комедії власної постановки «Дивна місіс Севідж».

Померла 4 червня 2013 року.

Вибрані ролі

Нора (в однойменній п’єсі Г. Ібсена), Палагна («Тіні забутих предків» за М. Коцюбинським), Мати («Маруся Богуславка» М. Старицького).

Відзнаки

Почесний знак «За заслуги перед містом» II ступеню (2005)

Звання Почесний громадянин міста Рівного (2012)

Увічнення пам′яті Нині Народний молодіжний театр, створений Атталією Гаврюшенко, носить її ім′я.

У січні 2024 року у Рівному відкрили пам’ятний знак (меморіальну дошку) на честь подружжя Атталії та Анатолія Гаврюшенків (автор Микола Сівак).

Примітки