Сапсан (Siemens Velaro RUS) — високошвидкісний електропоїзд (з сімейства електропоїздів Velaro виробництва компанії Siemens AG), придбаний ВАТ «РЖД» для експлуатації на російських швидкісних залізницях. Названий на честь сокола-сапсана (Falco peregrinus). Розроблений компанією Siemens спеціально для Росії.
«Російські залізниці» придбали 8 складів за 276 млн євро. Крім того, німецька фірма Siemens отримала контракт вартістю в 354 млн євро на техобслуговування складів протягом тридцяти років.
З моменту свого запуску в грудні 2009 року «Сапсан» перетворився на медійного персонажа: у нього з'явилися власний блог і акаунт у Твіттері.
Історія
11 квітня 2005 в присутності президента Російської Федерації Володимира Путіна та канцлера Німеччини Герхарда Шредера керівник РЖД Геннадій Фадєєв і Siemens Ханс Шаберт підписали угоду про спільну розробку та виробництво 60 електропоїздів на базі Intercity-Express з максимальною швидкістю руху до 300 км/год; сума цього контракту оцінювалася в € 1,5 млрд. Передбачалося, що випускатися поїзди будуть у Росії на спеціально створеному спільному підприємстві.
Однак після приходу на посаду президента ВАТ «РЖД» Володимира Якуніна параметри проекту зазнали значних змін, остаточно визначившись до травня 2006 року: кількість закуповуваних поїздів було зменшено всього до 8, при цьому сума контракту зменшилася тільки до € 600 млн. Про виробництво в Росії мови також більше не йшло.
Укладений контракт передбачав угоду про постачання до кінця 2010 року 8 високошвидкісних поїздів Velaro, а також про їх технічному обслуговуванні протягом 30 років або на пробіг не менше 14 млн км. Вартість контракту на постачання становила 276 млн євро, на технічне обслуговування — додатково 354 100 000 євро (загальна вартість організації швидкісного руху між Москвою і Санкт-Петербургом становила, як очікувалося, понад 700 млн євро). Потяги Siemens повинні були прийти на зміну швидкісним поїздам ЕР200, що експлуатуються на лінії Санкт-Петербург — Москва з середини 1980-х років. Надалі планувалася організація руху швидкісних поїздів у напрямку Нижнього Новгорода, Казані, а далі Самари, Сочі і Курська, а в перспективі між Новосибірськом, Красноярськом і Омськом. Опрацьовується можливість швидкісного сполучення до Києва, Мінська, Криму і Адлера (через Харків).
За контрактом передбачалася поставка поїздів наступних типів:
односистемних поїзд на постійному струмі напругою 3 кВ (версія B1) для експлуатації на лінії Санкт-Петербург — Москва; двосистемний поїзд (подвійного живлення) на постійному струмі напругою 3 кВ і на змінному струмі напругою 25 кВ частотою 50 Гц (версія B2) для експлуатації на лінії Санкт-Петербург — Москва — Нижній Новгород.
Японська металургійна компанія Nippon Steel повинна була здійснити постачання рейок в обсязі 20,15 тис. тонн для організації високошвидкісного руху на Жовтневій залізниці.
Для керівництва цим напрямком у ВАТ «РЖД» створена спеціалізована філія — ??Дирекція швидкісного сполучення, яка повинна здійснювати роботи по запуску швидкісного сполучення між Москвою і Нижнім Новгородом, Санкт-Петербургом і Хельсінкі, а також збільшенням швидкостей руху на вже діючих напрямках.
30 липня 2009 «Сапсан» здійснив першу повну демонстраційну поїздку з Москви до Санкт-Петербурга. Регулярне сполучення на даній лінії відкрито 17 грудня 2009 року.
Хронологія подій
2007-2008 20 липня 2007 — у Німеччині (Крефельд-Юрдінген) відбулася урочиста церемонія запуску виробництва першого високошвидкісного електропоїзда Velaro RUS. 24 вересня 2008 — створений для Росії німецькою компанією Siemens швидкісний потяг «Сапсан» представлено на Міжнародній транспортній виставці в Берліні. 13 листопада 2008 склад занурений в порту Мукран (Німеччина) на пором «Vilnius» і 14 листопада прибув до російського порту Балтійськ, 20 листопада пором з поїздом прибув у порт Усть-Луга, звідки він транспортований по залізниці в моторвагонне депо «Санкт -Петербург-Московське» (ТЧ-10) Жовтневої залізниці. 26 грудня 2008 — у Санкт-Петербурзі пройшло представлення першого електропоїзда «Сапсан» виробництва німецької компанії Siemens.
2009 28 лютого 2009 — перший вихід на лінію по маршруту від станції Любань до станції Металлострой зі швидкістю до 140 км/год 15 березня 2009 — перший пробний прогін потягу «Сапсан» за маршрутом Санкт-Петербург — Москва, швидкість до 180 км/год 2 травня 2009 — в ході випробувань на ділянці Окуловка — Мстінський міст Жовтневої залізниці він розвинув швидкість 281 км/год. 7 травня 2009 — «Сапсан» в ході передексплуатаційних випробувань на лінії Москва — Санкт-Петербург розвинув рекордну (для Росії, на той момент) швидкість 290 км/год. 30 липня 2009 — «Сапсан» здійснив першу повну демонстраційну поїздку з Москви до Санкт-Петербурга. У ході демонстраційної поїздки поїзд зробив тільки одну зупинку — на станції Любань На початку вересня 2009 р. Один з потягів «Сапсан» взяв участь у виставці «EXPO 1520» в Щербинці. Наприкінці вересня стало відомо, що експлуатація потяга з пасажирами розпочнеться 18 грудня 2009. Стало відомо розклад поїздів 14 листопада 2009 — президент ВАТ «РЖД» Володимир Якунін заявив, що поїзди «Сапсан» почнуть курсувати між Москвою і Санкт-Петербургом з 11 грудня 2009 20 листопада 2009 — почався продаж квитків на рейси Москва — Санкт-Петербург поїзда «Сапсан» (перший вирушив з Москви 17 грудня 2009 р.). У ніч з 27 на 28 листопада 2009 року — «Сапсан» доставив бригаду рятувальників до місця катастрофи поїзда «Невський експрес» і евакуював постраждалих пасажирів. 14 грудня потяг «Сапсан» отримав сертифікат відповідності нормам безпеки Російської Федерації 17 грудня 2009 в 19:00 електропоїзд ЕВС2-04 вирушив у свій перший комерційний рейс з Москви до Санкт-Петербурга, куди прибув о 22:45 18 грудня почався регулярний рух поїзда між Москвою і Санкт-Петербургом за розкладом (3 пари на добу: вранці, вдень і ввечері). З цього ж дня було змінено розклад поїздів на Головному ходу Жовтневої залізниці та ліквідовано поїзд 23/24 і ряд електропоїздів приміського сполучення. 21 грудня запізнення «Сапсана» у комерційній експлуатації на 42 хвилини — через відмову двох конденсаторів у другому вагоні 25 грудня на станції Балтійськ відбулася вивантаження восьмого потягу «Сапсан», доставленого з Німеччини залізничним поромом «Вільнюс». На 30 грудня, після проходження митного оформлення, було заплановано вантаження на залізничний пором «Балтійськ» і відправка в порт Усть-Луга У грудні завершувалися випробування поїзда на Горьківській залізниці. У 2009 р. для «Сапсана» були проведені випробування на двох спеціалізованих випробувальних полігонах: на станції Щербинка Московської залізниці та станції Білоріченська Північно-Кавказької залізниці, а також на діючих ділянках Жовтневої, Московської, Північно-Кавказької і Горьківської залізниць. В ході випробувань перевірялися в тому числі вплив на шлях і зчіплюваність 2010
18 січня 2010 стало відомо, що у потягу «Сапсан» виникли проблеми з колісними парами — за 40 тис. км пробігу в них виникли вищербини глибиною 6 мм 26 січня 2010 потяг «Сапсан» перевіз стотисячного пасажира 2 лютого 2010 р. ВАТ «РЖД» зупинило продажу квитків на «Сапсан» з 13 березня 2010 р. ВАТ «РЖД» офіційно заявило, що це було пов'язано з внесенням змін до графіка курсування, і спростувало інформацію про технічні проблеми в експлуатації поїздів 3 лютого 2010 продажа квитків на «Сапсан» була повністю відновлена 8 лютого стало відомо, що ВАТ «РЖД» були змушені визнати факт підвищеного зносу колісних пар на «Сапсанах» і заявили, що опрацьовується питання заміни коліс на більш зносостійкі 10 лютого 2010 ВАТ «РЖД» оголосили про плани по запуску до липня того ж року ще двох потягів «Сапсан» на напрямку Москва — Санкт-Петербург 11 лютого 2010 ВАТ «РЖД» засекретили дослідження причин підвищеного зносу колісних пар «Сапсана» 4 березня 2010 став відомий новий графік курсування поїздів, що вводиться з 5 квітня 2010 р. Згідно з ним оборот «Сапсанів» збільшений до 5 пар на добу, а час у дорозі тепер варіює від 3:55 до 4:45 20 квітня 2010 у поїзда «Сапсан» з'явився свій блог. Новина потрапила в топ-10 головних подій дня російської блогосфери 15 червня 2010 ВАТ «РЖД» оголосило про запуск акаунта в Twitter, повністю присвяченого «Сапсану» 23 червня 2010 ВАТ «РЖД» ввело послугу з доставки малогабаритних відправлень поїздом «Сапсан». До відправлення приймаються документи і будь-яка інша інформація на паперових носіях. Оформлення та прийом бандеролей здійснюється на Ленінградському вокзалі в Москві, Московському вокзалі в Санкт-Петербурзі і на вокзалі Твері. Вартість відправлення — від 350 рублів 29 червня глава ВАТ «РЖД» Володимир Якунін дав доручення опрацювати варіант відшкодування пасажиру до 100% вартості квитка на «Сапсан» у разі запізнення швидкісного поїзда на 30 хвилин. 23 липня 2010 польський журналіст Анджей Зауха, затриманий в четвер при спробі сфотографувати високошвидкісний електропоїзд «Сапсан» на станції Леонтьєва Тверській області, не мав спеціального дозволу на зйомку від РЖД. У міліції йому заявили, що «Сапсан» — це режимний об'єкт 30 липня 2010 відбувся перший рейс за маршрутом Нижній Новгород — Москва — Санкт-Петербург. На урочистий захід прибуло все керівництво ВАТ «РЖД» на чолі з Володимиром Якуніним 16 серпня 2010 «Сапсан» перевіз мільйонного пасажира. Ним став житель Твері, який купив квиток на поїзд № 153 сполученням Москва — Санкт-Петербург із зупинкою в Твері 2 вересня 2010 з'явилася інформація про плани пуску «Сапсана» до Києва, а в перспективі до Харкова та Сімферополя 6 вересня 2010 запущений другий ранковий рейс «Сапсана» з Москви до Нижнього Новгорода. З Нижнього Новгорода і Москви два склади будуть відправлятися одночасно вранці в 6:45. 27 грудня 2010 — Начальник Горьківської залізниці Анатолій Лесун заявив, що час руху потягу «Сапсан» на відрізку Москва — Нижній Новгород можна зменшити, але це обійдеться в 6 млрд рублів. 2011 У лютому 2011 року глава Красноярської залізниці Володимир Рейнгардт заявив про плани запуску потягу «Сапсан» на напрямку Красноярськ-Новосибірськ-Омськ.
28 березня 2011 співробітниками транспортної поліції на поїзді вперше були виявлені і зняті пасажири без квитків. Ними виявилися двоє молодих людей, які намагалися проїхати зовні «Сапсана» з Санкт-Петербурга до Москви в міжвагонному просторі, закріпившись за допомогою спеціального спорядження. Пізніше, починаючи з кінця 2010 — початку 2011 року, випадки проїзду зовні поїзда почастішали, про що свідчать зняті трейнсерферами численні відеоролики на YouTube. У квітні 2011 року глава Куйбишевської залізниці повідомив, маршрут швидкісного поїзда з Москви в Самару вже на етапі затвердження. Згідно з підрахунками експертної групи, поїзд Сапсан сполученням Москва — Самара буде йти 8 годин. Квітень 2011 року. Керівник РЖД Володимир Якунін заявив про плани з налагодження російського виробництва поїздів «Ластівка» (Desiro). При цьому він зазначив, що поїзд Сапсан в Росії вироблятись не буде, так як він не бачить сенсу в локалізації виробництва поїздів, потреба в яких обмежена. 26 квітня 2011. Міністерство інфраструктури України запропонувало РЖД пустити потяг Сапсан на напрямку Москва — Київ — Москва. За оцінками українських експертів довжина залізничних колій складе 830 кілометрів. Пілотна назва проекту — Славутич-Сапсан. 29 травня 2011 поїзд № 163 «Сапсан» сполученням Санкт-Петербург — Москва перевіз тримільйонного пасажира 20 вересня прес-службою ВАТ «РЖД» було поширено повідомлення, що поїзди 173/174 і 175/176 проходженням Санкт-Петербург — Нижній Новгород будуть виведені з розкладу з 31 жовтня 2011 р. Основні причиною такого рішення названа технічна неможливість одночасного прийому двох швидкісних поїздів на Курський вокзал Москви. Однак, відповідно до думки експертів, висновок поїзда з розкладу пов'язаний з низьким пасажиропотоком, причина якого криється в помилках менеджменту компанії 25 вересня 2011 на поїзді № 163 «Сапсан» здійснив поїздку чотирьохмільйонний пасажир