Моріс Надо (; , Париж — , там само) — французький літературний критик, історик літератури, видавець. Був батьком французької акторки .
Біографія Втратив батьків під час Першої світової війни. Закінчив в Ліоні. На студентській лаві активно зайнявся політикою. В 1930 році вступив в ФКП, в 1932 році був виключений за опозиційні настрої. Став членом троцькістської Міжнародної робочої партії П'єра Навіля, зблизився з лівим крилом сюрреалізму (Бретон, Арагон, Жак Превер, Бенжамін Пере). З 1936 року вчителював у Праді і Тьє. Під час Другої світової війни брав участь в Опорі, його осередок, в якій серед інших був Давид Руссе, потрапила в облаву, багато її члени опинилися в таборах. Надо за допомогою дружини Давида Руссе зумів уникнути депортації.
Після Визволення вів літературну сторінку в журналі , який очолював Альбер Камю. Зблизився з Жоржем Батаєм, Рене Шаром, Анрі Мішо, Генрі Міллером, Клодом Сімоном. Брав участь у виданні творів маркіза де Сада, захищав Селіна. Потім працював у різних видавництвах, включаючи Mercure de France (1949–1953), і виданнях ( France-Observateur , 1952–1959; L'Express, 1959–1964; Les Lettres nouvelles, 1953—1976). Зблизився з Сартром. Під час війни в Алжирі підписав Маніфест 121 (1960) з протестом проти колонізаторської політики держави.
15 березня 1966 року випустив перший номер двотижневого літературного огляду La Quinzaine littéraire, що видається донині. В 1977 році заснував видавництво, по журналу отримало назву Les Lettres nouvelles, де працював до смерті, з 1984 року — під ім'ям видавця Éditions Maurice Nadeau. Тут, серед багато іншого, були опубліковані книги Кутзее, дебютний роман Уельбека Розширення простору боротьби та інші. Надо, критик і видавець, відкрив для французького читача десятки авторів європейського та світового масштабу.
Помер у віці 102 роки.
Праці
Власні книги Історія сюрреалізму / Histoire du surréalisme, Le Seuil, 1945; Points-Seuil 1970 Документи з історії сюрреалізму / Documents surréalistes, Le Seuil, 1948. Сьогоднішня література / Littérature présente, Corréa, 1953 Michel Leiris et la quadrature du Cercle, essai, Julliard, 1963; Maurice Nadeau, 2002. Післявоєнний французький роман / Le Roman français depuis la guerre, essai, Gallimard, 1969; Le Passeur, 1992. Gustave Flaubert, écrivain, études, Denoël, 1969; Maurice Nadeau, 1980. Grâces leur soient rendues, Albin Michel, 1990 і 2011 Une vie en littérature. Conversations avec Jacques Sojcher, Complexe, 2002 (бесіди про літературу) Sade, l'insurrection permanente, Maurice Nadeau, 2002 Serviteur! Souvenirs littéraires, Albin Michel, 2002 (спогади) Journal en public, Maurice Nadeau / La Quinzaine littéraire, 2006 Le Chemin de la vie, entretiens avec Laure Adler, Verdier, 2011 (бесіди про літературу)
Підготовлені видання Marquis de Sade: Œuvres, précédé de Exploration de Sade, La Jeune Parque, 1947. Gustave Flaubert: Œuvres complètes et Correspondance, 18 тт., Rencontre, 1965–1983 Антологія французької поезії / Anthologie de la poésie française, 12 тт., Rencontre (Lausanne), 1966–1967 (у співавторстві) Album Gide, Bibliothèque de la Pléiade / Gallimard, 1985 Ferdinando Scianna, Actes-Sud, 2008.
Визнання Велика Національна премія з літератури (1988). Орден Мистецтв і літератури. Про Моріса Надо зняті 4 документальних фільми.
Посилання Вебсайт журналу La Quinzaine littéraire Відео, 2011 Листо Моріса Надо та інших французьких письменників до Фіделя Кастро
Примітки