Евер (, Ебер, «Мандрівник», «той, що перейшов річку») — батько Йоктана та Пелега, сина Шелаха, праправнука Ноя, правнука Сима (). Прожив 464 роки, і помер коли патріарх Яків вже мав 20 років, що відповідає 1817 році до н. е. У 34 роки став батьком Пелега та мав також інших дітей ().
У перекладах Біблії, що походять від Септуаґінти, Евер прожив 404 роки. Сучасні переклади Біблії однак зроблені з Мазоретських текстів написаних івритом. За часів Евера пройшов поділ та розсіяння народів. Це були часи падіння Вавилонської вежі. У єврейській традиції, Ебер, правнук Сима, відмовився допомогти при будівництві Вавилонської вежі, тому його мова не була змішана. Він і його сім'я зберегли оригінальну людську мову, іврит — мова імені Ебер (), також звана .
Могила Евера знаходиться у Цфаті.
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
Примітки