До́ктор (від — вчитель, викладач) — академічне звання, що походить від однойменного латинського слова. Спочатку це слово було від латинського дієслова «навчати». Воно використовується як академічне звання в Європі з XIII століття, коли перші докторські ступені були присуджені в Болонському та Паризькому університетах.

Утвердившись у європейських університетах, це звання поширилося по всьому світу. Звання, що часто скорочується як «д-р» (в англійській — Dr або Dr.), використовується для позначення особи, яка здобула докторський ступінь (зазвичай PhD). Раніше цей термін міг застосовуватися до будь-якої освіченої людини. У багатьох країнах світу сьогодні його також повсюдно використовують лікарі, незалежно від того, чи мають вони науковий ступінь докторського рівня.

Походження

Докторський ступінь ( — я навчаю) з'явився у середньовічній Європі як ліцензія на викладання () у .

Коріння терміна «доктор» можна простежити ще до епохи ранньої церкви, коли він стосувався апостолів, отців церкви та інших християнських авторитетів, які навчали та тлумачили Біблію.

Право надавати licentia docendi спочатку належало виключно католицькій церкві, яка вимагала від кандидата скласти іспит, скласти та сплатити збір. Третій Латеранський собор 1179 року гарантував доступ до викладання — тепер здебільшого безкоштовний — усім здібним кандидатам, хоча вони все ще мали проходити церковну перевірку на придатність. З часом ця ліцензія стала універсальним правом на викладання, однак пізніше поступилася за престижем ступеням магістра та доктора, які стали єдиними званнями, що давали повноцінне право на викладацьку діяльність.

Найдавніші докторські ступені — з теології, права та медицини — відображали історичний поділ університетського навчання на ці три галузі. З часом ступінь доктора богослов'я став менш поширеним, натомість вивчення права і медицини набуло більшої популярності. Ці напрями історично називалися «філософією» (використовувалося як загальний термін для пошуку знань, а не вузька дисципліна), але зараз класифікуються як гуманітарні науки та природничі науки відповідно. Історичне використання досі зберігається у назві ступеня «Доктор філософії».

У деяких європейських країнах (наприклад, в Італії та Португалії), а також у країнах Південної Америки, слово «доктор» стало титулом, який традиційно дається багатьом людям з вищою освітою, зокрема юристам, навіть якщо вони не закінчували класичну докторантуру.

Розвиток в англійськомовних державах Історично в англійській мові титул Doctor стосувався насамперед власників академічного докторського ступеня. У ХІХ столітті, з поширенням ступеня доктора філософії (PhD), звання стало загальноприйнятим для науковців.

Водночас у багатьох англійськомовних країнах стало звичним називати «доктором» лікарів, навіть якщо ті не мали наукового ступеня. Оскільки законодавче регулювання цього питання тривалий час було відсутнім, звання нерідко привласнювали шарлатани. Лише з другої половини ХІХ століття медичні асоціації та законодавство (наприклад, Медичний акт 1858 року у Великій Британії) почали суворо регулювати використання титулу, закріпивши його статус за кваліфікованими медичними працівниками.

У США у ХХ столітті виникали тривалі дискусії щодо того, чи можуть інші спеціалісти — наприклад, юристи зі ступенем — етично називати себе докторами. Зрештою, більшість професійних кодексів дозволили юристам використовувати це звання, хоча у повсякденному житті звертання «доктор» і далі стійко асоціюється саме з лікарями та науковцями.

Доктор як іменник У більшості академічних кіл світу термін «доктор» стосується особи, яка здобула найвищий науковий ступінь в університеті. Зазвичай це доктор філософії (PhD) або еквівалентні дослідницькі ступені (8-й рівень за класифікацією МСКО 2011). Поза академічним середовищем (особливо в англійськомовному світі, Італії та Франції) іменник «доктор» зазвичай означає лікаря (медичного працівника).

Форми звертання При звертанні до кількох осіб, кожна з яких має докторський ступінь, в англійській мові використовується множинне скорочення «Drs» (наприклад, Drs. Miller and Ahmed). В інших європейських мовах існують схожі традиції (наприклад, німецьке скорочення Dres. від латинського множинного doctores).

В українській мові спеціальної абревіатури для множини немає: звання зазначається повністю («доктори Іваненко та Петренко») або стандартне скорочення «д-р» дублюється перед кожним прізвищем. Водночас характерною особливістю українського мовного етикету є поєднання наукового ступеня чи посади з шанобливими словами «пан» або «пані». При прямому звертанні обов'язково використовується кличний відмінок: «пане докторе», «пані доктор» (або «пані докторко»).

Використання лікарями У Сполученому Королівстві, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Індії та інших країнах, культурно пов'язаних із Британією, титул Dr традиційно використовується як для тих, хто має докторські ступені, так і для звичайних лікарів.

Цікавим винятком є британські хірурги, які традиційно не використовують звання «доктор». Через історичне походження хірургії від цирульників (які не мали формальної медичної університетської освіти), хірурги використовують стандартні звертання «Містер» (Mr), «Місис» (Mrs) або «Міс» (Miss). Цей звичай зберігся і донині: після успішного складання фахових іспитів британський хірург відмовляється від звання «доктор» і повертається до звання «Містер/Місіс», що у медичній ієрархії цих країн вважається ознакою високого статусу спеціаліста вузького профілю.

Звання доктора в Україні

Сучасна система наукових ступенів в Україні базується на європейських стандартах вищої освіти. Із прийняттям Закону України «Про вищу освіту» у 2014 році, відбувся перехід у рамках Болонського процесу.

На сьогодні в Україні присуджуються такі ступені на докторському рівні:

Доктор філософії (Ph.D.) — перший науковий (освітньо-науковий) ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Присуджується разовою або постійно діючою спеціалізованою вченою радою після успішного виконання освітньо-наукової програми в аспірантурі (ад'юнктурі) та публічного захисту дисертації. Доктор мистецтва (D.A.) — освітньо-творчий ступінь, що прирівнюється до доктора філософії. Здобувається у творчій аспірантурі за мистецькими спеціальностями і передбачає створення інноваційного мистецького проєкту замість класичної наукової дисертації. Доктор наук (див. також Габілітація) — другий, найвищий науковий ступінь в Україні. Здобувається особою, яка вже має ступінь доктора філософії після навчання в докторантурі та захисту докторської дисертації, що містить вагомі наукові результати, які розв'язують важливу наукову або прикладну проблему. Україна після розпаду СРСР успадкувала радянську систему наукових ступенів, де доктор наук є найвищим науковим ступенем.

Історія До 2016 року в Україні існували лише два наукових ступені: «доктор наук» та «кандидат наук». Порядок присудження цих ступенів визначався Постановою КМУ від 7 березня 2007 р. № 423.

З повноцінним впровадженням нового законодавства, Міністерство освіти і науки України припинило набір на здобуття ступеня кандидата наук. Особи, які вже здобули цей ступінь раніше, за власним бажанням можуть отримати диплом доктора філософії, оскільки закон офіційно прирівняв ступінь кандидата наук до ступеня доктора філософіїМіносвіти скасувало освітній рівень «спеціаліст» // Gazeta.ua..

Звання в інших країнах

Азія

Бангладеш У Бангладеш використання титулу «доктор» (або д-р) дозволено для осіб зі ступенем PhD та зареєстрованих медичних працівників. Серед медиків лише власники ступенів MBBS та BDS мають право використовувати цей титул і називатися «лікарями». Зареєстровані ветеринари можуть використовувати титул після здобуття ступеня доктора ветеринарної медицини (DVM). Попри те, що гомеопатам Ордонанс 1983 року дозволяв називатися лише «гомеопатами», новий Ордонанс про гомеопатичних практиків Бангладеш 2023 року дозволив їм також використовувати звертання «доктор». Фізіотерапевтам титул тимчасово дозволено використовувати згідно з проміжним рішенням Вищого суду. Натомість практикам традиційної медицини (Унані та Аюрведи) заборонено називатися докторами; їх називають «Табіб», «Хакім» або «Кабірадж».

Гонконг Гонконг наслідує британську практику, називаючи лікарів «докторами», навіть якщо вони мають лише ступінь бакалавра медицини та хірургії (MBBS або MBChB). Спроба професійного медичного органу заборонити мануальним терапевтам називати себе докторами провалилася в судах, оскільки суд постановив, що мануальні терапевти можуть мати академічний докторський ступінь, і було б неправильно забороняти їм використовувати титул.

Індія В Індії лікарі юридично називаються зареєстрованими медичними працівниками. Титул «доктор» широко використовується фахівцями класичної медицини (MBBS) та стоматології (BDS), а також представниками систем Сіддха, йоги, натуропатії, Аюрведи, Унані та гомеопатії. Його застосовують ветеринари, власники ступенів PhD та фармацевти (PharmD). Фізіотерапевти використовують префікс «д-р» та суфікс «P.T.», однак правомірність використання титулу фармацевтами та фізіотерапевтами часто стає предметом юридичних суперечок.

Індонезія В Індонезії титул «dr.» (з малої літери) ставиться перед іменем лікаря загальної практики. Якщо лікар має спеціалізацію, вона вказується позаду (наприклад, Sp.THT — спеціаліст з вуха, горла і носа). Звання «Dr.» (з великої літери) використовується виключно для власників наукового ступеня доктора (еквівалент PhD).

Пакистан У Пакистані титул доктора (Dr.) можуть використовувати особи зі ступенем PhD, а також лікарі, стоматологи, оптометристи та ветеринари. Використання титулу фізіотерапевтами викликає суперечки: Медична і стоматологічна рада виступає проти, тоді як Фармацевтична рада та Комісія з вищої освіти дозволяють і заохочують таку практику.

Філіппіни На Філіппінах назви професій зазвичай дотримуються іспанських традицій із поділом за статтю. «Doktór» (скорочено Dr.) — чоловіча форма, «Doktóra» (скорочено Dra.) — жіноча. Окремі фахівці (особливо англомовні або прихильники гендерної рівності) відмовляються від цього поділу. У філіппінській мові також існує гендерно-нейтральний термін «manggagámot» (цілитель). Скорочення Dr. також використовується для осіб з академічними ступенями (PhD, EdD, DPA).

Шрі-Ланка На Шрі-Ланці титул «Dr.» використовується для власників PhD та медичних працівників (лікарів, хірургів, стоматологів, ветеринарів). Однак при звертанні сингальською мовою до медика кажуть «Vaidya» або «Dosthara», тоді як до власника PhD — «Aacharya». Одружені жінки-лікарі часто використовують форму «Dr (Mrs)» як у професійному, так і в соціальному житті.

Таїланд Використання терміна «доктор» (ดอกเตอร์) або скорочення «ดร.» запозичене з англійської мови. Воно зустрічається в академічних колах та ЗМІ, однак не визнається Королівським інститутом Таїланду. Тому офіційно цей титул застосовувати не можна (наприклад, у суді, де використовується суворо формальна тайська мова).

Америка

Бразилія Титул «доктор» використовується особами зі ступенем PhD,STUARD, Powell, HOWARD, Green. The Doctorate Worldwide . McGraw-Hill Education (UK), 2007 а також є шанобливим звертанням у бразильській португальській мові.KOIKE, Dale April. Language and Social Relationship in Brazilian Portuguese: The Pragmatics of Politeness. . University of Texas Press, 2014. Згідно із законом часів імператора Педру II, який діє досі, цей титул є офіційним звертанням до лікарів та юристів (закон був прийнятий для залучення цих фахівців з інших країн).

Канада