Юзеф Потоцький (, 21 грудня 1764, с. Семенівка, нині Пустомитівський район, Львівська область) — польський шляхтич гербу Золота Пилява. Військовик, урядник, меценат. Представник примасівської гілки роду Потоцьких.
Життєпис
.
1727 р. записав фундуш для дерев'яного костелу в Монастириськах. Фундатор костелу Внебовзяття Пречистої Діви Марії. 1747 р. надав 4000 золотих для проведення відправ у головному вівтарі костелу в МонастириськуOstrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 84—85.
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (1702—1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф. Нові дідичі Бучача — Юзеф та Антоній Міхал Потоцькі — зобов'язувались змурувати нову церкву в місті, бо стара руйнувалась.Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 78—79. — ISBN 978-83-927244-4-5.
Посади: львівський каштелян (з 21 червня 1760 р. за сприяння посла Франції А. Р. Польмі через заслуги брата для політики Франції у Польщі), староста канівський (консенс;Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764)… — S. 73. Микола Василь Потоцький з політичних міркувань передав Юзефу Потоцькому 1762 рокуZielińska Z. Potocki Mikołaj Basyli // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 114. ), щирецький (отримав після смерти батька за згодою матері), чорштинський.Potoccy (03)
Обряд поховання відбувся в костелі домініканів у Львові 28 грудня 1764 р.
Сім'я
Одружувався двічі. Перша дружина — Констанція (Людвіка?) з Морштинів, дочка Мар'яна. Друга дружина — дочка тлумацького старости Єжи Потоцького, сестра Йоанни з Потоцьких Яблоновської, внучка великого коронного гетьмана Фелікса Казімежа Потоцького Пелаґея (1768 року згадана власницею містечка Бариша;Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 14. — ISBN 978-83-89273-79-6. 1768 або 1769 року продала за 760 000 злотих Устя-Зелене майбутньому белзькому каштеляну Юзефові Йоахимові КоморовскомуBetlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — 509 il. — S. 297. — ISBN 978-83-89273-79-6. ). Вдова 1765 року згадана в люстрації як посідачка Щирецького староства. Діти (ними після смерти батька недовго опікувався брат Антоній Міхал): Іґнацій — староста канівський, канонік краківський, Юзеф Макарій — староста галицький, чорштинський, Домінік — староста сокольницький, дружина — Анна Домініка, донька вінницького та уланівського старости Юзефа ЧосновськогоBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 27. , Францішек Пйотр — староста щирецький, шеф реґіменту ПотоцькихCzappe M. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 127—132. , Павел (близнюк Каєтана) — канонік краківський, схоластик катедральнийCzyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 118 il. — S. 19. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. луцький, дідич Бучача, Каєтан — канонік ґнєзненський, краківський, дідич Бучача, ПороховоїQuirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 18. — S. 175., фундатор костелу в містечку БаришіQuirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu… — S. 16., Ян — староста канівський з 1782 р.,Potoccy (07) дідич Бучача, Пелаґія Маріанна — дружина литовського крайчого Зиґмунта Ґрабовського.
Примітки
Джерела Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 72—73. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej.. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — 211 s., 402 il. — ISBN 83-85739-34-3
Посилання Józef Potocki h. Pilawa (Złota) Jan Potocki h. Pilawa (Złota)