Миколай-Криштоф Радзивілл «Сирітка»Вирський Д. С. Радзивілл… Миколай-Криштоф … — С. 105. (, , 2 серпня 1549, замок в Цмелюві — 28 лютого 1616, Несвізький замок) — князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, І-й ординат Несвіжу з 1586 року.
Життєпис Син князя Миколи-Христофора Радзивілла (Чорного) та його дружини Ельжбети з Шидловецьких.
Спочатку навчався вдома вчителями-протестантами.
1574 перейшов до відкритої контрреформаційної діяльності, зокрема, до Несвіжа прибув ксьондз, перед Пасхальною ніччю рідні брати-кальвіністи стали католиками за підтримки єзуїтів Вільнюса, кальвінські збори Несвіжа, Клецька, Білої, Шидловця — костеламиLulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565)… — S. 351. . Здійснив паломництво до Єрусалиму в 1583—1584 роках, де був посвячений у лицарі Гробу ГосподньогоРусина О. Радзивілли та Україна… — С. 118—119..
Посади: маршалок надвірний литовський з 1569 р., маршалок великий литовський з 1579 р., каштелян троцький з 1586 р., воєвода троцький з 1590 р., воєвода віленський з 1604 р., староста шавельськийRadziwiłłowie.2 , .
У Несвіжі — своїй головній резиденції — сприяв будівництву замку з бастіонними фортифікаціями за староіталійською системою.
Був похований 9 квітня 1616 р. у виготовленому перед тим його коштом скромному гробівці єзуїтського костелу Несвіжа. У заповіті вказав поховати його в одязі паломника без будь-яких помпезностей, труну нічим не накривати, її повинні були нести вбогі, яких називав братами. Через рік після смерті син Ян Єжи влаштував урочисті похорони, на яких мав промову єзуїт Ян АландLulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565)… — S. 358—359. .
Сім'я Був одружений з Єлизаветою Єфимією з князів Вишневецьких. Діти: Микола — помер немовлям; Іван Юрій — ординат; Ельжбета (1585—1618), дружина любельського воєводи Ґабріеля Тенчиньського, Кшиштофа Кішки; Ольбрахт Владислав Радзивілл; Христофор Микола (1590—1607, Болонья) — студент; Жигмонт Карл; Олександр Людвік; близнючки Кристина (†1599), Катажина (†1600), народжені 1593, яких він хотів віддати до монастиря.
Ґалерея
Примітки
Література Вавричин М. Україна на стародавніх картах: Кінець XV — перша половина XVII ст. — К., 2005. Вирський Д. С. Радзивілл (Radvila, Radziwiłł) Миколай-Криштоф, на прізвисько Сирітка // Русина О. Радзивілли та Україна: культурні конотації // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 2 (521) (бер.—квіт.). — С. 113—130. — ISSN 0130-5247. Kempa T. Mikołaj Krzysztof Radziwiłł Sierotka (1549—1616) — wojewoda wileński. — Warszawa, 2000. Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 349—361. Merczyng H. Mapa Litwy z 1613 r. ks. Radziwiłła Sierotki pod wzgędem matematycznym i kartograficznym // Sprawozdania z posiedzeń Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. — Warszawa, 1913. — Wydz. 3, r. 6, zesz. 6. Rys życia ksiącia Mikołaja Krzysztofa Radziwiłła, zwanego Sierotką // Archiwum domu Radziwiłów. — Kraków, 1885.
Посилання Mikołaj Krzysztof Sierotka «Sierotka» ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.4145) .