Карловацька митрополія () — незалежна, самоуправна православна церква у Габсбурзькій монархії.
Історія Після завоювання сербських земель Османською імперією сербська церква підпорядковувалась Патріарху у місті Печ (Косово). Але в 1690 році, під час Великої Турецької війни, коли яничари знову почали перемагати, патріарх Арсеній III (Черноєвич) з десятками тисяч сербів пішов на північ, й осів на австрійській території у Карловці. Після його смерті, за підтримки Габсбургів перемогли прибічники визнання юрисдикції Печського патріарха, і у Карловці заснували митрополію.
Єпархії
До складу митрополії входило десять єпархій: Арадська Бачцька Будимська Буковинська Вршацька Горнокарловацька Ердельська Пакрацька Сремська (архієрейська) Тімішварська
Митрополити Арсеній III (Черноєвич) (1690—1706) Ісая (Дакович) (1708) Софроній (Подгоріча́ніна) (1710—1711) Вікентій (Попович-Хаджилавич) (1713—1725) Моїсей (Петрович) (1726—1730) Вікентій (Йованович) (1731—1737), Арсеній IV (Йованович Шакабента) (1737—1748) Ісая (Антонович) (1748—1749) Павло (Ненадович) (1749—1768) Йован (Джорджевич) (1769—1773) Вікентій (Йованович Відак) (1774—1780) Моїсей (Путнік) (1781—1790) Стефан (Стратімірович) (1790—1836) Стефан (Станкович) (1837—1841) Йосиф (Раячич) (1842—1848)
Галерея
Джерела Сима М.Чиркович. «История сербов» — Москва: «Весь мир», 2009. ISBN 978-5-7777-0431-3