Анна́ли ( від — «рік») — записи за роками найважливіших подій у Стародавньому Римі, а також у деяких країнах Західної Європи за середніх віків. На Русі їхніми відповідниками були літописи. Вони є найдавнішою формою історіографічних творів. Щорічні записи були поширені у давніх єгиптян, ассирійців, персів, китайців та інших народів. У Стародавньому Римі за велінням верховного жерця (великого понтифіка) усі важливі події щорічно сухо й лаконічно нотувалися на білих, покритих гіпсом дошках, і їх показували публіці. Почалися такі записи гадають — у V столітті до н. е., але є й інші гіпотези. Втрачені, очевидно, під час пожежі Риму 387 до н. е., аннали були відновлені з пам'яті, зібрані в 80 книгах «» — «Великі Аннали». Ведення анналів припинилося між 123—114 роками до н. е.. Самі аннали не збереглися, проте відомості про них та їхній зміст є у творах давньоримських істориків. Останніх традиційно називали анналістами, а свої твори анналісти називали анналами.
У Європі аннали були поширені до XIII—XIV століть. Велися вони переважно в монастирях. Середньовічні аннали часто називали ще й хроніками. Починаються вони від «сотворіння світу» або ж Різдва Христового, писалися здебільшого латинською мовою. Для свого часу вони мали історичне значення, інколи їх виклад мав і прагматичний характер, був логічно обумовлений. Аннали разом з «Історіями» стали основою для появи пізніших хронік.
Найвизначніші середньовічні аннали: Аннали королівства франків, VIII—IX століття; Корвайські аннали, 658—1148 роки; Бертинські аннали, 830—882 роки; Книга чотирьох майстрів, 1632—1636 роки; Великопольські аннали, 730—1309 роки; Малопольські аннали, 899—964 роки; Аннали Верхньої Сілезії, 1071—1290 роки; Генриківські аннали, 977—1293 роки; Перші познанські аннали, 929—1341 роки; Куявські аннали, 1202—1376 роки; Мазовецькі аннали, від 965 р. до сер. XIV ст.; Короткі краківські аннали, 965—1283 роки; Краківські компілятивні аннали, 966—1291 роки; Каменецькі аннали, 967—1165 роки; Саксонський анналіст, 741—1139 роки; Аннали Камбрії, 447—954 роки; Фульдські аннали, 680—901 років; Сен-Бертенські аннали, 741—882 років; Реймські аннали, Х століття; Гільдесгаймські аннали, до 1137 року; Кведлінбурзькі аннали Ламберта Герсфольдського, ХІ століття; Празькі аннали, 899—1220 років; Мецькі аннали, 678—830 роки; Аннали Мельрозького монастиря, 731—1275 роки; Аннали Ульстера, 431—1540 роки; Генуезькі аннали, 1099—1294 років Штаденські аннали та інші.
Див. також Школа анналів Аннали (Тацит) Хроніка Літопис Анналісти
Джерела
Посилання Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України