Веніамін Юхимович Баснер (; 1 січня 1925, м. Ярославль, РРФСР — 3 вересня 1996, с. Рєпіно, під Санкт-Петербургом, Росія)  — радянський композитор єврейсько-латвійського походження. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1982).

Життєпис Веніамін Баснер народився 1 січня 1925 року в місті Ярославлі в єврейській родині, евакуйованій з Двинська з початком Першої світової війни. Обидва його діди, а також батьки, незважаючи на вимушену асиміляцію євреїв у СРСР, говорили на ідиш.

Великий вплив на Баснера мав його дід, Хірш Якович Ґредітор, кравець за професією, який знав багато єврейських народних пісень. Опановував скрипку в дитячій музичній школі № 1 в Ярославлі. Одним з перших великих музичних вражень у житті юного Веніаміна стало виконання в Ярославлі в 1938 році П'ятої симфонії Дмитра Шостаковича. По закінченні Ярославського музичного училища в 1942 році Баснер був запрошений солістом в Ярославську філармонію, але вже через рік його призвали до армії. Він служив у військовому оркестрі аранжувальником, а також ремонтував музичні інструменти.

У 1944 році Веніаміна Баснера демобілізували, і він вступив до Ленінградської консерваторії імені М. Римського-Корсакова у клас скрипки і композиції. Закінчивши консерваторію в 1949 році, він почав виступати як соліст і оркестровий музикант. У 1955 році Баснер став членом Ленінградського відділення Спілки композиторів СРСР і очолив комісію по роботі з молоддю. У наступні роки композитор багато творив, найбільшу популярність йому принесли його оперети, військові пісні і кіномузика (зокрема «З чого починається Батьківщина» (з к/ф «Щит і меч»), «На безіменній висоті», «Від розлуки до розлуки» (з к/ф «Тиша»), «Березовий сік» (з к/ф «Хороший хлопець»), «Цілу ніч соловей нам насвистував» (з к/ф «Дні Турбіних»), «Пісня про рудого песика» (з к/ф «Учитель співу»), «Це було так недавно, це було так давно» (з к/ф «Друзі та роки»), «На все життя, що залишилось» (з однойменного к/ф). Веніамін Баснер також є автором низки статей в музичних журналах СРСР.

Великий вплив на творчість Веніаміна Баснера справила багаторічна дружба з Дмитром Шостаковичем. Шостакович позитивно відгукувався про твори Баснера, допомагав просувати їх на сцену. Як і Шостакович, Баснер дуже цінував музику Густава Малера, його вплив помітно в творах композитора, а також єврейський музичний фольклор.

У 1994 році Баснер здійснив свою давню мрію — відкрив у Петербурзі єврейський театр «Симха» («Радість»), і на прем'єрному показі мюзиклу «Єврейське щастя» власноруч виконав партію скрипки.

Помер 3 вересня 1996 в селищі Рєпіно під Санкт-Петербургом. Похований на Комаровському кладовищі.

Основні твори Опери «Весняні води» (за романом І. Тургенєва, 1975) «Готель „Танатос“» (за романом А. Моруа, 1991. Не закінчена)

Балет «Три мушкетери» (1964)

Оперети і мюзикли «Полярна зірка» (1966) «Потрібна героїня» (1968) «Південний хрест» (1971) «Рік блакитного зайця» «Білий танець» , 1978) «Між небом і землею» (1980) «Сяйливі хмари» (1982) "Моя хата скраю " (1985) «Ми з Одеси, здрастє!» (1988, не закінчена) «Ти — велика актриса» (1990) «Єврейське щастя» (1994)

Вокально-симфонічні твори "Весна, пісні, хвилювання " (текст Л. Мартинова) для голосів соло, хору та оркестру (1963) «Вічний вогонь» (текст М. Матусовського) для баритона , хору хлопчиків та оркестру (1971) П'ять віршів М. Лермонтова для баритона та оркестру (1979) Симфонія № 2 "Блокада " (текст М. Матусовського) для баритона , хору та оркестру (1983) Симфонія № 3 «Любов» (текст Е. Верхарна) для тенора і оркестру (1988)

Твори для оркестру, концерти «Поема про блокадний Ленінград» (1957) Симфонія № 1 (1958) Концерт для скрипки з оркестром (1966) Концерт для віолончелі з оркестром «Цар Давид» (1967—1980) Симфонієта для флейти та струнних (1972) Симфонія «Катерина Ізмайлова» (за оперою Шостаковича, 1993)

Камерні твори П'ять струнних квартетів (1948, 1953, 1960, 1969, 1975) Соната для скрипки і фортепіано (1982)

Камерно-вокальні твори «Парабола» (текст А. Вознесенського) для баритона і фортепіано (1962) «Гойя» (текст А. Вознесенського) для баритона, англійського ріжка, фагота і фортепіано (1965) Вісім віршів А. Ахматової для мецо-сопрано та гітари (1977) «Пам'яті Володимира Висоцького», шість балад для голосу та інструментального ансамблю (1981) Сюїта на вірші О. Мандельштама та інших авторів для баритона, гобоя, англійського ріжка, двох фаготів і фортепіано (1983) Романси та пісні для голосу і фортепіано на вірші російських і зарубіжних авторів.

Музика більш ніж до 100 кінофільмів. Інші твори.

Музика кіно

1956 — Безсмертний гарнізон 1956 — Людина народилася 1956—1957 — Тугий вузол (1956—1957, 1988 рр.) 1957 — Ленінградська симфонія 1958 — Троє вийшли з лісу 1959 — Однолітки 1959 — Сонце світить всім 1959 — Доля людини 1960 — Мічман Панін 1961 — Смугастий рейс 1962 — У твого порога 1963 — Рідна кров 1963 — Тиша 1964 — Мати і мачуха 1965 — Друзі та роки 1965 — Як вас тепер називати? 1965 — Дзвонять, відкрийте двері 1965 — Перша Бастилія 1966 — Дикий мед 1967 — Подія, яку ніхто не помітив 1967 — Циган (к/ст ім. О. Довженка) 1968 — Щит і меч 1968 — Розвідники (к/ст ім. О. Довженка) 1968 — Армія «Трясогузки» знову в бою 1969 — Потрійна перевірка 1969 — На шляху в Берлін 1969 — Білий флюгер 1969 — П'ять днів відпочинку 1969 — Посол Радянського Союзу 1970 — Море у вогні 1970 — Африканич 1970 — Червона площа 1971 — Хороший хлопець\Мировой парень 1971 — Місто під липами 1971 — Інспектор карного розшуку (к/ст ім. О. Довженка) 1972 — Небезпечний поворот 1972 — Дозвольте зліт! 1972 — Гросмейстер 1972 — Повернення до життя 1972 — Капітан Джек 1973 — Учитель співу 1973 — Я служу на кордоні 1974 — Морські ворота 1974 — Дивні дорослі 1975 — Фронт без флангів 1975 — На все життя, що залишилося…\На всю оставшуюся жизнь... 1975 — Дожити до світанку 1976 — Дні Турбіних 1977 — Блокада 1977 — Фронт за лінією фронту 1977 — Доброта 1978 — Останній шанс 1978 — Зустріч в кінці зими 1979 — Рідна справа 1979 — Задача з трьома невідомими 1980 — Тривога 1981 — Контрольна зі спеціальності 1981 — Факти минулого дня 1981 — Фронт в тилу ворога 1981 — Вони були акторами 1982 — Варварин день 1982 — Владивосток, рік 1918 1983 — «Водій автобуса» 1983 — Тут твій фронт 1984 — Час і сім'я Конвей 1984 — Репортаж з лінії вогню 1984 — Три відсотка ризику 1984 — Через всі роки 1985 — Таємна прогулянка 1985 — Місто над головою 1985 — Чоловічі тривоги 1985 — Недільний тато 1985 — Друзів не вибирають 1986 — Рись повертається 1986 — Сім криків в океані 1987 — Залізний дощ 1988 — У зв'язку з переходом на іншу роботу 1989 — Маленька людина у великій війні 1989 — А чи був Каротин? 1990 — Мишоловка 1990 — Невідомі сторінки з життя розвідника 1991 — Люмі 1992 — Навіщо алібі чесній людині? 1996 — Повернення «Броненосця» 1997 — Четверо (короткометражний) та ін.

Дискографія 2001 — «Веніамін Баснер. На все життя, що залишилось … Пісні про війну» 2001 — «Веніамін Баснер. Білої акації грона запашні … Пісні з кінофільмів» 2004 — «Веніамін Баснер. Струнні квартети» — виконує Квартет імені Танєєва 2006 — «Веніамін Баснер. „Ти і я“» — виконує Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії

Нагороди та премії Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1982). Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1980) — за музику до фільму «Блокада» (1973, 1977).

Пам'ять В честь Веніаміна Баснера названо астероїд 4267. В 2005 році на фасаді будинку № 16 на набережній річки Мойки встановили меморіальну дошку пам'яті Веніаміна Баснера.

Література Бєлєцький І. В. Веніамін Баснер: монографічний нарис. — М., Л., 1972. Тищенко Б. І. Веніамін Юхимович Баснер. — «Музыкальное обозрение» № 9/1996. Планета Баснер. До 85-річчя від дня народження композитора Веніаміна Баснера / Автор-упорядник Л. Р. Баснер. — СПб.: Композитор • Санкт-Петербург, 2010. — 320 с., іл.

Примітки

Посилання Офіційний сайт Веніаміна Баснера Додаток до офіційного сайту Веніаміна Баснера(пісні) Фільмографія на kino-teatr.ru С чего начинается Родина (аудіо)