Євген Петрович Нечипоренко ( 31.07.1929 — 22.07.2002) — доктор технічних наук, професор, педагог, винахідник, завідувач кафедри матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1976–1996)
Хронопис життя Народився 31 липня 1929 у селі Великий Кобелячок Новосанжарського району Полтавської області.
1951 — закінчив фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного інституту.
З цього ж року — аспірант академіка К. Д. Синельникова — директора Харківського фізико-технічного інституту.
Після закінчення аспірантури працював у ХФТІ у відділі вакуумної металургії.
У 1956 році захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена розробці захисних покриттів для ядерного палива.
На початку 60- х років — керував лабораторією ВМ-3, безпосередньо брав участь у розробці та виготовленні першого у світі атомного реактора — перетворювача на швидких нейтронах
У 1965 р — захистив докторську дисертацію.
1970 року став професором.
З 1974 року викладач на кафедрі матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського державного університету.
З березня 1976 року до червня 1996 року очолював кафедру матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету.
В останні роки — професор кафедри.
Помер 22 липня 2002 року у Харкові.
Науково-педагогічний доробок ХФТІ Керував лабораторією з розробки та виготовлення першого у світі атомного реактора-перетворювача на швидких нейтронах «Ромашка»«Ромашка» — енергетичний пристрій з ядерним реактором на швидких нейтронах і напівпровідниковим термоелектричним перетворювачем потужністю 500 Вт. Рік запуску — 1964. Пристрій пропрацював на стенді більше 15 000 годин замість очікуваних 1000 годин. Став прототипом ядерного пристрою з безпосереднім перетворенням ядерної енергії в електричну енергію. — див. Ядерна енергетика.// Електронний ресурс «VseslovA» — запуск якого в космос у серпні 1964 року зміцнив би престиж СРСР як ядерної та космічної держави.
На відміну від американського реактора — у «Ромашці» відсутні теплоносій та насоси. Американці тоді змушені були відмовитися від свого варіанту реактора через нетривкі позиції в галузі високотемпературного матеріалознавства. За експлуатаційними можливостями пристрій не мав аналогів у світовій практиці реакторобудування. Стабільна і надійна робота реактора протягом 2-х років довела реальну можливість експлуатації таких пристроїв, дозволила отримати безцінні експериментальні результати.Про значимість і складності цієї роботи говорить те, що багато практично здійснених тоді при створенні і обробці нових матеріалів технологічних прийомів отримали своє наукове пояснення і обґрунтування лише через багато років. — див. Пам'яті Євгена Петровича Нечипоренка // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія: фізична «Ядра, частинки, поля». — 2002, вип. 3, С. 102.
У «Ромашці» найповніше втілені ідеї реактора прямого перетворення: там немає нічого, що рухається.Надалі «Ромашка» з'явилася основою для розробки і застосування космічних електростанцій у передових країнах світу. — див. Пам'яті Євгена Петровича Нечипоренка // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія: фізична «Ядра, частинки, поля». — 2002, вип.3, С.102.
Створення «Ромашки» — найяскравіша сторінка науково-технічної біографії Євгена Петровича Нечипоренка.
Харківський університет Продовжив розпочату в ХФТІ наукову роботу зі створення та дослідження властивостей нових високотемпературних матеріалів.
За його очільництвом розроблені і випускалися нові види високотемпературної техніки на основі силіцидів. Окрім прикладних результатів вельми цінними стали отримані дані з фундаментальних питань фізики твердого тіла: дифузії, окисленню, термодинаміки.
Уперше передбачив перспективність і зі своїми колегами довів на практиці можливість використання нижчих і проміжних силіцидів для захисту важкотопних металів від високотемпературного окислення.
За роки керування, кафедра підготувала понад 400 фахівців — матеріалознавців, котрі працюють у провідних наукових центрах Харкова, України та колишнього СРСР.
П'ятеро учнів професора Нечипоренка захистили кандидатські дисертації.
У співавторстві з колегами та учнями опублікував 4 монографії, сотні статей і наукових доповідей.
Співавтор понад 40 винаходів.
Див. також Реактор-перетворювач «Ромашка»
Джерела http://www-nuclear.univer.kharkov.ua/russ/p02_3_102.htm Нечипоренко, Евгений Петрович. История Полтавы (Сайт Бориса Тристанова)
Примітки