Бобруйське староство (, ) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Бобруйського староства було містечко Бобруйськ.
Історія З назвою Бобруйська пов'язано — однойменне містечко, замок, держава (володіння), центр волості, староствоstr. 265 (Bobrujsk), Tom I, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914; . У 1471 р. — князь Михайло Олелькович мав «привілей» на Бобруйське староство. У 1502–1503 рр. — напад татарського війська на староство. 4 березня 1565 р. — дана Грамота Сигізмундом II Августом Бобруйському староству про зміну порядку оподаткування. У 1566 р. — засновано Бобруйське староство з центром у Бобруйську. Староство входить до складу Річицького повіту. Це староство складалося тоді з двох частин — місто Бобруйськ та 18 селищ. Дана Грамота Бобруйському старості Яну Бояновському про права міщан користуватися лісами і вигонами для худоби (міщанам дозволялася рубка лісу, користуватися пасовищами, косовицями тощо). У 1576 р. — дарована спеціальна королівська Грамота «привілей» на Бобруйське староство, право стягувати митні збори та інші права. 8 січня 1591 р. — складена Грамота з дозволом для Бобруйського староства виготовляти різні напої для власних потреб і на продаж (за підписом Мінського старости Дмитра Скуміна-Тишкевича). У 1599 р. — Бобруйське староство відписано королем Речі Посполитої Владиславом IV Вазою дружині Ренаті. У 1603 р. — напад татарського війська на староство. У 1611–1614 рр. — суперечка міщан з єзуїтами про вигон, що підтверджує права міщан, комісія розбирала конфлікт міщан зі старостою. У 1611-1613 рр. — в старостві відбувалися народні хвилювання викликані податковими поборами П. Тризни, так званої «Бобруйською Уставою» (Волочна поміра). Ця була реформа призначена королем Сигізмундом III для збільшення надходжень у скарбницю коштів, необхідних для ведення війни з Московією. Реформа була названа «Бобруйською», тому-що почали її проводити з Бобруйська, і Бобруйське староство мало послужити прикладом проведення «Волочної поміри» у всій Речі Посполитій. У середині XVI в. Бобруйське староство згадано серед володінь великого князя Литовського. Пізніше ним володіли великі магнати М. Радзивілл, О. Гаштольд, Ян Бояновський, П. Тризна, а з 1639 р. — польська королева Цецилія Рената, дружина короля Владислава IV. Вона новаторськи організувала в даному старостві вільну економічну зону. У XVII в. це називалося «слобода» (від слова «свобода»). І цей регіон був названий Королівською Слободою. У 1648–1649 рр. — розруха, бунт і війна через вторгнення козаків під командуванням Поддубіцького в часи повстання Богдана Хмельницького. Януш Радзивілл спинив цю навалу на староство. Відбудований центр староства місто Бобруйськ навала козаків знову спалила у 1665 р.. У 1655 р. — новий військовий напад козаків на староство під проводом Золотаренко І. Н.. У 1681 р. — після війн з Московією та руйнацій в старостві повернулася місія єзуїтів. Котрі відкрили знову школу, а у 1686 р. відкрили медичну клініку для населення. И у 1738 р. вони відкрили в Бобруйську аптеку. У 1708 р. — староство постраждало внаслідок Великої Північної війни. Середина XVII — початок XVIII ст. — війни призвели до руйнування та занепаду Бобруйська. До 1788 р. — староство приносило дохід у казну 6342 кварти злотих. У 1793 р. — після другого поділу Польщі приєднані території Бобруйського староства до Російської імперії. У 1794 р. — у повстанні полковник Стефан Грабовський тимчасово звільнив столицю староства від навали військ росіян. У 1795 р. — проведено перепис населення. Бобруйське староство призначено на продаж частинами, і ліквідовано. І землі староства увійшли у склад Бобруйського повіту Мінської губерніїИменной указ, данный Сенату. — О составлении Минского наместничества из тринадцати округов. //Сборник документов, касающихся административного устройства Северо-Западного края при императрице Екатерине II (1792–1796)/ Издание Виленской комиссии для разбора древних актов. — Вильна: типография «Русский Почин», 1903. — с.42 .
Адміністративний поділ До Бобруйського староства відносилося — 70 сіл (). Парічський маєток з селами Паричі, Книшевичі, Секеричі, Чернин, Логвиновичі, Поганці, Здудичі, Чирковичі, Шатиловичі, належали Петронеллі Тризненці Пацевій, дружині Самюеля Паца. Брожський двір з низкою сіл і головною садибою в Броже. Ольсавський двір, Ольса, до 1622 р. належав панові Миколаю Заршенському, а після його смерті указом земського підскарбія Кшиштофа Нарушевича маєток Ольса перейшов Петрові Тризні і його дружині за певну суму. Анна мала права тільки на села Ольса, Берда, Ілейчиці, Волосовичі, Польковичі. Самому Петру Тризні в Віленській половині староства належали села Демидковичі і Кольчиці; Трокська половина — двір Яснопольський з селами Мишковичі, Тейковичі, Комичі, Глубоковичі, Павловичі, Дворониновичі, Михалеве, Плєси (одні і другі), Ковалеве (Ковалі), Овсимовичі, Воротинь, Витлин, Качеричі. Частина земельних володінь належала колегії Ордену єзуїтів.
Старости і намісники Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу. XVI в. — Бобруйська волость (староство) було володінням Великих князів Литовських і членів їх родин (Гедиміна, Ольгерда, Ягайло (Владислава), Скиргайло, Вітовта, Олександра, тощо) і значилося у списку їх земель. У 1387–1394 рр. — Скиргайло Ольгердович. До 1521 р. — Миколай Радзивілл. З 1530 р. — Василь Полубінський. До 1539 р. — Альбрехт Мартинович Гаштольд. У 1542–1549 рр. — Бо6руйским старостою був Ян Юрійович Глєбович (1480–1549 рр.). З 1550-х рр. — Бобруйським війтом (старостою) стає Григорій Фат. У 1566 р. — Ян Бояновський. У 1569 р. — Микола Миколайович Радзивілл, воєвода Віленський і канцлер. У 1561–1578 рр. — Юрій II Юрійович (Олелькович) — один з останніх представників (великокнязівського — ведучого своє походження від престольних князів Київської Русі) великого російського роду Олельковичів. У 1580–1590 рр. — Ян Бояновський. У 1611 р. — Петро Станіслав Тризна (родич Петронеллі Пац, могутнього роду Паців у Речі Посполитій), разом зі своєю дружиною Анною Моссальською, вніс викуп у королівську скарбницю та отримав право довічно володіти даним староством. У 1623–1633 рр. — староством володів Перновський воєвода Петро Станіслав Тризна. У 1639–1644 рр. — Цецилія Рената Австрійська (до неї власниками землі Бобруйського староства було — п'ятнадцять осіб). До 1652 р. — Кшиштоф Ходкевич. Франтішек Стефан Сапега У 1658–1660 — Іван Нечай. У 1660–1679 рр. — князь Олександр-Гілярій Полубінський. У 1679–1682 рр. — князь Кшиштоф-Костянтин Полубінський. У 1682–1730 рр. — Ян Казимир СапегаИстория: Сапега Ян Казимир и его сын Петр Сапега . Від 14 грудня 1735 р. до 8 вересня 1738 р. — Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша. З 1775 р. — Міхал Лопат. До 1796 р. — Міхал Слізень.
Див. також Бобруйський район
Примітки
Джерела «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., выд. «Беллітфонд», г. Мінск, 2003 г. ISBN 985-6576-08-3 «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914; «Волочная помера в Бобруйском старостве», К. И. Гемрецкого, «Наш Край», № 12, 1926 г. «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.» / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. г. Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005 г. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4. Лев Гунин, Бобруйск: историческая монография (окончена в 1985 году). История Беларуси, Литвы, Польши, России, Украины и евреев на примере одного города . Вячаслаў Насевіч, У складзе Вялікага Княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Кіраўскага р-на. г. Мінск, 1997 г. С. 19—26 Акты Виленской археографической комиссии, г. Вильна, 1898 г., том 25, С. 114–130. Кернажыцкі К. Аграрная рэформа ў Бабруйскім старостве і экономічнае становішча яго насельніцтва з XVII да паловы XIX стал.: (Фармаваньне капіталізму), г. Мінск, 1931 г.
Посилання
Лев Гунин, «БОБРУЙСК», ГЛАВА ТРЕТЬЯ, РАЗДЕЛ ТРЕТИЙ, ГОРОД И СТАРОСТВО Бобруйское староство (2296); ЛГИА, фонд № 1280 — «Радзивиллы, князья», ЧАСТЬ 1 1416–1922 гг. МАТЕРИАЛЫ ПО ИСТОРИИ ЗЕМЛЕВЛАДЕНИЯ НА ТЕРРИТОРИИ БЕЛОРУССИИ, ПОЛЬШИ, ПРИБАЛТИКИ, РОССИИ И УКРАИНЫ, ПОСТУПИВШИЕ В АРХИВ КОМИССИИ ЭДУКАЦИОННОГО ФУНДУША Официальній городской сайт — О НЕКОТОРЫХ ФЕОДАЛЬНЫХ ГРАМОТАХ, СВЯЗАННЫХ С БОБРУЙСКОМ XVI и XVII СТОЛЕТИЙ Лев ГУНИН, «БОБРУЙСК КАК ЗЕРКАЛО ИСТОРИЧЕСКОЙ ПРЕЕМСТВЕННОСТИ» Бобруйск — историческая монография ч. 2 ВЛАДЕЛЬЦЫ БОБРУЙСКА И ВОЛОСТИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ ОСОБЫ История Беларуси, Литвы, Польши, России, Украины и Евреев на примере одного города История евреев Бобруйска подробно описана ИСТОРИЯ: СПРАВОЧНО — ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПОРТАЛ Г. П. ПАРИЧИ Бобруйск Бобруйский район, Могилевской области Республики Беларусь (люди, история, события, факты) Белорусская Атлантида Странички истории (Бобруйский райисполком)