Пужники — колишнє село на території України. Розташовувалося на території колишнього Бучацького повіту (за радянщини і до 2020 року — Монастириського району, з 2020 року Чортківського району Тернопільської області). Сусідні населені пункти: Велеснів, Залісся, Садове (раніше називалось Новосілка Коропецька).
Короткі історичні відомості Перша згадка про село Пужники датується 1424 роком.Сайт Монастириської РДА. Монастирищина туристична
Власником маєтку у 1880 р. був Титус Шавловський.Puźniki (2)… — S. 325.
Кількість мешканців: 1841 р. 20 українцівПужники / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — C. 635. 1870 р. — 557 ос., 1880 р. — 640 ос., з них: 55 (8,6 %) українців, 567В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 422—429. (88,6 %) поляків, 18 (2,8 %) євреїв; споруджено дерев'яну каплицю РКЦ в селіTomasz Zaucha. Kościół parafialny p.w. Świętego Antoniego w Pużnikach… — S. 227. 1882 року посвятили каплицю, яка через кілька була в поганому стані 1900 р. — 852 ос. з них: 44 (5,2 %) українців, 790 (92,7 %) поляків, 18 (2.1 %) євреїв. 1929 р. — 833 ос., 1939 р.: всього — 1040, з яких 20 (2,0 %) були українцями, 1020 (98,0 %) поляками.
У лютому 1945 року село спалено дотла. Мешканці околиць стверджують: досить часто за часів ІІ-ї Речі Посполитої під час проїзду українців селом на них здійснювались напади зі сторони екзальтованих поляків (кидання камінням, образи, лайка, побиття). Спочатку були поодинокі факти підпалу помешкань як поляками, так і українцями під час ІІ-ї світової, а підпал села вночі з 12 на 13 лютого 1945 р. — «справа» рук НКВД.Була просьба не називати прізвищ За даними польських дослідників, значна кількість польських жителів загинула ід час нападу підрозділу УПА під командуванням Петра Хамчука-«Бистрого» вночі з 12 на 13 лютого 1945 р.Zagłada Puźnik Їхня кількість, згідно з радянськими документами, становила від 50 до 82 убитих. Список імен жертв, підготовлений на основі спогадів свідків, містить 79 імен. У свою чергу, у звіті УПА йдеться лише про знищення «кільканадцять більшовицьких прислужників».
У червні 1945 року поляки з села були примусово виселені в Опольське воєводство (Польща).
Релігія У селі був костел святого Антонія, католицьке проборство (помешкання ксьондза),
Освіта 2-класна парафіяльнаОсип Залеський. Наше шкільництво від сивої давнини // школа з польською мовою навчання.Там само. — С. 825. Парафія РКЦ входила до складу Бучацького деканату РКЦ. 1949 року село було зрівняне із землею.
Цвинтар Покинутий цвинтар заріс деревами, чагарниками.Світлина цвинтаря Споруджено пам'ятну капличку на місці села.Світлина каплиці
8 січня 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало згоду на ексгумацію жертв у колишніх Пужниках, яка розпочалася 24 квітня. Кількість розкопаних скелетів оцінювалася щонайменше в 42.
7 вересня 2025 року відбулася церемонія перепоховання останків, віднайдених під час пошукових робіт. У заході брали участь представники влади України та Польщі та близько 40 нащадків жителів колишнього села.
Відомі люди Гнатюк Володимир записав у селі кілька байок Дзялошинський Михайло — війт села, посол: Райхстаґу Австрійської імперії в 1848—1849 роках, Райхсрату, Галицького Сейму в 1867 році. Анеля Кшивонь — уродженка села, репресована «совітами», перша жінка, удостоєна найвищої військової нагороди Польщі — Хреста військової доблесті, Герой Радянського Союзу. Артур Целецький — польський громадський діяч, посол до Галицького Сейму, власник маєтків у Галичині.
Примітки
Джерела
— S. 325. Пужники [Текст] : [село розташовувалося на території колишнього Бучацького повіту (нині Монастириського р-ну) спалене дотла у 1945 р.] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. / редкол.: М. Островерха [та ін.]. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 635. Zaucha Z. Kościół parafialny p.w. Świętego Antoniego w Pużnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. 386 s., 509 il. — S. 225—231. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. І). — ISBN 978-83-89273-79-6.
Посилання Сайт Монастириської РДА. Монастирищина туристична. Зображення. Костел в Пужниках, світлина. Sporządzono raport z ekshumacji w Puźnikach На Монастирищині перепоховали останки, віднайдені під час пошукових робіт у Пужниках