Арха́нгельськ () — місто в Росії, адміністративний центр Архангельської області. Населення — 347 тис. осіб (2020).

Історія Заснований 1583 року за наказом Івана Грозного на правому березі річки Північна Двіна на мисі Пур-Наволок. Спочатку це була дерев'яна фортеця недалеко від Михайло-Архангельського монастиря. У перші роки існування мало назву «Нове місто», «Нові Холмогори». Назву цю пов'язують з тим, що Архангельськ перебрав функції портового поселення Холмогори. Проте згодом за цим містом закріпилась теперішня назва — Архангельськ — від монастиря. З 1613 року — це офіційна назва міста.

Архангельськ — це перший великий морський порт Росії. У XVI столітті з розвитком біломорської торгівлі з Англією, місто особливо бурхливо розвивається.

На рубежі XVII—XVIII століття зіграв важливу роль у побудові російського військово-морського флоту. Цьому особливо сприяв Петро I, опікуючись особисто будівництвом та укріпленням Новодвінської фортеці.

Від початку XVIII століття і понині Архангельськ залишається основним портом Півночі Росії. Пізніше він трохи поступається Санкт-Петербургу.

На рубежі XIX—XX століття Архангельськ — важливий центр лісового промислу Росії. Радянська влада встановлена 17 лютого 1918. У 1919-1920 роках був окупований англійськими й французькими військами. Радянська влада відновлена 19 лютого 1920. Зіграв важливу роль в освоєнні Арктики.

Географія Архангельськ розташоване в гирлі річки Північна Двіна. Територія — 300 км². Населення 351,6 тис. осіб. З них чоловічого — 45 %, жіночого — 55 % (2005).

Клімат — субарктичний. Довга зима і коротке літо Середня температура повітря у січні — −13 °C, у липні — +17 °C За рік випадає близько 529 мм опадів Знаходиться на відстані 1133 км від Москви

Промисловість

Архангельськ — великий центр лісової, лісохімічної промисловості та лісоекспорту Росії. Целюлозно-паперова промисловість (Соломбальський целюлозно-паперовий комбінат), завод гідролізу деревини та відходів лісопиляння, каніфольно-скипидарний і ряд інших лісохімічних підприємств. Суднобудування і судноремонт. Виробництво будівельних матеріалів (алебастровий, цегельний заводи). Харчова (рибо- і маслокомбінати, спиртогорілчаний завод). Основний постачальник тепла та електроенергії — Архангельська ТЕЦ.

Транспорт

На території міста знаходиться морський-річковий вокзал, залізничний вокзал, два аеропорти: в Талагах і в Васьково. Останній обслуговує місцеві повітряні лінії.

У 1916 році в місті з'явився трамвай, який довгий час вважався найпівнічнішим у світі. У 2004 році за наказом Олега Нілова (тодішнього мера Архангельську) трамвай було ліквідовано з обіцянкою компенсувати його відсутність розвитком тролейбусного руху, а рейки були демонтовані і продані на металобрухт. Але слідом за трамваями у 2006, у місті було закрито і тролейбусний рух. Тільки в грудні 2007, вдалося відновити один із тролейбусних маршрутів, що діяв менш ніж півроку. Громадський транспорт тепер майже цілком представлений приватними автобусами ПАЗ-3205 і ГАЗелями.

Вартість однієї поїздки по місту в автобусі — від 40 рублів, таксі від 120 рублів.

Архангельськ є одним з пунктів Північної залізниці. На його території розташовані залізничні станції Архангельськ-Город, Ісакогорка, Бакариця, Жаровіха. Планується залізнична магістраль від Архангельська до Пермі («Білкомур»).

Місто має два аеропорти — Талаги та Васьково.

Пам'ятники архітектури Гостинний двір (1668—1684, архітектор Д. М. Старцев), будинок канатного заводу (XIX століття, архітектор А. Д. Захаров) і пам'ятник М. В. Ломоносову (1829, скульптор І. П. Мартос). За роки Радянської влади місто докорінно реконструйовано, забудовано багатоповерховими житловими і громадськими будинками, вулиці вкриті асфальтом і озеленені.

Освіта

Північний (Арктичний) федеральний університет. Лісотехнічний, педагогічний, медичний інститути, філіал РАН.

Культура

Архангельські театриТеатри Поморського краю на Туристський інформаційний центр Архангельської області : Театр драми імені М. В. Ломоносова; Обласний театр ляльок; Обласний молодіжний театр.

У місті декілька музеїв.

Персоналії Берденников Михайло Андрійович (1919—1990) — український музикант, хормейстер, педагог. Бовикін Анатолій Самойлович (1943—1958) — радянський школяр. Зіграв головну роль у фільмі «Максимко» 1952 року. Гошева Ірина Прокопівна (1911—1988) — радянська акторка театру і кіно

Виноски

Посилання

www.arhcity.ru