Луцій Афраній (, близько 80 до н. е. — після 49 до н. е.) — військовий діяч Римської республіки.
Життєпис Походив з плебейського роду Афраніїв. Син Луція Афранія, консула 60 року до н. е. Про молоді роки мало відомостей. Оголосив себе патроном міст Кавна і Магнезії-на-Меандрі.
З початком громадянської війни між Гаєм Юлієм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Великим у 49 році до н. е. перебував у війську свого батька в Іспанії. Коли під Ілердою військо Афранія-старшого потрапило в скрутне становище, Афраній-молодший звернувся до Цезаря через його легата Публія Сульпіція Руфа з проханням помилувати його і батька. Надалі виступав заручником у перемовинах Цезаря з Афранієм і Петреєм про капітуляцію останніх. Про подальшу долю немає відомостей.
Джерела Drumann W. Geschichte Roms in seinem Übergange von der republikanischen zur monarchischen Verfassung oder Pompeius, Caesar, Cicero und ihre Zeitgenossen. Hildesheim, 1964. Bd. 1, p. 25.