Дільниця Чернігів — Овруч (Чорнобильська залізниця) — одноколійна залізнична лінія довжиною 177,5 км і шириною колії 1520 мм, яка належить до Південно-Західної залізниці частина широтного ходу, що зв'язує північно-східні та північно-західні області України.
Історія будівництва Дільниця будувалася з 1928 року в рамках програми відновлення, модернізації та розвитку Південно-Західної залізниці. В 1930-му відкрили рух поїздів по ділянціЮго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 244 стр., Киев, «Транспорт України» 1995 г. ISBN 5-7707-7927-6.
Станції дільниці Станом на 1986 рік на ділянці розташовувалися станції та зупинні пункти в такому порядку: Чернігів, Білоус (нині з. п. Білоус), з. п. Левковичі, Жукотки, (проміжна) з відгалуженням на Жидіничі (проміжна) і полігон Гончаровське, Малейки (проміжна), з. п. Демейка, рзд. Нерафа (нині станція Славутич, (проміжна), Неданчичі (проміжна), Іолча (проміжна), з. п. Капоранка (нині станція Пересадочная, недіюча), з. п. Колибань (недіючий), Посудово (недіючий), з. п. Машеве (недіючий), рзд. Зимовище (недіючий), з. п. Семиходи, Янів (проміжна), з. п. Шепеличі (недіючий), з. п. Буряківка (недіючий), з. п. Красниця (недіючий), Товстий Ліс, з. п. Кливіни (недіючий), з. п. Павловичі (недіючий), Вільча (проміжна), з. п. Вільхова, Рача (проміжна) з. п. Нивки, з. п. Грезля, Овруч.
До аварії на Чорнобильській АЕС Ділянка Чернігів — Йолча належала Київській дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці. Ділянка Янів — Овруч належала Коростенській дирекції залізничних перевезень.
Тягове обслуговування На станції Янів розташовувався локомотивів (ПТОЛ), раніше — паровозне депо.
Після надходження в 1969 році в локомотивне депо Чернігів тепловозів, ділянку поступово перевели на тепловозну тягу. Обслуговувалася ділянка тепловозами ТЕ3 і бригадами локомотивного депо Коростень з вантажними поїздами на тяговому плечі Коростень — Овруч — Чернігів. Локомотивні бригади депо Чернігів обслуговували тепловозами ТЕ3 збірні поїзди на ділянці Чернігів — Янів. Пасажирські поїзди спочатку обслуговувалися тепловозами ТЕ3, пізніше тепловозами ТЕ7.
Маневрову роботу на станціях ділянки виконували тепловози ЧМЕ3 приписки депо Чернігів і Коростень.
Приміські поїзди обслуговувалися дизель-поїздами ДР1П Чернігів і Коростень і локомотивними бригадами депо Чернігів на ділянці Чернігів — Янів та депо Коростень на ділянці Янів — Овруч — Коростень.
Вантажні перевезення Станція Янів обслуговувала під'їзні колії ЧАЕС, складів робітничого постачання, нафтобази та ін
На станції Неданчичі був пункт перевантаження з торфовозної вузькоколійної залізниці шириною колії 750 мм, розгалужена мережа якої розташовувалася південніше станції.
Пасажирська робота На ділянці курсував пасажирський поїзд № 191/192 Москва — Хмельницький
Згідно розкладу руху 1985/1986 років, що діяв на момент аварії на ЧАЕС, на ділянці курсували приміські дизель-поїзди: № 6851 сполученням Чернігів — Янів; № 6452 сполученням Овруч — Янів; № 6453 сполученням Янів — Овруч; № 6454 сполученням Коростень — Янів; № 6856 сполученням Янів — Чернігів; № 6457 сполученням Янів — Коростень.
Період ліквідації наслідків аварії До аварії на ЧАЕС через станцію Янів курсував пасажирський потяг № 192/191 сполученням Хмельницький — Москва. З 29 квітня 1986 року станція Янів закрита для експлуатації, потягу № 192/191 сполученням Хмельницький — Москва з 30 квітня 1986 року змінено маршрут руху через станцію Київ-Пасажирський.
Після аварії на станції Вільча з трьома коліями розгорнулися основні вантажні роботи. Розвантажувався цемент, залізобетон, труби, обладнання та механізми для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Реконструкція станцій Після аварії на ЧАЕС для забезпечення перевізного процесу в утвореній зоні, підвозу вантажів для ліквідації наслідків аварії, доставки персоналу атомної станції, працівників підрядних організацій був виконаний цілий комплекс робіт з реконструкції колійного господарства ділянки — . Зведений пункт дезактивації рухомого складу на 42-му кілометрі ділянки — . У районі Зупинний пункт Нерафа в новому місті Славутич побудована однойменна станція. Введена зупинка біля промислової бази міста — зупинний пункт Селище Лісове. У районі з. п. Капоранка побудована станція Пересадочна з пристроями для дезактивації рухомого складу, пасажирськими платформами для пересадки з електропоїздів Славутич — Пересадочна на електропоїзди, що курсували ділянкою зі значним радіаційним забрудненням Пересадочна — Семиходи. З 1991 року, у зв'язку зі зниженням рівнів радіоактивного забруднення, на ділянці Пересадочна — Семиходи станція Пересадочна закрита, дезактиваційне обладнання демонтовано, а електропоїзди курсують на ділянці — Семиходи без пересадки пасажирів. Побудований трьохколійний роз'їзд Зимовище. Зупинний пункт Семиходи перебудований і в листопаді 1987 року введена в експлуатацію однойменна станція з чотирма коліями біля двох платформ в закритих павільйонах для посадки-висадки працівників ЧАЕС та підрядних організацій в електропоїзди.
Електрифікація 1988 року проведена електрифікація дільниці Чернігів — Славутич — Семиходи — Янів на змінному струмі. Локомотивне депо Чернігів пристосоване для обслуговування електропоїздів, змонтований мийний комплекс, де як і на станції Пересадкова, проводилася дезактивація електропоїздів.
1999 року, з завершенням електрифікації лінії — Ніжин, електрифікована ділянка — Семиходи перестала бути відокремленою«Острівні» електрифіковані ділянки залізниць .
На теперішній час контактна мережа на станції Янів не використовується і частково демонтована на самій станції і на перегоні Янів — Семиходи''.
Сучасний стан
Після аварії на ЧАЕС у складі Київської дирекції залізничних перевезень ДН-1 Південно-Західної залізниці знаходиться ділянка Чернігів — Семиходи.
У складі Коростенського відділення ДН-4 Південно-Західної залізниці знаходиться ділянка Вільча — Овруч.
Ділянка Семиходи — Вільча підконтрольна структурному підрозділу Адміністрації зони відчуження — Державного Підприємства «Чорнобильсервіс».
Ділянка Чернігів — Славутич — Семиходи обладнана автоматичним блокуванням з АЛС.
Колійне господарство, мости, в тому числі через річки Дніпро і Прип'ять на ділянці Чернігів — Семиходи обслуговує Чернігівська дистанція колії (ПЧ-10), контактну мережу — Чернігівська дистанція енергопостачання (ЕЧ-9). Пристрої сигналізації і зв'язку на ділянці обслуговує Ніжинська дистанція сигналізації та зв'язку (ШЧ−11).
Станція Іолча (територія Республіки Білорусь) до повномасштабного вторгнення росії в Україну знаходилася в підпорядкуванні Південно-Західної залізниці. На станції було встановлено денне чергування чергового по станції, на ніч вона передавалася на диспетчерське управління. Працівники станції, в тому числі начальник, чергові по станції були громадянами України.
Станція Семиходи знаходиться на диспетчерському управлінні.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну прикордонний залізничний міст через Дніпро на захід від станції Неданчичі пошкоджено для унеможливлення руху по ньому. Тож відтоді кінцевою станцією для приміських потягів є Славутич, далі на захід руху унеможливлений.
Тягове обслуговування і вантажна робота Маневрово-вивізна робота на ділянці Чернігів — Славутич забезпечується локомотивними бригадами і тепловозами М62, 2М62У депо Чернігів, парк якого поповнився локомотивами зазначених серій в 1987 і в 1988—1990 роках, відповідно, а також тепловозами ЧМЕ3.
Маневрово-вивізна робота на ділянці Овруч — Вільча забезпечується локомотивними бригадами і тепловозами М62, 2М62 і ЧМЕ3 депо Коростень.
На станції Янів знаходиться депо, підпорядковане Державному Підприємству «Чорнобильсервіс». Локомотиви цього депо виконують маневрово-вивізну роботу на дільниці Янів — Вільча. У приписному парку знаходяться тепловози серій ТЕМ2, ТЕМ2М, ТЕМ2УМ, ТГМ23, кран на залізничному ходу КДЕ.
На станції знаходяться відставлені від експлуатації у зв'язку зі значним радіоактивним забрудненням тепловози ТГМ4, ТГМ23Б, ТГМ23В, ТЕ7, ТЕМ1, ТГМ1, ТГК2, ТГМ6А. Вагони дизель-поїздів ДР1П, крани на залізничному ходу КДЕ.
Проведені заходи з ремонту колії на ділянці від Янова до з.п. Буряківка дозволяють її використання для транспортування радіоактивних відходів з проммайданчика Чорнобильської АЕС на ПЗРВ «Буряківка». 3 березня 2010 повністю звільнений склад свіжого ядерного палива (СЯП) ЧАЕС і 68 тепловиділяючих збірок були перевантажені в спецпоїзд на станції Вільча..
До станції Неданчичі примикає під'їзна колія від локомотивного депо транспортного цеху ДСП ЧАЕС — ТЧ ЖДЦ ЧАЕС. Депо має комплекс пристроїв для виконання технічного обслуговування 2-го обсягу (ТО-2) тепловозів приписного парку. У приписному парку знаходяться тепловози серії ТЕМ2, ТЕМ2УМ, ТЕМ18, ТГМ4, ДМ62.
На ділянці Овруч — Вільча до 2007 року курсували вантажно-пасажирські поїзди.
12 липня 2021 року підприємство «Енергоатом» відрапортувало про відновлення залізничної колії на ділянці Вільча—Янів.
Приміські пасажирські поїзди Курсують приміські поїзди: Славутич — Чернігів Славутич – Фастів (крім вівторка та четверга) Славутич – Київ-Волинський (крім середи)
Цікаві факти Назви ряду зупинок не співпадають із назвами розташованих поряд сіл: з.п. Білоус розташованмй біля села Льгів станція Малейки розташована на південь від сіл Плехів та Скугарі своєю чергою, біля з.п. Демейка – село Малейки станція Іолча розташована біля сіл Голубівка та Нова Іолча колишній з.п. Машеве був розташований біля відселеного села Городчан, село ж Машеве доволі далеко, за понад 10 км на північний захід від зупинки колишній з.п. Шепеличі був розташований біля відселеного села Буряківка колишній з.п. Буряківка був розташований за 3 км на захід від села Буряківка біля колишніх дач колишня з.п. Красниця була розташована у відселеному селі Товстий Ліс колишня станція Товстий Ліс була розташована за 6 км на захід від однойменного села, дала назву пристанційному селищу
Див. також Чорнобильська зона відчуження Овруч Прип'ять Славутич
Примітки
Джерела Південно-Західна залізниця. Вчора. Сьогодні. Завтра. 244 ст., Київ, «Транспорт України» 1995 р. ISBN 5-7707-7927-6 Статья из газеты «Магистраль» — «Фонящий путь» за ноябрь 2007 год Репортажи из Чернобыльской зоны на сайте lplaces.com
Карти
Ділянка на Картах Google Карта ПЗЗ на офіційному сайті Південно-Західної залізниці