Сучасний турецький алфавіт на основі латинської графіки прийнято 1928 року в рамках реформи турецької мови, що розпочав Ататюрк.
Туреччина, щоб ідеологічно обґрунтувати національну ідею турецької держави, перейшла з арабської на латинську абетку.
Символи сучасного турецького алфавіту запозичено з різних алфавітів Європи: шведського, німецького, албанського, румунського та інших.
Турецька абетка має 29 літер.
Таблиця Буква МФАУкраїнська практична транскрипціяA a[]а, я B b[]бC c[]джÇ ç[]чD d[]дE e[], []еF f[]фG g[], []ґĞ ğг H h[]г, х I ı[]иİ i[]іJ j[]жK k[], []кL l[], []л, льM m[]мN n[]нO o[]оÖ ö[]о (на початку слова та після голосних),ьо (після приголосних)P p[]пR r[]рS s[]сŞ ş[]шT t[]тU u[]у, ю Ü ü[]у (на початку слова та після голосних),ю (після приголосних)V v[]вY y[]й; в групі «y + голосний» передається відпов. йотованимиголосними (є, ї, ю, я) згідно з правилами українського правописуZ z[]з
Абетки на основі турецької Азербайджанський алфавіт (додані літери Əə, Qq, Xx) Гагаузький алфавіт (додані літери Ää, Êê, Ţţ) Кримськотатарський латинський алфавіт (додані літери Qq, Ññ)
Див. також Османський алфавіт I без крапки
Примітки
Посилання Озвучений турецький алфавіт