«Години» () — британсько-американський драматичний фільм 2002 року режисера Стівена Долдрі, з Ніколь Кідман, Меріл Стріп і Джуліанн Мур у головних ролях. Стрічку знято на основі однойменного роману Майкла Каннінгема, який 1999 року приніс авторові Пулітцерівську премію. Фільм досліджує теми депресії, самогубства, гомосексуальності, нещасливого подружнього життя, і повязаний з книгою Вірджинії Вулф «Місіс Делловей».
Фільм також здобув низку нагород та номінацій, зокрема став переможцем у категорії «Найкращий фільм — драма» «Золотого глобусу» і отримав 9 номінацій премії «Оскар», з них одна перемога — Ніколь Кідман була відзначена нагородою за найкращу жіночу роль.
Сюжет Картину умовно поділено на три частини, у кожній з них зображено один день із життя головних героїнь, долі яких химерно пов'язані між собою та майже ідентичні.
1923 рік. Героїня Ніколь Кідман — британська письменниця Вірджинія Вулф, яка почала писати свою нову книгу «Місіс Делловей». Робота просувається повільно: у Вірджинії клінічна депресія, боїться домашньої прислуги і її постійно гнітять думки про самогубство, хоча вона й знаходиться під пильним наглядом та опікою свого чоловіка Леонарда, який кохає її та намагається всіляко допомогти. З відвідинами приїздить і сестра Ванеса з дітьми, але її візит тільки ускладнює емоційний стан письменниці й, прощаючись, Вірджинія імпульсивно й міцно цілує сестру.
1951 рік. Героїня Джуліанн Мур — американська домогосподарка Лора Браун вдруге вагітна, живе у Лос-Анджелесі зі своїм чоловіком Деном і маленьким сином Річі. Зовні це прекрасна родина, але насправді Лора почуває себе глибоко нещасною і вирішує звести рахунки з життям. В цей день у Дена — день народження і Лора з сином готують торт. До них зайшла сусідка Кітті, яка просить подивитися за її собакою, доки вона сама перебуватиме у лікарні. Кітті помітно нервується, хоча й каже, що її хвороба незначна. У відповідь Лора поцілувала Кітті, але та, хоч і знітилася, проте вдала, що нічого не сталося. Згодом Лора відвозить сина до няні, але Річі, побоюючись, що ніколи вже більше не побачить матір, біжить за автомобілем і просить не кидати його. Вона на сльози хлопчика не зважає, залишає його і їде до готелю, там наймає номер і, діставши декілька пляшечок з піґулками, починає читати книгу Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». За читанням Лора засинає, прокинувшись, змінює своє рішення і їде за сином, повертається з ним додому святкувати день народження чоловіка.
2001 рік. Кларисса Воган, героїня Меріл Стріп, живе у Нью-Йорку і її день присвячений підготовці до вечірки з нагоди отримання важливої літературної премії Річардом Брауном — хворим на СНІД письменником, з яким вони зустрічалися ще в коледжі. Сама Кларисса — лесбійка і вже 10 років живе з партнеркою, але весь цей час продовжує піклуватися про Річарда. Він теж має гомосексуальну орієнтацію, але запевняє, що кохав Клариссу все своє життя і здавна, жартома, називає її «Місіс Делловей». Коли Кларисса приходить, щоб черговий раз нагадати Річарду про прийом увечері, він, на її очах, викидається з вікна своєї квартири й гине. Мати Річарда — Лора Браун, того ж дня приїздить до Кларисси. Вона розказує, що відразу після народження другої дитини, дочки, покинула Дена з дітьми й поїхала до Канади. Також зізнається, що розуміє, якого болю свого часу завдала Річардові і як, можливо, це вплинуло на його подальшу долю, але не жалкує і каже, що, на її думку, це краще аніж якби вона покінчила з собою, а жити так далі вона більше не могла: «Це була смерть. Я обрала життя». На той час і її чоловік, і дочка вже померли теж.
Закінчується картина самогубством Вірджинії Вулф і словами з її передсмертної записки, якими вона дякує своєму чоловікові за його любов:
Сценарій Сценарій фільму, написаний Дейвідом Геа, був високо оцінений критикою і здобув низку номінацій та нагород. В його основі — роман американського письменника Майкла Каннінгема «Години», який 1999 року приніс авторові Пулітцерівську премію.
За сюжетом, героїнь роману пов'язує між собою книга Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». Своєю чергою, з цією книгою багато спільного має і сам роман «Години». Зокрема, в обох творах події розгортаються протягом одного дня і головним персонажем є жінка: у Вулф — це Кларисса Делловей, яка організовує вечірній прийом, а у Каннінгема — це Кларисса Воган, яка теж організовує вечірку, Лора Браун, яка готується до святкування дня народження чоловіка, і власне сама Вірджинія Вулф. Крім того, в «Годинах» всі жінки мають лесбійські нахили, а Кларисса з роману Вулф також колись кохала жінку, Саллі Сетон, але зрештою побралася з чоловіком, на ймення Річард. Спільною для обох творів є й тема психічних розладів, самогубства та нещасливого подружнього життя. На додаток, робочою назвою роману Вулф «Місіс Делловей» була «Години», і саме цю назву обрав для свого твору Каннінгем.
У книзі Каннінгема згадується Меріл Стріп: Клариссі Воган, дорогою до Річарда, здається, що вона нібито побачила акторку на вулиці, також вона думає, що це могла бути й Ванесса Редґрейв. Зрештою, у фільмі Клариссу зіграла саме Стріп, а Редґрейв свого часу виконала роль Кларисси Делловей в екранізації 1997 року роману Вірджинії Вулф «Місіс Делловей». Хоча, за зізнанням самого Майкла Каннінгема, він, коли писав роман, не планував його екранізувати й відповідно не було планів щодо знімання Меріл Стріп.
Акторський склад та зйомки 1923 Актор(ка) Роль Ніколь Кідман Вірджинія Вулф Стівен Діллейн Леонард Вулф Міранда Річардсон Ванесса Белл Ліндсі Маршал Лотті Гоуп Лінді Бассет Неллі Боксел
1951 Актор(ка) Роль Джуліанн Мур Лора Браун Джон Сі Рейлі Ден Браун Джек Ровелло Річі Браун Тоні Коллетт Кітті Барлоу Марго Мартіндейл Місіс Леч Емі Карлсон Мішель Лі Гарлінгтон Джорджетт
2001 Актор Роль Меріл Стріп Кларисса Воган Ед Гарріс Річард Браун Еллісон Дженні Саллі Лестер Клер Дейнс Джулія Воган Джефф Денієлс Луїс Вотерс
Ніколь Кідман, аби досягти схожості з Вірджинією Вулф, щоразу накладали грим протягом 2,5 годин, а також робили накладний ніс. Крім того, для цієї ролі акторка почала палити та навчилася вміло писати правою рукою, хоча сама є шульгою. Першою було знято частину про Клариссу Воган, потім — про Лору Браун і останньою — про Вірджинію Вулф. Майкл Каннінгем знявся у фільмі в одному з епізодів: героїня Меріл Стріп проходить повз нього дорогою до квіткового магазину. Айлін Аткінз, яка зіграла роль Барбари, продавця у квітковому магазині з епізоду з Клариссою Воган, була авторкою сценарію фільму «Місіс Делловей» 1997 року.
Музика Музику до фільму написав американський композитор Філіп Ґласс. Її було відзначено премією БАФТА, а також номіновано на здобуття премій «Оскар», «Золотий глобус», «Греммі».
Нагороди та номінації Картина отримала численну кількість нагород та номінацій, а також, в цілому, схвальні відгуки критики й аудиторії. За рецензіями рейтинг стрічки на Rotten Tomatoes склав 81 %, сайт IMDb зібрав на неї у своїй базі понад 600 рецензій. У рейтингу найкасовіших фільмів 2002 року картина посіла 56 місце.
Рік Нагорода Категорія Номінант Результат2002Національна рада кінокритиків США Найкращий фільм Найкращі десять фільмів року Премія Спілки кінокритиків Бостона Найкращий актор другого плану Джон Сі Рейлі Найкраща акторка другого плану Тоні Коллетт Премія Спілки кінокритиків Лас-Вегаса Найкращий актор другого плану Джон Сі Рейлі Найкраща акторка Ніколь Кідман Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса Найкраща акторка Джуліанн Мур 2003Премія «Оскар» Найкращий фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Найкраща режисерська робота Стівен Долдрі Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Найкращий дизайн костюмів Енн Рот Найкращий монтаж Пітер Бойл Берлінський кінофестиваль Золотий ведмідь Стівен Долдрі Срібний ведмідь найкращій акторці Ніколь Кідман, Меріл Стріп, Джуліан Мор Приз «Берлінер Моргенпост» Стівен Долдрі Премія БАФТА Найкращий фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Найкращий британський фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс, Стівен Долдрі Найкраща режисура Стівен Долдрі Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Меріл Стріп Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Найкращий монтаж Пітер Бойл Найкращий грим Івана Пріморак, Конор О'Салліван, Джо Аллен Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Премія «Золотий глобус» Найкращий фільм — драма Стівен Долдрі Найкращий режисер Стівен Долдрі Найкраща жіноча роль — драма Ніколь Кідман Меріл Стріп Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм Ед Гарріс Найкращий сценарій Девід Хеа Найкраща музика до фільму Філіп Ґласс Премія «Супутник» Найкращий драматичний фільм Найкращий режисер Стівен Долдрі Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі Ніколь Кідман Меріл Стріп Найкраща жіноча роль другого плану у драматичному фільмі Джуліан Мор Премія Американського інституту кіномистецтва Фільм року Премія Гільдії кіноакторів США Найкраща жіноча роль Ніколь Кідман Найкраща жіноча роль другого плану Джуліан Мор Найкраща чоловіча роль другого плану Ед Гарріс Найкращий акторський склад в ігровому кіно Премія «Аманда» Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Премія «Давид ді Донателло» Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Нагорода «Едді» Найкращий монтаж — драма Пітер Бойл Премія Critics' Choice Movie Awards Найкращий фільм Найкраща акторка Ніколь Кідман Найкращий акторський склад Меріл Стріп, Ніколь Кідман, Джуліан Мор, Ед Гарріс, Клер Дейнс, Еллісон Дженні, Міранда Річардсон, Джон Сі Рейлі, Тоні Коллетт, Стівен Діллейн Найкращий композитор Філіп Ґласс Премія GLAAD Media Awards Найкращий фільм — широкий показ Paramount Pictures Премія Golden Trailer Awards Найкраща драма Giaronomo Productions Найкраще шоу Giaronomo Productions Премія «Золотий жук» Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Discover Screenwriting Award Девід Хеа Премія Гільдії артдиректорів США (ADG Award) Премія за відмінну роботу художника-постановника (сучасний фільм) Марія Дюркович, Марк Раггетт, Нік Палмер, Джуді Рі, Джоанна Фолі, Стеліос Полічронакіс, Джон Номаркі, Річард Фойо Премія Гільдії режисерів США (DGA Award) Премія за видатні досягнення режисера у художньому фільмі Стівен Долдрі Премія Гільдії сценаристів США Найкращий адаптований сценарій Девід Хеа Премія Інституту кіномистецтв Австралії (AACTA Award) Найкращий іноземний фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Премія Спілки кінокритиків Австралії (FCCA Award) Найкращий іноземний фільм Премія Товариства кастинг-директорів США (Artios Award) Найкращий кастинг для фільму (драма) Деніел Сві Премія Асоціації кінокритиків Чикаго Найкраща акторка Ніколь Кідман Найкраща акторка другого плану Джуліан Мор Найкраща музика Філіп Ґласс Премія Deutscher Filmpreis Найкращий іноземний фільм Стівен Долдрі Кінофестиваль «Аутфест» Найкраща виконавиця жіночої ролі в художньому фільмі Меріл Стріп 2004 Премія «Боділ» Найкращий американський фільм Стівен Долдрі Нагорода Греммі Найкращий альбом, що є саундтреком до фільму, телебачення або іншого візуального подання Філіп Ґласс Премія «Роберт» Найкращий американський фільм Стівен Долдрі Премія «Сезар» Найкращий фільм іноземною мовою Стівен Долдрі Премія Evening Standard British Film Award Найкращі технічні досягнення Шеймас МакГарві Премія Лондонського Союзу кінокритиків Фільм року Актор року Ед Гарріс Британський фільм року Британський актор року в ролі другого плану Стівен Діллейн Британський режисер року Стівен Долдрі Британський сценарист року Девід Хеа Премія критиків Асоціації польських кінематографістів Золота стрічка (іноземний фільм) Стівен Долдрі Премія Японської академії Найкращий іноземний фільм Скотт Рудін, Роберт Фокс Гран-прі Бразильського кіно Найкращий іноземний фільм
Примітки
Посилання
Години на Box Office Mojo Години на Metacritic Години на kino-teatr.ua