Погодінський список або Список Четвертинського — список давніх південноруських літописних пам'яток, який написаний на початку 1620-х і відноситься до літописів Іпатіївського типу.

Зберігається у Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі під номером 1401 у зібранні руських рукописів і книг Михайла Погодіна, російського історика, професора і колекціонера XIX ст., у якого і був куплений. За іншою версією, колекція вченого була передана бібліотеці після смерті власника.

Віра Франчук вважала, що Погодінський список, як і Краківський, скопійований з Єрмолаєвського. А російський впевнений, що він був переписаний з Хлєбниковського списку: дослідник звертає увагу на цілу низку скопійованих фрагментів, але зауважує, що їхня послідовність була змінена і пояснює це тим, що у першоджерелі аркуші були переплутані.

Професор Омелян Пріцак вважав, що рукопис було написано для князя Стефана Святополка-Четвертинського, українського Рюриковича, в його маєтку Животові (нинішня назва Новоживотів).

Опис рукопису Початок і кінець рукопису втрачені, в ньому відсутні перші сторінки і текст починається зі слів «», які відносяться до 6453 (945) року; немає і останніх сторінок літопису, текст завершується словами «».

Час написання

За водяними знаками на сторінках рукопису російські дослідники датували час його написання як кінець 1610-х — початок 1620-х:

деякі аркуші містять вепра (в кількох варіантах) і ці листки датуються 1618 роком; інші аркуші містять гербовий щит під короною з трьома стрілами, що перехрещуються — їх виготовлення відносять до 1621—1623 рр. у друкарні Києво-Печерської лаври.

Історія документа

Українсько-американський історик Омелян Пріцак вивчав Погодінський список, у якому бракує сторінок, за допомогою Краківського списку, який був написаний у 1790-х на основі Погодінського. Професор звернув увагу на колофон краківського документу, по записах якого можна скласти історію початкового рукопису.

На основі виявлених записів, історик прийшов до висновку, що написання Погодінського (Четвертинського) списку було приурочено до подій відновлення православної ієрархії у 1620—1621 рр., у яких активну участь приймав князь Стефан Святополк-Четвертинський. Дослідник вважав, що автором рукопису є отець Стецький, священник Кросника (за версією Пріцака, це Красне Брацлавського воєводства, нині село Красне у Вінницькій області).

Професор вважає, що рукопис було подаровано князю Четвертинському у 1621 і у 1778 він все ще перебував у руках князів Святополк-Четвертинських, які той час вже давно прийняли католицтво і полонізувалися. У 1780-х історична пам'ятка була переписана і новий документ згодом отримав назву «Краківський список». Далі відомості про оригінал є лише з 1852, коли Степан Пономарьов, тоді київський студент, продав його відомому російському історикові Михайлу Погодіну. Після смерті останнього, його колекція рукописів і стародруків, серед який був рукопис Четвертинського, був переданий до Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі, де документ отримав назву «Погодінський список» і номер 1401.

Краківський список Написаний у 1780-х як транскрипція латинською абеткою білоруським священником для польського королівського історика Адама Нарушевича. Коли початковий рукопис переписувався, він ще був у порівняно хорошому стані і мав початок та кінець, які нині відновлюються саме з краківського документа. Після смерті Нарушевича його архів, разом зі списком літопису у томі 122, перейшов у власність польських колекціонерів князя Адама Казимира Чарторийського та його дружини Ізабели, та зберігався у їхній резиденції в Пулавах. У 1876 колекція була перевезена до Кракова, де список отримав свою назву і нині зберігається у Національному краківському музеї у відділі під назвою «Бібліотека князів Чорторийських».

Зауваження

Примітки

Джерела (автор статті Віра Франчук)