Части́ни мо́ви — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Принципи поділу на частини мови Смисловий (семантичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо. Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово. Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає. Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.
Отже, в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.
Класифікація В українській мові відокремлюються дванадцять частин мови; 6 самостійних, 3 — службових та 3 — окремих: самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини) іменник — хто?, що? Змінювана за відмінками та родами. прикметник — який?, яка?, чий? Змінювана за відмінками та родами. числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками. займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками та родами. дієслово, дієприкметник, дієприслівник — що робити? що зробити? Змінювана за особами та родами, окрім дієприслівника. прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана. службові (допоміжні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними сполучник прийменник частка; окремі вигук модальник станівник
П'ять частин мови об'єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) — це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Решта частини мови є класами незмінюваних слів.
Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це — іменник, прикметник, числівник і займенник.
Див. також
Морфологія української мови Морфологічні особливості наукового стилю української літературної мови Члени речення
Література Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001)) Посилання