«Про дух законів» () — політико-правовий трактат французького філософа-просвітителя Шарля Луї де Монтеск'є, виданий анонімно 1748 року. Його загальновизнаний магнум опус (найголовніша праця).
З 1751 року включений до Переліку заборонених книг Римо-католицької церкви.
Загальний опис
Праця Монтеск'є «Про дух законів» — основний твір французького мислителя, що систематизує його філософські, соціологічні, історичні, економічні та юридичні погляди. Над ним автор працював близько 20 років — з 1728 по 1748.
На сторінках праці отримала своє класичне формулювання теорія поділу влади. Її мета — гарантувати безпеку громадян від свавілля і зловживання властей, забезпечити їм політичну свободу«Про дух законів» Шарля-Луї Монтеск'є.
Головна тема правової теорії Монтеск'є і основна цінність, що відстоюється в ній, — політична свобода. Автор шукав «дух законів», тобто закономірного уявлення про розумну природу людини, природу речей; прагнув осягнути логіку історично мінливих позитивних законів та фактори і причини, які їх породжуютьКормич А. І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. — К.: Правова єдність, 2009. — 312 с..
Зміст
Уся праця складається з тридцяти однієї книги, що поділені на глави різного об'єму.
Основні думки Тематично працю можна розділити на декілька великих груп питань, яких вона торкається: Теорія про типи урядування; Про політичну свободу; Теорія про вплив клімату (географічний детермінізм); Воєнна політика; Питання релігії та канонічного права; Економічна теорія (податки, монетарна політика, торгівля); Як належить складати закони.
Монтеск'є також детально вдається до історії римського права, французького середньовіччя; порівняння сучасних йому правових систем.
Короткий переказ Усе має свої закони: є вони і у божества, і у світу матеріального, і в істот надлюдського розуму, і у тварин, і в людини.
Є три форми правління: республіканськанський, монархічна і деспотична. У республіці верховна влада перебуває в руках або всього народу або частини його; при монархії управляє одна людина, але за допомогою встановлених незмінних законів; деспотія характеризується тим, що все рухається волею й сваволею однієї особи поза яких законів і правил.
Кожна форма правління має свої принципи: для республіки потрібна чеснота, для монархії — честь, для деспотичного уряду — страх.
Розкладання кожного правління майже завжди починається з розкладання принципів.
У кожній державі є три гілки влади: влада законодавча, влада виконавча, що займається питаннями міжнародного права, і влада виконавча, що займається питаннями права цивільного. Останню владу можна назвати судовою, а другу — просто виконавчою владою держави. Якщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі чи установі, то свободи не буде, тому що можна побоюватися, що цей монарх або цей сенат почнуть створювати тиранічні закони для того, щоб так само тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не відділена від законодавчої і виконавчої. Якщо вона сполучена з законодавчою владою, то життя і свобода громадянина опиняться у владі сваволі, тому що суддя буде законодавцем. Якщо судова влада сполучена з виконавчою, то суддя одержує можливість стати гнобителем.
Політичне рабство залежить від природи клімату. Надмірна спека підриває сили і бадьорість людей, а холодний клімат надає розуму і тілу відому силу, яка робить людей здатними до дій тривалих, важких, великих і відважних. Острів'яни більш схильні до свободи, ніж жителі континенту.
Завдяки торгівлі всі народи пізнали звичаї інших народів і змогли порівняти їх. Це призвело до позитивних наслідків. Але дух торгівлі, з'єднуючи народи, не з'єднує приватних осіб. У країнах, де людей надихає тільки дух торгівлі, всі їхні справи і навіть моральні чесноти стають предметом торгу.
На закони країни сильний вплив робить релігія. Навіть між помилковими релігіями можна знайти такі, які найбільш відповідають цілям суспільного блага — вони хоч і не ведуть людину до загробного блаженства, однак можуть чимало сприяти його земному щастю.
Магометанські государі безперестанку сіють навколо себе смерть і самі гинуть насильницькою смертю. Горе людству, коли релігія дана завойовником. Магометанська релігія продовжує викликати у людей той самий дух руїни, який її створив. Навпаки, християнській релігії не властивий чистий деспотизм.
Свобода людини полягає головним чином у тому, щоб її не примушували робити дії, які закон не наказує.
При складанні законів мають дотримуватися певні правила. Мова їх повинна бути стислою, простою і не допускати різних тлумачень. Закони не повинні вдаватися в тонкощі. Призначені для покарання людської злоби, вони самі повинні володіти досконалою непорочністю.
Переклади Перший російський переклад твору Монтеск'є «Про дух законів» був виконаний за дорученням Академії наук В. Крамаренковим і виданий під назвою «» (т. I, Спб, 1775 і 1801 рр.)
У 1809–1814 рр. в Москві і Санкт-Петербурзі Дмитром Язиковим був виданий у чотирьох частинах переклад цього твору під назвою «».
У 1839 і 1862 рр. в перекладі Є. Корнєєва була двічі опублікована перша частина цієї праці під назвою «».
У книзі А. Фулльє «Уривки з творів великих філософів», перекладеної з французького П. Ніколаєвим у 1895 р., поміщені уривки з твору «Про дух законів».
У виданні Л. Ф. Пантелєєва 1900 року вийшов у світ переклад «Про дух законів» під редакцією А. Г. Горнфельда зі вступною статтею М. М. Ковалевського. Повна назва цього перекладу: «»А. П. Примакивский. Библиография русских переводов прозведений Монтескье.
Також російською мовою твір перекладався А. Матешуком, А. Горнфельдом тощо.
Українською мовою твір перекладений лише фрагментарно.
Значення, інтелектуальний вплив Вчення Монтеск'є про поділ влади було новим у розвитку політико-правової концепції: — поєднане ліберальне розуміння свободи з ідеєю конституційного закріплення механізму поділу влади. Свобода встановлюється тільки законами; — включено до складу влад, які підлягають розмежуванню, судові органи. Виведено принцип незалежності суддів. Тріада влади (законодавча, виконавча, судова) стала класичною формулою теорії конституціоналізму.
Політико-правове вчення Монтеск'є про поділ влади було спрямоване проти королівського абсолютизму. Служило воно також обґрунтуванням компромісу буржуазії і дворянства. Вчення про свободу, громадянські права, поділ влади було закріплене в конституційних актах Франції, покладене в основу Конституції США, конституцій інших держав і в Декларацію прав людини і громадянина 1789 р. Політико-правове вчення Шарля Луї де Монтеск'є вважається класичною школою конституціоналізму.
Вказівки Монтеск'є про множинність факторів, які впливають на зміст і застосування законів, зараз, як і раніше, служать основою для побудови ліберальних і конституційних теорій права, що знайшли своє концентроване вираження у вченнях про правову державу.
В цілому, творча спадщина Монтеск'є має визначальний вплив на формування нової європейської і світової правової та політичної думкиПогляди на державу і право Шарль Луї Монтеск'є.
Див. також Народовладдя Французька філософія Французька концепція правової держави Тлумачення права Європейська культура Нового часу Політична філософія Порівняльна філософія Порівняльне правознавство 200 франків (Монтеск'є)
Примітки
Посилання Текст «Про дух законів» на французькому Вікісховищі Репринтні видання «Про дух законів» у форматі djvu на Вікісховищі: , , , , , Монтескье Шарль Луи. Избранные произведения. О духе законов Шарль Монтеск'є. Дух законів (вибрані фрагменти, перекладені українською) Короткий план-конспект