Матвій Лукич Довгополюк (псевдонім Толь Хуртовина;1893, Погребище — замучений у таборах ГУЛАГу) — український педагог, поет, прозаїк. Редактор журналу «Трудова освіта». Член літературної організації «Плуг», його поезії, оповідання та нариси публікувалися з 1913 року у «Ріллі», «Кооперативному пути», «Трудовій освіті», «Вістях», «Комуністі».
Жертва російсько-більшовицького терору. Батько актриси і режисерки Атталії Гаврюшенко.
Біографія Народився в селянській сім′ї.
Професійний агроном. Працював у земських установах Чернігівщини.
З 1913 р. — головний агроном у Охтирці Харківської губернії. Включився в національний рух. 1917 видав першу збірку віршів, а 1918 — перші оповідання. Після встановлення радянської влади на території України лишився в Охтирці, включився у роботу комуністичних органів влади.
Був товаришем дитинства та юності Насті Присяжнюк, приятель Бориса Антоненка-Давидовича Охтирського періоду, а також сумського освітнього діяча Юрія Самброса. Організатор «Охтиського сузір'я» — філії Спілки селянських письменників «Плуг».
З 1923 р. став директором Охтирського дитячого містечка, розташованого на території Свято-Троїцького монастиря, — восьми дитячих будинків та трудової колонії-комуни для безпритульних дітей та сиріт. На кінець 1923 року у дитячому містечку виховувалось 1346 дітей, працювало понад 350 вихователів, учителів, керівників гуртків.
Діяли гуртки літературний, художній, драматичний, краєзнавчий, хореографічний, спортивний, хорового співу та духових інструментів. Малювання викладав Іван Багряний. Літературним гуртком керував М. Довгополюк, який підтримував творчі ініціативи вихованців і організовував зустрічі з українськими письменниками С. Пилипенком, О. Копиленком, В. Підмогильним, із яким перебував у товариських стосунках. Щороку влітку проводилися туристичні походи до м. Гадяча, під час яких учасники влаштовували святкові дійства з піснями, танцями, читанням віршів і постановками, зокрема інсценізацією «Лісової пісні» Лесі Українки Педагог, літератор, агроном Матвій Довгополюк. До Міжнародного дня соціального педагога.
Вихованець Дитмістечка Платон Воронько згадував:
1933 звільнений з посади. Працював старшим науковим співробітником Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (м. Харків).
Заарештований групою НКВС СРСР 6 листопада 1937 року, вирок — 10 років ВТТ. Покарання відбував у Ярославській області (РРФСР). Загинув в ув'язненні 28 лютого 1944. Посмертно реабілітований 1990 року. Спогади про нього лишив Ю. Самброс у книзі «Щаблі життя».
Твори
«В дні неволі» (зб. віршів) 1917 «В хвилях життя» (зб.оповідань) 1918 «Хвилини зневір'я й шукань» «Молот» (зб.). Охтирська нар.освіта «Завгора скаже» (зб. нарисів), Охтирка, 1922 «Буквар для дорослих» (підручник) 1923
Примітки
Джерела
Довгополюк Матвій Лукич // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 128. Колот Є. Дитмістечко над Ворсклою / Є. Колот // Прапор перемоги (Охтирка). — 1985. — № 112. — С. 3. Колодяжний І. Гідний нашої пам′яті / І. Колодяжний // Прапор перемоги. — 1989. — 22 груд.
Посилання Національний банк репресованих Матвій Довгополюк (1893-1944): педагог, літератор, агроном. До Дня пам'яті жертв політичних репресій [Електронний ресурс] : [віртуальна виставка на офіц. сайті музею ; Міхно О., Тріпутіна Н. ]. Педагогічний музей України : офіц. сайт. Київ, 2025. URL: https://pmu.in.ua/news/matvij-dovhopoliuk-1893-1944-pedahoh-literator-ahronom-do-dnia-pam-iati-zhertv-politychnykh-represij/