Надія Степанівна Романів (за іншими джерелами Софія Сушко) псевдо: «Віра», «Наталка», «Тирса» (1920 — 14 квітня 1949 Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — зв'язкова Організації українських націоналістів, співробітниця Служби безпеки ОУН(б), професійна підпільниця, учасниця ІІ-го Великого Збору ОУН(б). Дружина Василя Сидора «Шелеста».
Життєпис
В ОУН У квітні 1942 року у складі похідної групи з бойовими подругами «Анькою» (Анна Прокопович (за чол. Гошовська, Лопатинська) та «Зіркою» (Стефанія Понич) за наказом провідника «Легенди» (Іван Климів) вирушає для підпільної роботи в Східно-Українські землі. Надія приїздить до Києва. Працює зв'язковою Дмитра Мирона «Орлика», займається розповсюдженням оунівських прокламацій. Активно займалася питанням дерусифікації українців. У спогадах писала:
У серпні 1942 у складі слідчої групи під керівництвом Миколи Арсенича займається розслідуванням справи загибелі провідника «Орлика». Результатом розслідування стало викриття двох братів Скузів, агентів Гестапо і НКВД.
Загибель Загинула в бою з МГБ у штабній землянці разом з чоловіком Василем Сидором у Перегінському районі Івано-Франківської області, в долині річки Лімниці, на схилі гори Яйко, в урочищі Яла поблизу різарні. Можливі останки Надії, Василя Сидора і охоронців перенесено на цвинтар у смт Перегінське.
Джерела Літопис УПА, т. 18 (Нова серія) С. 616–667 (рос.) Літопис УПА т. 21 (Нова серія) С. 78, 105, 152, 876.
Дивитись також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Жінки в ОУН та УПА
Посилання Хроніка-спомин «У златоглавому»: спогад про діяльність підпілля ОУН в окупованому німцями Києві 1942 року Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914–1990.