Люблінське воєводство () — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване на сході країни. Адміністративним центром воєводства є місто Люблін.

Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Об'єднало колишні Люблінське, Замойське та Холмське воєводства, а також частини колишніх Білопідляського, Тарнобжезького та Седлецького воєводств.

Історія У 1815 році після рішення Віденського конгресу Люблін відійшов до Російської імперії. У 1877 році була запущена залізниця сполученням Варшава — Ковель. Правління Російської імперії закінчилося в 1915 році, коли місто було окуповане німецькою та австро-угорською арміями. Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада при допомозі підрозділів польських легіоністів змогла захопити її. 14 серпня 1919 року було утворене Люблінське воєводство з адміністративним центром у Любліні.

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення воєводства становило 2 087 951 особа (1 003 592 чоловіків та 1 084 359 жінок), налічувався 283 331 будинок (274 431 житловий та 8900 інших). Розподіл за релігією: 1 619 755 римо-католиків (77,58 %), 287 639 юдеїв (13,78 %), 152 598 православних (7,31 %), 17 065 євангельських християн (0,82 %), 6560 маріявітів (0,31 %), 3256 греко-католиків (0,16 %), 950 християн інших конфесій (0,05 %), 14 осіб мусульманів, 100 нерелігійних та 14 не вказало релігію. Офіційний розподіл за національністю: 1 782 221 поляк (85,36 %), 227 902 євреї (10,92 %), 63 079 українців (3,02 %), 10 933 німців (0,52 %), 3794 осіб інших національностей (0,18 %).

Під час німецької окупації в 1939 році було утворено Люблінський дистрикт. На початку листопада 1939 року гітлерівці почали підготовку до широкомасштабної репресійної акції, спрямованої проти соціальної та інтелектуальної еліти Любліна. Було заарештовано бл. 250 осіб. Бл. 70 поляків було розстріляно, а ще кілька десятків — вивезено до концентраційних таборів. Решту згодом було відпущено. У січні 1940 року створено Юденрат, який очолив Марк Альтен (пол. Mark Alten). У березні 1941 року було створене Люблінське гетто на території єврейського кварталу. В ньому перебували 34 тисячі євреїв. Крім того, у місті діяли ще 6 менших таборів, а в передмісті — величезний концтабір Майданек.

Внаслідок заборони на масові богослужіння в синагозі Магаршала знаходився притулок для убогих і переселенців, а також їдальня для бідняків. В Єшиві розмістилася штаб-квартира військової жандармерії. Більшість книг із багатої колекції Єшиви були у 1940 році публічно спалені нацистами. Найдорожчі видання вони перенесли до міської бібліотеки ім. Лопачинського і музею. Подальша доля тих книг маловідома.

На межі березня та квітня 1942 року близько 30 тисяч осіб було вивезено до Белжецького табору смерті, а 4 тисячі — до Майдану Татарського. У вересні 1942 року німці розстріляли на місці близько 2000 людей, а в жовтні ще 1800 осіб. Останніх люблінських євреїв було вивезено до Майданку в листопаді 1942 року. Того ж року гітлерівці підірвали синагогу Магаршала, від якої залишилися одні руїни та біма.

24 липня 1944 року до Любліна увійшли радянські війська, створивши в місті тимчасову столицю польського комуністичного уряду. Згодом столицю було перенесено до Лодзя, а в 1950 до Варшави. З 21 серпня 1944 року Люблінське воєводство було відновлене і існує по-сьогодні з певними територіальними змінами.

З жовтня 1944 по липень 1946 року, відповідно до Люблінської угоди від 9 вересня 1944 року про польсько-український обмін населенням, з Люблінського воєводства до Української РСР було депортовано 190 734 українців. Втім, як пізніше з'ясувалося деяким українцям вдалося уникнути переселення, тому в 1947 році польська комуністична влада почала готувати вже нову депортацію, відому як операція «Вісла». За польськими даними, у рамках операції «Вісла» з 20 червня по 5 липня 1947 року з Люблінського воєводства виселено 9094 родин.

Останні територіальні зміни відбулися у 1998 році, після об'єднання колишніх Люблінського, Замойського та Холмського воєводств, а також частин колишніх Білопідляського, Тарнобжезького та Седлецького воєводств.

Географія

Розміщення Люблінське воєводство розміщене у східній Польщі. Межує: на заході з Мазовецьким та Свентокшиським воєводствами, на півдні з Підкарпатським воєводством, на сході з Україною (Львівська та Волинська області) та Білоруссю (Берестейська область), на півночі з Мазовецьким та Підляським воєводствами.

+ Крайні точки на півночі (північна географічна широта) 52°17′ на півдні (північна географічна широта 50°15′ на заході (східна географічна довгота) 21°37′ на сході (східна географічна довгота) 24°09′

+ ПротяжністьНапрямоккм з півдня на північ 225 із заходу на схід 175

+Земельна площа Люблінського воєводства за напрямками використання у 2006 роціТип земліПлоща, гаЧастка, %Всього2512249100,0Сільськогосподарські угіддя171415768,2в тому числі:орні землі134440753,5сади324741,3луки25661610,2пасовища806603,2Ліси56519022,5Води268311,1Інші2060718,2в тому числі:забудовані та зурбанізовані землі1446545,8пустища409511,6

Демографія Згідно даних Перепису населення 2021 року, в Люблінському воєводстві мешкали 2 052 340 осіб.

Етнічність +Найчисельніші етноси Люблінського воєводства (2021)враховані в першій або в другій формі декларуванняЕтносЧисельністьЧастка, % поляки2 044 97799,64 англійці3 5720,17 українці3 3470,16 білоруси1 9190,09 німці1 7370,08 цигани1 5750,08 американці1 2350,06 євреї7070,03 бельгійці6180,03 французи5910,03

Мова +Найчисельніші мови домашнього спілкування в Люблінському воєводстві (2021)можна вибрати декілька мовМоваЧисельністьЧастка, % польська2 047 01099,74 англійська31 5611,54 німецька5 6540,28 італійська3 2400,16 російська2 5250,12 українська2 0620,10 французька1 7050,08 нідерландська1 3430,07 іспанська1 0560,05 норвезька6960,03

Віросповідання +Розподіл населення Люблінського воєводства за віросповіданням (2021)ВіросповіданняЧисельністьЧастка, %римо-католицизм1 655 97380,69Свідки Єгови8 1290,40православ'я4 8320,24п'ятидесятництво1 4280,07греко-католицизм1 0390,05євангелзім Аугсбурзького віросповідання6480,03інші5 8140,27не належать до жодної конфесії73 6673,59відмовились відповісти300 81014,66

Адміністративний поділ міста з правами повіту (міські повіти): Люблін Біла Холм Замостя сільські повіти: Більський повіт => Біла Підляська Білгорайський повіт => Білгорай Холмський повіт => Холм Грубешівський повіт => Грубешів Янівський повіт => Янів-Любельський Красноставський повіт => Красностав Красницький повіт => Красник Любартівський повіт => Любартів Люблінський повіт => Люблін Ленчинський повіт => Ленчна Луківський повіт => Луків Опольський повіт => Ополе-Любельське Парчівський повіт => Парчів Пулавський повіт => Пулави Радинський повіт => Радинь-Підляський Рицький повіт => Рики Свідницький повіт => Свідник Томашівський повіт => Томашів Володавський повіт => Володава Замостський повіт => Замостя

Міста з населенням понад 30 000 осіб МістоНаселення Площа Люблін354 967147,50 км² Холм72 56035,26 км² Замостя66 80230,48 км² Біла58 08249,41 км² Межиріччя17 30019,75 км²

Адміністрація та політика +Маршалки Люблінського воєводства№МаршалокТермін управліннявіддо1Аркадіуш Братковський1 січня 199929 жовтня 20012Едвард Гунек29 жовтня 200110 грудня 20023Едвард Войтас10 грудня 20028 січня 20034Генрик Макаревіч8 січня 200323 травня 20055Едвард Войтас23 травня 20051 грудня 20066Ярослав Здройковський1 грудня 200628 січня 20087Кшиштоф Грабчук28 січня 20081 грудня 20108Кшиштоф Гетьман1 грудня 201024 червня 20149Славомір Сосновський24 червня 201421 листопада 201810Ярослав Ставярський21 листопада 2018дотепер +Воєводи Люблінського воєводства№ВоєводаТермін управліннявіддо1Кшиштоф Міхальський1 січня 199918 лютого 20002Вальдемар Дудзяк28 лютого 200022 жовтня 20013Анджей Куровський22 жовтня 20017 грудня 20054Войцех Жуковський7 грудня 200529 листопада 20075Геновефа Токарська29 листопада 200726 жовтня 20116Йоланта Шолно-Когуц12 грудня 201111 березня 20147Войцех Вільк12 березня 201411 листопада 20158Пшемислав Чарнек8 грудня 201511 листопада 20199Лех Справка25 листопада 201920 грудня 202310Кшиштоф Коморський20 грудня 2023дотепер

Комунікації

Економіка

Туризм

Література Tadeusz Mencel: Galicja Zachodnia 1795—1809, Wydawnictwo Lubelskie, Lublin 1976 Władysław Ćwik, Jerzy Reder: Lubelszczyzna. Dzieje rozwoju terytorialnego, podziałów administracyjnych i ustroju władz, Wydawnictwo Lubelskie, Lublin 1977 Tadeusz Mencel (red.): Dzieje Lubelszczyzny. Tom I, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1974 Aleksander Kierek (red.): Dzieje Lubelszczyzny. Tom II, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa 1979

Примітки