Лодзинське воєводство — одне з 16 воєводств Польщі. Розташоване у центрі країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Лодзь. У місцевості Пйонтек розташований геометричний центр Польщі.
Історія Історія більшості цієї території подібна історії всієї Мазовії. Столицею і головним промисловим центром воєводства є місто Лодзь. Воно отримало міські права в XV столітті і до 1798 року належало вроцлавецьким єпископам.
Після рішення Віденського конгресу у 1815 році Лодзь, як і багато міст Польщі, відійшов до складу російських територій Царства Польського. На початку XIX ст. почали будуватися в Лодзі перші прядильні і ткацькі фабрики. 20 вересня 1820 року указом намісника міста, Лодзь було оголошене фабричним містом — в 1821 році була заснована суконна фабрика Нове Місто, продовженням якої в 1824 році з'явилася ткацька фабрика Лодзь. Пізніше з міста почали експортувати тканини на російський ринок, настав бурхливий розквіт текстильної промисловості і до кінця XIX століття тут вже працювали найбільші в світі текстильні фабрики.
30 липня 1865 року місцева влада отримала дозвіл прокласти залізницю, що сполучатиме Лодзь і Колюшки, яка була пущена в експлуатацію 19 вересня. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.
6 жовтня 1888 року в будівлі готелю «Вікторія» був заснований перший в Лодзі професійний театр. Зараз тут знаходиться сучасний кінотеатр «Полонія». 24 грудня 1898 року в Лодзі був запущений перший електричний трамвай. 20 серпня 1903 року в Лодзі було створено Польське Театральне Товариство. З 1908 року у Лодзі почав діяти найбільший у Польщі банк. У 1919 році було створено Лодзинське воєводство, а його першим воєводою став Антоні Каменських.
Лодзинське гетто Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною і утворення на її території Рейсгау Вартеланд, 8 лютого 1940 року було створено одне з найбільших гетто — Лодзинське.
До початку Другої світової війни на території міста проживала велика єврейська громада, яка складала 34 % від усього населення Лодзі. З перших днів окупації почали діяти порядки місцевого райхскомісаріату, які стосувалися насамперед євреїв. Наприкінці 1939 — на початку 1940 року було вирішено про створення Лодзинського гетто для євреїв у трьох районах Лодзі: в Старому Місті (), в бідному єврейському кварталі Балуті () та в передмісті Марисін (). Офіційну назву «Ліцманштадтське гетто» ця зона відчуження отримала 8 лютого 1940 року. До Лодзинського гетто також були депортовані євреї з Австрії, Богемії та Моравії, Словаччини, Люксембургу. Ізольовані люди розміщувалися на площі 4 км², відокремленій колючим дротом та високим парканом від зовнішнього світу. Загальна кількість людей у зоні складала 200 000 осіб. Постійна нестача їжі, води, теплого одягу, взуття та дрів для опалення призвела до масової смертності серед ув'язнених. Приблизно 40 000 осіб, за час існування гетто, померли.
У гетто була двошарова система керування. Охороною периметру та виходу із зони гетто займалися німецький райхскомісаріат та поліція. Усі рішення приймалися також райхскомісаріатом. У самій зоні, підпорядковуючись адміністрації райхскомісаріату, керувало єврейське самоуправління Юденрат (). Головою старійшин Юденрату був Мордехай Хаїм Румковський, який за свою жорстокість до власного народу мав прізвисько Хаїм Грозний. Юденратом контролювалася їжа, керування школами, лікарнями, розподілом житла. Голови старійшин мали повноваження над економічною, юридичною та адміністративною структурами в зоні гетто. У поліції гетто служило 1 200 осіб. Голови старійшин мали також повноваження створювати нові підприємства, на яких євреї часто працювали за їжу. Здебільшого на цих підприємствах виробляли військову продукцію на потреби німецької армії.
Марка лодзинського гетто Див. Марка лодзинського гетто
Післявоєнний період Наприкінці Другої світової війни у Лодзі залишилось менше ніж 300 000 жителів. Під час адміністративного поділу 18 серпня 1945 регіон Лодзь отримав статус воєводства. Першим післявоєнним воєводою став Ян Дуб-Коціол. В післявоєнний час до 1948 року Лодзь виконувало функції столиці Польщі.
На початку комуністичного режиму в Польщі багато підприємців та промисловців втратили свій вплив і керування на маси, завдяки націоналізації приватних компаній. З 1960 по 1990 рр. було побудовано ряд великих панельних житлових будинків в районах Реткінії, Теофіліва, Відзева, Радогоща і Хойни, що охоплюють площу майже 30 км².
1 січня 1999 року внаслідок нової адміністративної реформи колишні Лодзьке та Серадзьке воєводства, а також частини колишніх Пйотрковського, Скерневицького, Плоцького, Каліського, Ченстоховського, Конінського та Радомського воєводств утворили єдине Лодзинське воєводство.
Лодзинське воєводство в часи Другої Речі Посполитої
У 1945—1975 рр.
У 1975—1998 рр.
Чисельність населення по роках 1975 — 1 079 200 1980 — 1 127 800 1985 — 1 149 100 1990 — 1 139 500 1995 — 1 116 300 1998 — 1 099 700
Географія Площа — 18 218,95 км². Лісистість Лодзького воєводства найнижча у всій Польщі — 21,2 %, що пояснюється високим розвитком міських зручностей.
Розміщення Лодзьке воєводство розташоване у південно-центральній Польщі. Межує: на заході з Великопольським воєводством, на півдні з Опольським, Сілезьким та Свентокшиським воєводствами, на сході з Мазовецьким воєводством, на півночі з Куявсько-Поморським воєводством.
Топографія З півночі на південь область простягнулася на 172 км або на 1°33'03". Зі сходу на захід — на 179 км або 2°35'05".
Координати крайніх точок: Північна 52° 23'38 " Південна 50° 50'35 " Західна: 18° 04'28 " Східна: 20° 39'33 "
Міста
У воєводстві 44 міста, зокрема 3 міста на правах повітів. Ось найбільші міста воєводства станом на 30 червня 2014:
МістоНаселення Площа Лодзь 708 554 293,25 Пйотркув Трибунальський 75 732 67,24 Паб'яніце 67 462 32,99 Томашів Мазовецький 64 712 41,3 Белхатув 59 469 34,64 Згеж 57 458 42,33 Скерневиці 48 693 36,08 Кутно 48 123 33,59 Радомсько 47 560 51,43 Здунська Воля 43 430 24,57 Сєрадз 43 195 51,22 Лович 29 280 23,42 Велюнь 23 451 16,87 Опочно 22 100 24,75 Олександрів Лодзький 21 257 13,82 Озорків 20 136 15,46
Демографія Згідно даних Перепису населення 2021 року, в Лодзькому воєводстві мешкали 2 410 286 осіб.
Вікова піраміда мешканців Лодзького воєводства на 2021 рік (синім кольором - жінки, чорним - чоловіки)
Етнічність +Найчисельніші етноси Лодзького воєводства (2021)враховані в першій або в другій формі декларуванняЕтносЧисельністьЧастка, % поляки2 400 87499,61 англійці3 3660,14 українці2 9560,12 німці2 3780,10 білоруси1 7070,07 євреї9760,04 американці9360,04 цигани8830,04 італійці8020,03 росіяни7720,03
Мова +Найчисельніші мови домашнього спілкування в Лодзькому воєводстві (2021)можна вибрати декілька мовМоваЧисельністьЧастка, % польська2 405 44199,80 англійська41 6651,73 німецька6 6780,28 російська3 1160,13 українська2 0970,09 французька1 9780,08 іспанська1 4860,06 італійська1 4270,06 нідерландська8790,04 норвезька6150,03
Віросповідання +Розподіл населення Лодзького воєводства за віросповіданням (2021)ВіросповіданняЧисельністьЧастка, %римо-католицизм1 685 59169,93Свідки Єгови5 9820,25православ'я2 5970,11євангелзім Аугсбурзького віросповідання1 5520,06п'ятидесятництво1 0600,04греко-католицизм6820,03інші9 4230,39не належать до жодної конфесії170 5617,08відмовились відповісти532 83822,11
Адміністративний поділ
+Повіти Лодзького воєводства п/п Герб Повіт Головне місто Площа,км² Чисельність(30 червня 2014) Густота населення, осіб/км²1 Белхатівський Белхатув 967,60 113 157 1172 Брезинський Бжезіни 358,56 30 909 863 Кутнівський Кутно 886,86 100 194 1134 Ласький Ласьк 618,23 50 670 825 Ленчицький Ленчиця 772,75 51 469 676 Ловицький Лович 988,17 80 144 817 Східнолодзький Лодзь (Łódź) 499,76 69 991 1408 Опочинський Опочно 1040,19 77 919 759 Паб'яницький Паб'яніце 492,18 119 596 24310 Паєнчанський Паєнчно 803,82 52 390 6511 Пйотрковський Пйотркув Трибунальський 1428,74 91 568 6412 Поддембицький Поддембіце 881,21 41 836 4713 Радомщанський Радомсько 1442,57 116 039 8014 Равський Рава-Мазовецька 646,20 49 499 7715 Серадзький Сєрадз 1490,83 119 847 8016 Скерневицький Скерневиці 753,57 38 249 5117 Томашовський Томашів-Мазовецький 1024,79 119 492 11718 Велюнський Велюнь 926,48 77 542 8419 Верушовський Верушув 577,13 42 227 7320 Здунськовольський Здунська Воля 369,23 67 834 18421 Згерський Згеж 855,18 164 916 19322 Лодзь (Łódź) – 293,25 708 554 241623 Пйотркув Трибунальський – 67,24 75 732 112624 Скерневиці – 34,41 48 693 1415Разом – 24 21 18 218,95 2 508 464 138
Наука й освіта Університет народного господарства в Кутні Музична академія в Лодзі Академія образотворчих мистецтв у Лодзі
Сполучення
Залізничні перевезення У воєводстві діють залізниці:
залізнична лінія № 1 Варшава-Центральна → Катовіце залізнична лінія № 3 Варшава-Західна → Франкфурт-над-Одрою залізнична лінія № 4 Гродзиськ-Мазовецький → Заверче залізнична лінія № 11 Скерневиці → Лович-Головний залізнична лінія № 12 Скерневиці → Луків залізнична лінія № 14 Лодзь-Каліська → Борщ залізнична лінія № 15 Беднари → Лодзь-Каліська залізнична лінія № 16 Лодзь-Видзів → Кутно залізнична лінія № 17 Лодзь-Фабрична → Колюшки залізнична лінія № 18 Кутно → Пила-Головна залізнична лінія № 22 Томашів-Мазовецький → Радом залізнична лінія № 24 Пйотркув-Трибунальський → Белхатув → Заріччя залізнична лінія № 25 Лодзь-Каліська → Дембиця залізнична лінія № 33 Кутно → Бродниця залізнична лінія № 53 Томашів-Мазовецький → Спала залізнична лінія № 131 Хоржув-Батори → Тчев залізнична лінія 181 Нові Герби → Олешниця залізнична лінія No. 458 Лодзь-Фабрична → Лодзь-Видзів Вузькоколійка Рогів — Рава — Біла
Повітряні перевезення Діють такі летовища: Летовище Горщанів — з багатофункціональною трав'яною поверхнею Летовище Каменськ-Орла Гора — промислове з асфальто-бетонним покривом Летовище Ленчиця-Велика Лежниця — військова повітряна база Аеропорт Лодзь Люблинек — щоденно приймає та відправляє літаки у внутрішньому та міжнародному сполученнях Ласк — військовий повітряна база, що може приймати громадянські літаки Пйотркув Трибунальський — багатофункціональний з асфальтобетонною поверхнею Томашів Мазовецький — військова повітряна база
Промисловість Лодзький промисловий округ Петриківсько-Белхатівський промисловий округ
Адміністрація та політика Маршалки Лодзького воєводства: Вальдемар Матусевич (1999–2001) Мєчислав Теодорчик (2001–2004) Станіслав Вітащик (2004–2006) Влодзімєж Фісяк (2006–2010) Вітольд Стемпень (2010–2018) Гжегож Шрайбер (2018–2024) Йоанна Скжидлевська (2024–дотепер) Воєводи Лодзького воєводства:
Міхал Касінський (01.1999–10.2001) Кшиштоф Маковський (10.2001–05.2004) Стефан Краєвський (05.2004–01.2006) Гелена Петрашкевіч (01.2006–11.2007) Йоланта Хелмінська (11.2007–12.2015) Збігнєв Рау (12.2015–11.2019) Тобіаш Бохенський (11.2019–04.2023) Кароль Млинарчик (04.2023–12.2023) Дорота Риль (12.2023–дотепер)
Примітки