Сосніна́ Ні́на Іва́нівна (, село Кухарі, Київська губернія, Українська РСР — , місто Малин, Житомирська область, Українська РСР) — керівник комсомольського, антифашистського підпілля в Малині під час німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (посмертно).

Біографія Народилася 30 листопада 1923 року у селі Кухарі на Київщині в родині лікаря. Спочатку мешкала та навчалася у селищі Пісківка Київської області, потім родина Сосніних переїхала до Малина, де 1941 року вона закінчила 9 класів середньої загальноосвітньої школи. Член ВЛКСМ з 1937 року.

З початком німецько-радянської війни в Малині було створено підпілля. Очолив його лейтенант Червоної Армії Павло Андрійович Тараскін. Восени 1941 року до його підпільної групи увійшла уся родина Сосніних, у тому числі й Ніна.

Малинське підпілля активно вело роз'яснювальну та контрпропагандистську роботу на окупованій території, виготовляло та розповсюджувало листівки антинацистського змісту. Неодноразово ходила на зв'язок з партизанськими загонами для передачі розвідувальних даних; встановлювала і підтримувала зв'язок з антифашистами словацької і угорської частин. Разом з партизанами брала участь у боях поблизу селища Біла Криниця та під Малином.

31 серпня 1943 року німецький підрозділ оточив будинок, де Ніна Сосніна допомагала батькові оперувати пораненого партизана. Декілька годин тривав бій. Сосніна загинула у підпаленому німцями будинку. Похована у Малині.

Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за видатні заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., Ніні Іванівні Сосніній посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно) з врученням ордена Леніна (1965).

Вшанування Ніну та Івана Івановича Сосніних або ж сім'ю Сосніних у радянський час було вшановано у різних містах, селищах та селах України: У селищі Іванків, що на Київщині на честь сім'ї Сосніних названо одну з вулиць. В Іванківському історико-краєзнавчому музеї встановлено бронзове погруддя Ніни Сосніної. У 1967—2022 роках у Києві була вулиця названа на честь Сім'ї Сосніних (нинішня вулиця Івана Дзюби). В Бердичеві також була вулиця Ніни Сосніної (нинішня вулиця Гідності) та в багатьох інших. У Малині: Будинок, в якому мешкала Ніна Сосніна на нинішній вулиці Січових Стрільців, 13/5. 29 вересня 1969 року будинок внесений до Реєстру пам'яток історії Малинського району Житомирської області (охоронний № 442). Братська могила, перед Алеєю слави у міському парку, де похована Ніна Сосніна в числі учасників малинського підпілля. На Алея Слави у 1978 році встановлено погруддя Ніни Сосніної. У міському парку 1972 року насипаний, так званий, Курган безсмертя, в якому закладена також капсула з землею з могили Ніни Сосніної. Пам'ятник партійно-комсомольському підпіллю, встановлений у 1984 році при вході до міського парку. Центральними фігурами композиції є скульптури Ніни та Івана Івановича Сосніних. Пам'ятний знак встановлений у 1996 році на місці загибелі сім'ї Сосніних на нинішній вулиці 10 окремої гірсько-штурмової бригади, 14. Пам'ятник у селищі Пісківка біля місцевої школи імені Ніни Сосніної (нині — Пісківська гімназія імені Героїв-захисників України Пісківської селищної ради), де навчалася Ніна Сосніна. Погруддя Ніни Сосніної біля залізничної станції Тетерів.

У мистецтві «Сім'я Сосніних» — документальний фільм 1967 року, режисер Анатолій Золозов. «Семья» — повість російського письменника . «Ніна» — художній фільм 1971 року, режисери: Олексій Швачко, Віталій Кондратов.

Примітки

Джерела та література

Першина Т. С. Сосніна Ніна Іванівна //

Посилання