В'ячеслав Арсенович Камінський ( , с. Косареве, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — , Київ) — український історик права, мовознавець, фольклорист, етнограф.

Біографія Народився 22 вересня 1869 року в селі Косареве Дубенського повіту Волинської губернії (нині Млинівський район Рівненської області, Україна). У 1896 закінчив слов'янське відділення Варшавського університету, а у 1900 — Волинську духовну семінарію в Кременці.

У 1907—1914 роках працював ученим секретарем історико-філологічного відділення Товариства історії, філології і права при Варшавському університеті, членом якого був з 1904 року.

Працював педагогом майже 30 років. Викладав у чоловічій гімназії в Ковні (нині Каунас, Литва, з 1896), у 2-й жіночій гімназії у Варшаві (з 1903), був директором 4-ї жіночої гімназії у Варшаві (з 1905), інспектором 1-ї чоловічої гімназії (з 1913). Під час Першої світової війни був евакуйований до Москви разом з 1-ю Варшавською гімназією, яку очолював. Згодом директор 12-ї чоловічої гімназії (1917), голова педагогічних рад 12-ї чоловічої та 1-ї жіночої гімназій (1918).

У 1918 році завідував відділом українських гімназій Міністерства народної освіти. З травня 1919 працював у Комісії для виучування звичаєвого права ВУАН: спочатку відповідав за збирання матеріалів, був помічником керівника, а з 1922 року — секретарем. У липні 1920 був відряджений ВУАН від Всенародної бібліотеки України на Поділля і Волинь для розшуку книжок та книгозбірень для бібліотеки. Брав активну участь у створенні Вінницької філії ВБУ, у 1920—1921 працював у ній старшим бібліотекарем, очолював Подільську губернську комісію з охорони пам'яток давнини, мистецтв і природи, організував музей, етнографічну та археологічну секції.

З 1921 був нештатним постійним співробітником Фольклорно-етнографічної комісії, з 1928 — дійсним членом Діалектологічної комісії ВУАН. Працював нештатним постійним співробітником з окремих наукових доручень Історично-філологічного відділу ВУАН (з 1923 р.).

З вересня 1922 року, залишаючись позаштатним співробітником і вченим секретарем Комісії, працював у Київському архітектурному інституті. У 1924—1933 роках був професором Київського художнього інституту. Викладав українську мову на юридичних курсах і в Київському інституті народної освіти.

20 липня 1938 року заарештований, засуджений до 5 років таборів. Помер у місцях ув'язнення 1939 року. Реабілітований 1958 року.

Наукова діяльність В'ячеслав Камінський збирав матеріали звичаєвого права на Волині, Поділлі, Чернігівщині та Дніпропетровщині, а також матеріали до народної демонології.

Протягом 1910—1913 за дорученням Петербурзької академія наук працював над вивченням мовних особливостей, фольклору та етнографії Волинського Полісся. Частково результати опублікував у праці «Этнографическое изученіе Волыни» (Варшава, 1912), решта матеріалу зберігається у рукописному збірнику «Етнографічні матеріали, які зібрано на Волинському Поліссі влітку 1910, 1911 і 1913 років під час виконування командировочного доручення Петербурзької АН» (ІМФЕ НАН України, Київ).

У 1920-х роках продовжував дослідження Волині. У ті ж роки надрукував основні праці у збірнику «Праці Комісії для виучування звичаєвого права на Україні», зокрема «Нариси звичаєвого права на Україні» (1928, вип. 2–3), «Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні» (1928, вип. 8).

Праці У 1925—1929 активно друкувався у Етнографічному віснику. Матеріалы для характеристики малорусскихъ говоровъ Подольской губ. // Живая старина. — 1902. — Вып. 1. Этнографическіе материалы, записанные въ с. Будкахъ, Винниц. уѣзда // Кіевская старина. — 1904. — № 9. Краткое описаніе говора с. Косарева, Дубенскаго уѣзда Волынской губ. // Русский филологический вестник. — 1904. — Т. 51, № 1–2. Праздникъ Пасхи въ селѣ Косаревѣ Дубенскаго уѣзда Волынской губерніи // Кіевская старина. — 1906. — № 3–4. Къ народной демонологіи // Кіевская старина. — 1906. — № 5–6. Отчетъ о поѣздке по Волынскому Полѣсью… // Изв. отдел. рус. языка и словесности Император. АН. — С.-Петербургъ, 1914. — Т. 18, кн. 2. Этнографическое изученіе Волыни. — Варшава, 1912. Гоголь и Плетнев. К вопросу об отношениях между ними… // Известия ІІ Отделения Петроградской АН. — 1912. До історії реформи 1861 року на Поділлі // Студії з історії України. — 1927. — Т. 1. Свято Купала на Волин. Поліссі // Етнографічний вісник. — 1927. — Кн. 5. Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич в останні роки його життя (1917—1926) // За сто літ. — 1928. — Кн. 3. Нариси звичаєвого права на Україні. — 1928. — Вип. 2–3. Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні. — 1928. — Вип. 8. Сліди родового побуту в сьогочасних весільних звичаях на Україні // Первісне громадянство та його пережитки на Україні: Наук. щоріч. — 1929. — Вип. 2.

Примітки

Джерела

Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с. Грановський, Б. В., Соломонова Т. Р. В'ячеслав Арсенович Камінський на Поділлі // Вінниччина: минуле і сьогодення. Краєзнавчі дослідження. — Вінниця: ДП ДКФ, 2005. — С. 166—171

Панькова С., Шевчук Г. «За сто літ»: Покажчик змісту // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 240—287.