Мері Роуз Бірн (; ) — австралійська акторка. Бірн дебютувала на екрані в 1994 році з невеликої ролі у фільмі «Лялька Далласу». Призерка Венеційського та Берлінського кінофестивалей за головні ролі у фільмах «Богиня 1967» (2000) та «Я не залізна» (2025) відповідно. За роль в останньому фільмі також стала лауреаткою премії «Золотий глобус» і вперше в кар'єрі висувалась на премію «Оскар».
Життєпис Народилась 24 липня 1979 у Балмейні, передмістя Сіднея, Новий Південний Уельс, Австралія. ЇЇ сім'я має ірландське та шотландське походження. Мати, Джейн Бірн, працює адміністраторкою в початковій школі, батько, Робін Бірн — маркетолог.
Уже з восьми років почала брати уроки акторського мистецтва в Австралійському молодіжному театрі. До вступу в коледж Бредфілда в Кроуз Нест Роуз відвідувала середню школу в Балмейні. Потім було навчання в коледжі та Університеті Сіднея. У 1999 році вона почала навчатися в Атлантичному театрі Девіда Мамета та Вільяма Мейсі.
У Роуз є старший брат Джордж Бірн і дві старші сестри: Еліс Бірн та Люсі Бірн. Усі четверо безпосередньо долучені до сфери мистецтв: брат став фотографом, одна із сестер — художницею, а інша працює у видавничій фірмі Лондона.
Хоча обоє батьків Роуз атеїсти, сама себе вона вважає агностиком.
Кар'єра Свою першу роль у фільмі «Лялька Далласу» (1994) акторка отримала у дванадцять років; надалі вона грала у великій кількості австралійських телесеріалів, таких як: «Школи розбитих сердець» (1994), «Точка Ехо» (1995) і картині «Пальці віялом» із Гітом Леджером. Далі були ролі у фільмах «Побачення» (1999), «Знову в коледж» (2000) та роль сліпої дівчини у «Богині 1967 року» (2000), за яку вона отримала жіночий кубок Вольпі на Венеціанському кінофестивалі у 2000 році. У той самий час Бірн отримала епізодичну роль у поліцейському серіалі «Зов вбивці» (1997); паралельно вона грала й на сцені — вона грала одну з головних ролей в класичній чеховській постановці «Три сестри».
Бірн брала участь в зніманні кліпу на сингл Даррена Гейза «I Miss You» та зіграла головну роль у кліпі австралійського музиканта Алекса Ллойда на його сингл «Black the Sun»; вона ж прикрасила собою обкладинку цього синглу. Одночасно з цим їй дістався контракт на знімання телереклами для Sony.
У 2002 році Бірн вперше зіграла в голлівудській картині. Її дебютом була роль Дормі, прислуги героїні Наталі Портман у фільмі Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів». Того ж року акторка зіграла в картині «Місто привидів» із Меттом Діллоном.
За рік до цього Роуз відвідала Велику Британію — там вона зіграла в проєкті Тіма Файвелла «Я захопила замок». У 2003 році Бірн знялась як Роза Мортмейн, старша сестра Кассандри, персонаж Ромоли Гері. Також у 2003 році акторка встигла взяти участь у фільмування трьох австралійських картин: «Ніч, яку ми назвали днем» з Мелані Гріффіт і Денісом Гоппером, «Невиправний оптиміст» з Беном Лі (ця робота принесла їй звання «Найкращої акторки» за версією Австралійського кіноінституту) і прохідній комедії «На виніс».
У 2004 році Бірн зіграла троянську жрицю Брісеїду, викрадену Ахіллесом під час Троянської війни в епічному фільмі «Троя». З колегою по фільму, Пітером О'Туллом, акторка знову зустрілась у телепроєкті «Казанова» (2005). Бірн також з'являється у фільмі Денні Гріна «Мешканці» (2005) за мотивами роману Бернарда Малмута, а також у фільмі «Одержимість» (2005), де вона зіграла Алекс, жінку, яка маніпулює героєм Джоша Хартнетта, щоби розлучити його з коханою.
Бірн протягом двох років була обличчям компанії «Max Factor» (2004—2006 рр.).
У 2006 році Роуз запросили на роль Габріель де Поліньяк в картину Софії Копполи «Марія-Антуаннета». Цікаво, що Роуз та Коппола виконували одну роль у «Зоряних війнах»: Дорме, прислугу Падме — Софія в першому епізоді («Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза»), а Роуз — у другому («Зоряні війни: Атака клонів»).
У 2007 році вона зіграла в науково-фантастичному трилері Денні Бойла «Пекло», комедійній драмі «Свіжопоховані» і в постапокаліптичному фільмі жахів «28 тижнів потому».
У 2008 році Роуз виконала головну роль у кримінальній мелодрамі «М'який удар». Наступного року вона з'явилася в таких фільмах, як «Знамення», де її партнером по знімальному майданчику був Ніколас Кейдж, і мелодрамі «Адам». У 2010 році Роуз зіграла у фільмі «Зірковий ескорт».
У 2011 році вона виконала ролі Мойри Мак-Таггерт у фільмі «Люди Ікс: Перший Клас», Рене — у фільмі «Астрал» та Гелен Гарріс — у фільмі «Подружки нареченої». У 2012 році Роуз знялась в короткометражці «Збитки» і фільмі «Місце під соснами», а у фільмі «Єдність» виступила як оповідачка.
У своїх фільмах Роуз використовувала декілька різних акцентів: австралійський, британськийSacha, Molitorisz (5 July 2007). Rose Byrne accidental star. The Age, американськийMichael, Flaherty (19 July 2007). 60 Seconds With Rose Byrne LA Times та канадськийCollins, Catarina (10 September 2007). Just Buried a hilarious look at some dark truths. ''Toronto Film Festival.
У 2007—2012 роках Бірн знімалась у серіалі «Сутичка». У 2015 році на екрани вийшов фільм «Шпигунка», де Роуз зіграла головну негативну роль Райки Бояновської.
У 2025 році виконала головну роль у трагікомедії «Я не залізна», за яку виграла «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю, а також першу в кар'єрі премію «Золотий глобус» і вперше номінувалась на премію «Оскар».
Особисте життя Роуз зустрічалася у 1999—2002 з , австралійським письменником та режисером, який зняв її у своїй картині «Дві руки» 1999 року. Потім був роман з австралійським письменником, режисером та актором Бренданом Ковеллом. Їхні стосунки протривали понад шість років (2003 — поч. 2010), при цьому більшу частину часу, у зв'язку з вимогами професій, їм доводилось знаходитись вдалині один від одного, часто на різних континентах. Пара розійшлась у січні 2010 року.
З серпня 2012 року Роуз зустрічається з актором Боббі Каннавале. 23 жовтня 2015 року стало відомо, що пара очікує на появу свого первістка. У лютому 2016 року в пари народився син Рокко, у листопаді 2017 року — другий син, Рафа.
Бірн — зовиця новозеландської акторки Роуз Мак-Айвер, одруженої з її братом Джорджем.
Фільмографія
Фільми
Телебачення
Відеокліпи Рік Пісня Виконавець 2000 «Black the Sun» Alex Lloyd 2002 «I Miss You» Darren Hayes 2007 «Digital Versicolor» Glass Candy
Театр Рік П'єса Роль Місце проведення 2000 La Dispute Адін Sydney Theatre Company 2001 Три сестри Ірина Сергіївна Прозорова Sydney Theatre Company 2014–2015 You Can't Take It with You Еліс Сікамор Longacre Theatre, Бродвей 2016 Speed-the-Plow Карен Roslyn Packer Theatre 2020 Медея Медея Brooklyn Academy of Music 2026 Fallen Angels Todd Haimes Theatre
Примітки
Посилання