Зи́мна Вода́ (у 1946—1989 — Водяне́) — село в Україні, Львівського району Львівської області, яке межує із західною частиною обласного центру, а відстань до центру Львова складає 9 км.
Межує з такими населеними пунктами: селище Рудно (Залізничний район міста Львова) — на півночі; с. Суховоля — на заході; с. Конопниця — на південному заході, с. Лапаївка, с. Холодновідка (усі Львівський район) — на півдні та колишнє с. Білогорща у Залізничному районі м. Львова — на північному сході.
Через Зимну Воду проходить залізнична лінія Львів — Мостиська та автомагістраль Львів — Мостиська — Перемишль.
Село є центром Зимноводівської сільської територіальної громади. Станом на 1 січня 2021 року у Зимній Воді зареєстровано 11336 осіб та 3440 домогосподарств, на початок 2022 року — 11315 осіб.
Населення Наприкінці XIX століття у Зимній Воді було 111 господарств, а населення складало 764 мешканці, серед яких переважну більшість становили поляки, а також німці — 83 особи та євреї — 55 осіб. Багато німців, під впливом місцевих умов полонізувалось, як наслідок у 1900 році німцями себе визнавали лише 46 % мешканців села.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 9439 осіб, з яких 4597 чоловіків та 4842 жінки.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 9985 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. Зимна ВодаМоваЧисло ос.Відсоток українська 9904 99,19 російська 60 0,60 польська 4 0,04 білоруська 4 0,04 вірменська 7 0,07 молдовська 1 0,01 угорська 1 0,01 інші 4 0,04+
Нині в Зимній Воді зареєстровано 11500 мешканців — друге за кількістю населення село в Україні, після Костянтинівки Запорізької області.
Географія Специфічною особливістю географічного положення села є те, що воно лежить на межі двох геотектонічних структур і двох фізико-географічних країн. У географічному відношенні територія Зимноводівської сільської ради розташована в межах Рава-Руської зони Західноєвропейської платформи.
Відносно невеликий за площею район розташування села має досить складну тектонічну будову. Це зумовлено специфічним положенням території — стик двох значних тектонічних структур — Західноєвропейської молодої платформи та Карпатської складчастої системи.
Особливістю геологічної будови території вважається повсюдне поширення четвертинних порід, які покривають міоценові відклади. Це насамперед леси та лесоподібні породи. Четвертинні (антропогенові) відклади дуже відрізняються між собою за походженням — алювіальні, делювіальні, елювіальні, еолові, флювіогляціальні; товщиною — від одного до кількох десятків метрів; літологічним складом — від глин до великих валунів.
Територія села Зимної Води розміщена переважно на крейдових, третинних і четвертинних відкладах. Підошва крейдяних відкладів залягає на глибині 300—400 метрів на розмитій поверхні відкладів карбону. Третинні відклади виступають у вигляді пісковиків, вапняків, гіпсу, досягаючи місцями 100 метрів товщини і є головним геологічним елементом будови району.
Рельєф території неоднорідний, від рівнинно-схилового (північна частина), до горбисто-балкового горбогір'я, яке являє собою Головний Європейський водорозділ, розчленований долинами річок і струмків на горбосхилові пасма, витягнуті з північного заходу на південний схід, які мають різнорідну конфігурацію, і довжину схилів та крутизну.
Повсюдно на території села спостерігається вплив людини на рельєф і поява незліченної кількості антропогенних форм мікрорельєфу у вигляді дорожніх насипів та каналів.
В геоморфологічному відношенні територія села розташована на території Львівського плато. У цілому Львівське плато має пластовий тип рельєфу, який дещо порушують давні плоскодонні лощини.
Зручність географічного положення сільської ради пов'язане не тільки з близькістю до міста Львова, але й розташування його на важливій автомобільній об'їзній Львівській магістралі, що дозволяє швидко та зручно добратися як до міста Львова, так і до ближніх районних центрів області — міст Пустомити, Городок, Яворів, а також до державного кордону України з республікою Польща.
Клімат Клімат території Зимної Води помірний, перехідний від морського до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики. Воно приносить взимку відлиги, хмарність, снігопади, а влітку — прохолоду та рясні дощі.
На формування клімату району впливають різні чинники, найголовніші з яких сонячна радіація, атмосферна циркуляція і характер земної поверхні. За місяцями висота Сонця опівдні в Зимній Воді коливається в межах 17—64°.
Унаслідок загальної циркуляції атмосфери в район найчастіше проникають повітряні маси помірних широт, рідше — тропічних і арктичних широт. При загальній перевазі континентального помірного повітря, на територію району часто надходить морське повітря. Особливо нестійкою буває погода при проходженні атмосферних фронтів. Декілька разів на добу можуть змінюватися напрями вітру, опади можуть то припинятися, то починатися знову.
Тривала ясна і суха, морозна взимку і спекотна влітку погода обумовлена антициклонами, які взимку поширюються в основному зі сходу і південного сходу, влітку — з південного заходу і заходу. Арктичні повітряні маси вклинюються в межі району в різні пори року, викликаючи взимку, весною і восени раптові похолодання та заморозки, а влітку посилюють посушливу погоду.
Зміна величини сонячної радіації протягом доби й року зумовлює відповідний добовий і річний хід температури повітря. За даними метеостанції міст Львова та Пустомит, що найближче розташовані до території Зимноводівської сільської ради середньомісячні температури регіону складають від −4,3 °C до +18,2 °C. Абсолютно максимальний показник температури повітря знаходиться в межах +36 °C, а абсолютна мінімальний показник температури повітря знаходиться в межах −34 °C.
Середня багаторічна температура повітря на території села становить 8,1 °C. Найхолоднішим місяцем року є січень з середньою багаторічною температурою −4,3 °C. В березні температура повітря стає позитивною і починає різко зростати, досягаючи своїх максимумів влітку. Найтеплішим місяцем є липень з середньою багаторічною температурою +18,2 °C.
Середньорічна температура поверхні ґрунту не дуже відрізняється від середньорічної температури повітря та становить +8 °C. Ґрунти промерзають на глибину 25—40 см, максимальна глибина промерзання становить 80 см.
Особливістю клімату цього району розташування є висока вологість повітря. Середня абсолютна вологість повітря для села становить 9,2 г/м³ на рік, а середня величина відносної вологості повітря — 77 %.
У осінньо-зимовий період відносна вологість повітря досягає 77—86 %, а у весняно-літній період знижується до 62—79 %.
На території Зимної Води хмарна погода домінує протягом року. Цьому сприяють як місцеве поверхневе випаровування, так і насичене вологою повітря, принесене циклонами з Атлантики. Хмарність у селі становить 65—70 %. За рік буває в середньому 40—45 безхмарних днів, а похмурих і напівхмарних — 320—325 днів. Найбільше похмурих днів припадає на холодний період року, найменше — на теплий.
Атмосферні опади на території села визначаються в основному циклонічною діяльністю і є частими. В середньому в Зимній Воді випадає 640 мм опадів на рік. Зволоження району надмірне з коефіцієнтом зволоження понад 1,1. За порами року опади випадають нерівномірно: влітку — 250—260 мм, взимку — 90—100 мм, весною та восени — по 140—150 мм.
Серед місяців року найбільше опадів припадає на липень — в середньому 9—100 мм, найменше на лютий — 20—30 мм. Інтенсивність опадів буває найвищою під час літніх грозових злив.
Сніговий покрив у районі Зимної Води нестійкий. В окремі зими він декілька разів змінюється. Стійкий сніговий покрив встановлюється в другій половині грудня. Середня тривалість стійкого снігового покриву 60 днів. Висота снігового покриву в середньому дорівнює 5—15 см. Іноді сніг досягає висоти 20—25 см, а в ярах — до 50 см.
Річний хід інтенсивності атмосферної циркуляції і сезонне зміщення окремих центрів дії атмосфери визначають річний хід швидкості вітру, який характеризується максимумом в лютому і мінімумом в липні. Середньорічна швидкість вітру у місті становить 3,5 м/с.
У середньому за рік буває понад 50 днів без вітру. В інші дні переважають легкі і слабкі вітри із швидкістю 0,5—6,0 м/с. У селі переважають вітри південно-західного та західного напрямку. Середня швидкість вітру коливається від 3 до 4 м/с. Сильні вітри часто бувають в осінньо-зимовий період і супроводжуються великими опадами у вигляді дощу та снігу.
Щодо кліматичних процесів на території села чітко виражені чотири періоди — пори року, кожна з яких має свої особливості. Часові межі пір року є до певної міри умовними і не завжди вкладаються в календарні місяці, які для них відведені.
Ґрунти Ґрунтовий покрив регіону чітко підпорядкований певним географічним закономірностям і відзначається великою різноманітністю за генезисом, механічним складом, водно-фізичними особливостями та родючістю. На території сільської ради виділено такі типи ґрунтів: сірі лісові опідзолені; дерново-слабопідзолисті; дерново-карбонатні.
Найбільшу площу займають світло-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти. Значна частина земель розорана. Збіднення верхнього горизонту та відносно збагачення грубим пилом зумовлюють низький ступінь структурності та протиерозійної стійкості ґрунтів. Вони швидко ущільнюються після обробітку, запливають після дощів, утворюючи після висихання поверхневу кирку. Головними завданнями щодо збереження і поліпшення якості ґрунтів є заходи із запобігання ерозії, не допускання забруднення їх шкідливими речовинами, каналізаційними стоками, не допущення підтоплення ґрунтовими водами.
Водойми Біля села проходить Головний європейський вододіл, який розмежовує річки басейнів Балтійського і Чорного морів, а через саме село протікає однойменна річка Зимна Вода, яка колись була повноводною.
Флора і фауна Формування флори та рослинного покриву регіону пов'язано з льодовиковим і післяльодовиковим часом. У формуванні флори брали участь північні та північно-східні види, які прийшли з далекої півночі та північного сходу, гірські види, що перемістилися на схід з Середньої Європи, а також рівнинні атлантичні види. З південного сходу занесені степові види. У зв'язку з цим флора району неоднорідна за своїм складом.
Сучасний рослинний покрив території регіону радикально змінений господарською діяльністю людей та втратив свій первісний видовий склад.
Основними породами, що утворюють ліс є дуб і сосна, до яких домішуються граб, клен, ясен, береза, тополя, осика, вільха, смерека, модрина. Частіше зустрічаються ліси, що складаються з двох-трьох порід дерев, що домінують. У підліску ростуть кущі ліщини та крушини. В трав'яному покриві — осоки, зірочник, копитняк, чемериця, вороняче око, папороть, звіробій, орляк, купина, барвінок, кропива та багато інших.
Лучна рослинність території регіону представлена переважно осоково-злаково-різнотрав'яними видами. Серед лучних трав до лікарських належать кульбаба лікарська, полин гіркий і звичайний, подорожник великий і середній, кмин звичайний, деревій звичайний.
На території, що прилягає до села, часто можна зустріти рослини, що занесені до «Червоної книги України» — білоцвіт весняний, зозулинець селеровий, плаун колючий, ситник вузлуватий, лілія лісова.
Розширення площ земель, що передаються під господарську діяльність, вирубування лісів, хімізація сільського господарства, а також неконтрольоване полювання і браконьєрство викликали різке скорочення чисельності диких тварин в регіоні.
Фауна даного регіону досить бідна. Тут зустрічаються заєць-русак, їжак, лисиця, тхір чорний, ласиця, вивірка. Серед дрібних звірів найпоширенішими та найчисельнішими є мишоподібні гризуни: миші — хатня, польова й лісова, полівки — сіра, руда й економка, землерийки, пацюки.