Андрій Якубе́цький (Якубовський), (* , село Сухмені, біля м. Гродно — † після 1945) — білоруський військовик, майор, діяч культури та освіти.
Біографія Андрій Якубецький закінчив педагогічний інститут у Свіслочі у 1912 році. Брав участь у Першій світовій війні. У 1915 році закінчив Олександрійську військову школу у Москві. В 1918 році повернувся до Гродно, де брав участь у створенні військ БНР. Керівник ради Білоруської Народної Республіки в Гродно.
З жовтня 1919 керівник Білоруської військової комісії у Мінську. Приблизно наприкінці 1919 року за направленням БВК навчався в Офіцерській школі в Польщі.
У листопаді 1920 року він підписав План-Концепцію зустрічі («Слуцька акція») деяких білоруських соціалістів з представниками місцевих поміщиків для обговорення спільних дій проти більшовиків, основними положеннями яких були: звільнення Білорусі та досягнення її незалежності; незалежність Білорусі здобувається шляхом федерації з Польщею через її тісніший зв'язок з Центральною Литвою; надія лише на власні сили, сили Краю, а отже — політика проводиться в дусі виконання всіх постулатів населення; внутрішні непорозуміння між політиками та іншими верствами населення мають бути виключені; національна рівність; державність безсумнівно білоруська; опора на місцеве самоврядування; озброєння всього населення Білорусі та прийняття добровольців з Польщі до регулярної білоруської армії; радикальна земельна реформа та її реклама; уникнення реквізицій; допомога в забезпеченні продовольством; легальний уряд, створений Верховною Радою, — склад уряду: 50 % білорусів, 40 % поляків та 10 % євреїв. Такий національний склад уряду та вся ситуація — отримати гарантії допомоги від Польщі; опора на Польщу, Центральну Литву та Францію — для боротьби з більшовиками. Серед інших підписантів плану-осмислення були: Альгерд Гордзялковський, Смолич Аркадій, Ігнат Парембський, Абєзерський, Павло Жаврид, Рожновський, Кузьма Цярещенко, Лявон Дубейкавський, Чеслав Крупський, Антон Неканда-Трепка, Сергій Баран Ул. Ляхоўскі, Ул. Міхнюк, А. Гесь, «Слуцкі збройны чын 1920 г. у дакумэнтах і ўспамінах». — 2-ое выд. дапрац.. — Менск: Энцыклапедыкс, 2006. — С. 296—297. — 400 с. — ..
Під кінець листопада разом з Кузьмою Терещенком у званні капітана прибув з Лодзя до Семежова для участі у Слуцькому збройному повстанні. Разом з ним до місця призначення прибуло ще 3 з 12 посланих офіцерів — поручик Федір Янушенко, капітани Антон Борик та Антон Сокіл-Кутиловський. Під час повстання 17 грудня Найвища рада БНР призначила Якубецького головнокомандуючим військ БНР. По закінченні повстання був інтернований у Польщу.
У 1921 році був арештований польською владою та ув'язнений. Після визволення в 1922 році переїхав у Литву. За запрошенням Костянтина Єзовітова перїхав у Латвію, де викладав у Дзвінську в білоруській гімназії та білоруських школах.
Член культурно-освітнього товариства «Батьківщина». За те що викладав географію по підручниках Смолича та відкрито говорив про захоплення Латвією білоруської території був заарештований та засуджений у квітні 1925.
Під час Другої світової війни працював в окупаційній адміністрації. Його доля після війни невідома.
Див. також
Гродненський повіт Гродненська губернія Литовське генерал-губернаторство
Примітки
Посилання слоўнік.орг «Беларускі працэс у Латвіі». 1925 рік, Рига