Су́зо Че́ккі Д'Амі́ко (; , Рим — , Рим) — кіносценаристка, видатна діячка італійського кінематографу XX століття.
Біографія та творчість Народилася в артистичній сім'ї. Дебютувала сценарієм фільму «Мій син професор» режисера Ренато Кастеллані (1946), але увійшла до великого кіно у 1948 році, коли на екрани вийшов фільм Вітторіо де Сіки «Викрадачі велосипедів» — ключова стрічка італійського неореалізму. Наступного року французький режисер Рене Клеман зняв за сценарієм Сузо Чеккі Д'Аміко стрічку, що стала знаменитою, «Біля стін Малапаги», у 1951 році Де Сіка поставив за її сценарієм «Диво в Мілані».
Через три роки фільмом «Найкрасивіша» починається тривала і плідна співпраця сценаристки з режисером Лукіно Вісконті — разом вони працювали над фільмами «Почуття» (1954, за Камілло Бойто), «Білі ночі» (1957, за Достоєвським), «Рокко та його брати» (1960, за Джованні Тесторі), «Леопард» (1963, за Джузеппе Томазі Ді Лампедузою), «Сторонній» (1967, за Альбером Камю), «Людвіг» (1972), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976, за Габріеле д'Аннунціо).
Співпрацювала і з іншими видатними італійськими режисерами періоду неореалізму, наприклад, «Дама без камелій» (1953) і «Подруги» (1955) Мікеланджело Антоніоні, «Сальваторе Джуліано» (1962) Франческо Розі, «Казанова-70» (1965, номінація на премію Оскар за найкращий сценарій) Маріо Монічеллі, Мауро Болоньїні. Працювала з Альберто Латтуадою, Валеріо Дзурліні, Франко Дзефіреллі, Луїджі Коменчіні, Дереком Джарменом («Караваджо»), Михалісом Какояннісом, Мартіном Скорсезе, Микитою Михалковим («Очі чорні») та ін.
Мемуари Їй належать колоритні усні мемуари Storie di cinema (e d'altro) (1996).
Визнання Премія Давид ді Донателло (1986) та ін. e 1994 році була удостоєна почесного «Золотого Лева» Венеційського фестивалю за внесок у кінематограф. Премія Жана Ренуара (США, 2009). Орден «За заслуги перед Італійською Республікою».
Обрана фільмографія Сценарист
1947 — Шляхетна Анджеліна / L'Onorevole Angelina 1947 — Злочин Джованні Епіскопо / Il Delitto di Giovanni Episcopo 1947 — Жити в мирі / Vivere in pace 1948 — Викрадачі велосипедів / Ladri di biciclette 1948 — Біля стін Малапаги / Le Mura di Malapaga 1951 — Диво в Мілані/ Miracolo a Milano 1951 — Найкрасивіша / Bellissima 1952 — Червоні сорочки / Camicie rosse 1953 — Дама без камелій / La Signora senza camelie 1953 — Ми — жінки / Siamo donne 1954 — Почуття / Senso 1955 — Подруги / Le Amiche 1956 — Щастя бути жінкою / La Fortuna di essere donna 1957 — Білі ночі / Le Notti bianche 1959 — Пекло в місті / Nella città l'inferno 1960 — Це почалось у Неаполі / It Started in Naples 1960 — Рокко та його брати / Rocco e i suoi fratelli 1960 — Сміх радості / Risate di gioia 1962 — Боккаччо-70 / Boccaccio'70 (Новели «Ренцо і Лучіана» і «Рібота» 1962 — Сальваторе Джуліано / Salvatore Giuliano 1963 — Леопард / Il Gattopardo 1965 — Казанова-70 / Casanova'70 1965 — Туманні зірки Великої Ведмедиці / Vaghe stelle dell'Orsa… 1966 — Приборкання непокірної / La Bisbetica domata 1967 — Сторонній / Lo Straniero 1969 — Метелло / Metello 1971 — Леді Свобода / La Mortadella 1972 — Людвіг / Ludwig 1972 — Пригоди Піноккіо / Le Avventure di Pinocchio 1974 — Сімейний портрет в інтер'єрі / Gruppo di famiglia in un interno 1976 — Невинний / L'Innocente 1977 — Ісус із Назарету / Jesus of Nazareth (міні-серіал) — Чималий скандал / Uno scandalo perbene 1986 — Караваджо / Caravaggio 1986 — Очі чорні / Очи чёрные 1988 — Шахраї як і ми / I Picari 1989 — Страдіварі / Stradivari 1999 — Брудна білизна / Panni sporchi 2000 — Небеса, що рухнули / Il Cielo cade 2006 — Троянда пустелі / Le Rose del deserto
Ролі в кіно 1962 Боккаччо-70 / Boccaccio — 70 / (Новела «Ренцо і Лучіана») — епізод
Примітки
Джерела Drehbuchautorin Suso Cecchi D'Amico gestorben