Автомобільна промисловість в Австро-Угорщині

Автомобільна промисловість в Австро-Угорщині зародилась у ХІХ ст. однією з перших серед країн Європи. Завдяки винахіднику Зігфріду Маркусу Австро-Угорщина довший час змагалась за пріоритет у винаході автомобілів. До розпаду Австро-Угорщини тут діяло до 80 автобудівних компаній, на базі яких до наших днів дійшли назви таких автовиробників, як Татра, Шкода, Штайр, Австро-Даймлер і т. д. Також тут працювали відомі інженери — Фердинанд Порше, Ганс Ледвінка. У цих компаніях були збудовані одні з перших чи перші у світі автомобілі —передньопривідні, гібридні, панцирні, автобуси, тролейбуси.

Транспортні засоби Маркуса

Механік Зігфрід МаркусLiteratur von und über Siegfried Marcus Marcus, Siegfried 1870 року встановив бензиновий мотор на 4-колісний візок, який іноді називали першим самохідним транспортним засобом і який також вважають прототипом, непридатним для використання через відсутність гальма, зчеплення, системи керування. У 1888–1889 роках Маркус розробив свій другий транспортний засіб, репліка якого розміщена у віденському Музеї транспорту. Через малий розмір власної майстерні він передавав його для доробки третім особам, через що важко визначити вклад кожного. Другий автомобіль Маркуса збудувала компанія Меркі, Бромовськиий, Шульц () з біля Брно, і він був виставлений на віденській Першій автомобільній виставці, присвяченій 50-річчю коронації цісаря Франца Йосифа І. Транспортний засіб мав дерев'яний каркас, дерев'яні колеса із залізними ободами та двотактний одноциліндровий мотор об'ємом 1,5 л і потужністю 0,75 к.с., що працював на суміші повітря і бензинової пари і розганяв на рівній дорозі авто до 4-5 км/год. Через малу швидкість подальшу розробку припинили. Передача обертового руху з мотора на одне привідне колесо здійснювалась ременем. За дослідженнями 1960-х років, цей мотор встановили у 1890-х роках на місці іншого, що був непрацездатнимA. Rostocki … стор. 59-60.

Маркус отримав близько 130 патентів і запатентував 1866 року свій двотактний двигун внутрішнього згорання із системою запалювання від магнето, карбюратор (1883, 1887), систему запалювання (1883, 1887). Було зроблено декілька реплік даного авто. Відомо про 10 моторів Маркуса.

Зародження автомобілебудування

На 1890-ті роки з'явилось декілька вдалих розробок автомобілів у Німеччині, Франції, США, Італії, Великій Британії, були започатковані перші автомобільні компанії. У цей період автобудівні фабрики зародились у найбільш розвинених регіонах Австро-Угорської імперії — Австрії, Чехії і незначній мірі Угорщині.

В Австрії найбільш технічно розвиненим був регіон Відня, де брати Карл, Франц, Генріх Ґреф у своїй фабриці кінних повозів, велосипедів виготовили 1895 року перший транспортний засіб, заклавши фабрику Gebrüder Gräf. За проєктом Фердинанда ПоршеPorsche, Ferdinand () збудувала перший у світі гібридний електрично-бензиновий автомобіль Лонер-Порше на базі розробленого раніше електричного автомобіля (1899), який репрезентували на Всесвітній виставці (1900). До того у віденській електротехнічній компанії () Порше розробив і запатентував 1896 року .

У Вінер-Нойштадт (місто) 1899 року заклали дочірню компанію Daimler для виробництва вантажівок, яка з 1909 року стає незалежною компанією Austro-Daimler (). У ній з 1906 працював Фердинанд Порше як керівник підрозділу. Компанія збудувала перші у світі ізотермічний фургон (1900), озброєний кулеметами повноприводний бронеавтомобіль Austro-Daimler (1904). Популярними були моделі «Мая 24/48», «28/32» (1907), «Австро-Даймлер 22/86», званий «Принц Генріх», «9/27 Альпеваген».

У штирійському Граці словенець заклав 1897 року фабрику велосипедів , реорганізовану в акціонерне товариство Перша штирійська велосипедна фабрика (), яка почала виробляти мотоцикли (1903), автомашини (1904).

На теренах Чехії основні центри автомобілебудування знаходились у Моравії. У Нессельдорфі 1897 року зібрали модель Президент з опозитним мотором — це перший автомобіль, зібраний на сучасних теренах Чехії.

В Угорщині батьком автомобілебудування називають Яноша Чонку, який брав участь у розробці декількох модифікацій автомашин.

6 лютого 1898 було засновано 206-ма власниками і шанувальниками автомашин Австрійський автомобільний клуб (). З 31 травня по 10 червня 1900 Австрійський автомобільний клуб провів першу Міжнародну виставку автомашин у віденському Пратері. Було проведено другу (1901), третю (1903) виставки. З 1899 року Клуб проводив автоперегони. У року було організовано перегони Париж-Відень завдовжки 1360 км, Париж-Інсбрук на . У Перемишлі відбувся перший Галицький з'їзд автомобілів і спортивного спорядження (листопад 1905)[A. Rostocki … стор. 165 ]. У Львові на межі 1907/08 років було засновано Галицький автомобільний клуб як філію Австрійського автомобільного клубу[A. Rostocki … стор. 245 ].

Незважаючи на значний консерватизм цісаря Франца Йосифа І у Збройних силах 1898 року з'явились перші дослідні автомобільні підрозділи, на основі досвіду експлуатації яких вантажівки згодом розділили на дві категорії: Тип 3,5 т з потужністю мотора від 35 к.с., швидкістю близько 20 км/год (2,5 т вантажівка, 1 т на одноосному причепі); Тип 7 т з мотором потужністю від 40 к.с., швидкістю близько 16 км/год (4 т вантажівка, 3 т двоосний причіп).

Перший автомобільний підрозділ у війську сформували 1902 року. Для перевезення надважких конструкцій Фердинанд Порше розробив повнопривідний тягач з мотор-генератором потужністю 150 к.с., від якого струм кабелями подавався до 5 моторних тягачів, що разом могли перевозити до 30 тK.u.k. Militär-Automobilwesen.

Компанії

Австрія Austro-Adler () складала у Відні автомобілі німецької компанії Adler (1912—1914). 3-4 місну модель автомобіля виготовляло у Відні Перше автомобільне товариство Австрії () (1899—1900). Alba () 9 машин виготовили у Трієсті (1906—1908) і презентували на Паризькому автосалоні 1907 року. () Бенедикт Албл планував виготовляти вантажівки, автобуси, малолітражні автомашини в Граці (1895—1906), використовуючи мотори De Dion-Bouton. Austro-Daimler з 1900 розпочав виготовлення вантажівок, легкових автомобілів конструкції Готтліба Даймлера, але незабаром тут почали будувати власні розробки, зокрема гібридні чи електромобілі за проєктом Порше. Завдяки перемогам у гонках автомобілі мали чималу популярність. У липні 1913 року акції компанії викупила «Шкода», але із завершенням війни компанія повернула самостійність. Через скорочення виробництва об'єдналась з компанією Puch (1928), яка у розпал світової кризи злилась з компанією Steyr-Werke у Steyr Daimler Puch AG. Austro-Fiat був закладений 1907 року у Відні для збирання автомашин Фіат. До 1914 року розпочав самостійне виготовлення легкових, вантажних авто, автобусів. З 1924 року змінила назву на ÖAF () була заснована Генріхом Боком і партнер Голлендер заснували 1896 у Відні велосипедну фабрику, на триколісні моделі яких встановили мотор (1896). З 1899 виготовили перший автомобіль конструкції Фердинанда Труммера, які у Великбританії продавала компанія Регент (). На машинах встановлювали мотори потужністю 12, 20, 40 к.с. Виготовлення припинили у квітні 1911. У травні 1909 авто Bock & Hollender отримало срібну медаль на перегонах Відень-Трієст-Відень. 8 машин виготовили у каринтійському Клагенфурт-ам-Вертерзее, що підлягали постійній модернізації моторів, трансмісії (1901—1906) Компанія Августа Брауна () розпочала 1899 у Відні будівництво передньопривідних автомобілів з одноциліндровим мотором De Dion-Bouton. 1900 компанію покинув співзасновник Вільгельм Штіфт, заклавши фабрику Celeritas Фабрику Automobilfabrik Celeritas заклав 1900 у Відні Вільгельм Штіфт, після виходу з співзасновників «Браун». Фабрика виготовляла малолітражне авто з 2-циліндровим мотором. Фабрику Штіфт 1903 закрив, увійшовши до спілки з братами Граф () Gebrüder Gräf (1895—1902) була першою віденською фабрикою, що збудували 1897 свій перший автомобіль класу «voiturette» з першим 1-циліндровим мотором De Dion-Bouton водяного охолодження, 4-ступінчастою коробкою передач. У 1898 фабрика виготовила і 1900 запатентувала перший у світі автомобіль з приводом на передні колесаGraf & Stift vehicles . З 1902 до них приєднався підприємець Вільгельм Штіфт, завдяки фінансам якого зародилась доволі успішна компанія Graf & Stift, Automobilfabrik AG. У Граці 1914 розпочали виготовлення авто з 4-циліндровим мотором потужністю 30 к.с., чиє виготовлення припинили з початком війни Об'єднане електротехнічне товариство () і фабрика Лонера спільно розпочали 1897 виготовлення електромобілів за проєктом Фердинанда Порше. До 1902 виготовили 5 машин. Егон Зайнахт розпочав у лютому 1917 випуск циклекарів у віденській фабриці (). У післявоєнний час продовжили їхній випуск і загалом випустили до 200 авто. У Відні Макс Фрідманн розпочав 1904 виготовлення авто конструкції з ланцюговою передачею. Декілька машин виготовили до 1910 Йозеф Каінц розпочав 1899 у Відні виробництво невеликого авто з одноциліндровим мотором потужністю 3,5-4.5 к.с. Його система повітряного охолодження була запатентована. Виробництво прининили 1901 Дочірня фабрика підприємств Контіненталь Гофманна і Черни () виготовляла двомісне авто з 2-циліндровим мотором потужністю 3,75 к.с., презентоване на Сьомій Інтернаціональній автовиставці у Відні (1907—1910). Зігфрід Шік на автомобільній фабриці штирійському Брук-ан-дер-Мур випускав моделі двомісну з моторами у 5 к.с., 12/16 к.с. та з 4-циліндровими моторами 18 к.с., 20 к.с., 30 к.с., 40 к.с. (1905—1907) . У Баден біля Відня Август Верндорфер заклав у листопаді 1899 автомобілебудівне підприємство (), що розпочало виготовлення автомашин за ліцензією (1900 припинила випуск). «Леєсдорфер» припинив випуск 16 листопада 1901 і за два роки закрилась. Крім того виготовляли ліцензійні авто . Моделі з моторами у 6 к.с. і 9 к.с. звались «Petit Duc», «Grand Duc». Lohner. Повозобудівна фабрика Лонера () виготовляла кузови для інших автовиробників. Також займалась виготовлення автомашин у спілці з іншими виробниками. Після 1900 року розробляла разом з компаніями Graf & Stift, Steyr проєкт першого тролейбусу Lohner-Porsche виготовляла перші електромобілі, гібридні авто Фердинанда Порше (1899); на основі розробки Фердинанда Порше колеса-мотора продала 305 електромобілів, серед котрих 2 автобуси, 23 пожежні машини, 5 санітарних машин, 3 вантажівки (1899—1910)Lohner-Werke . . У листопаді 1906 Еміль Єллінек заснував австрійське Автомобільне товариство (). Фердинанд Порше розробив конструкцію авто з мотором у 24/28 к.с., яке Єллінек назвав «Мая» на честь своєї доньки. До того на честь її старшої сестри Мерседес Єллінек назвали модель Даймлера (1902). У Штутгарті було створено товариство з продажів . Було виготовлено лічені авто до припинення 1908 діяльності товариства . У Відні інженер Мюллер розпочав виробництво 4-колісного циклекару з мотором Zedel потужністю 7 к.с. (1913—1914). . Віденська машино- і вагонобудівна фабрика () виготовляла вантажівки «Simmeringer» (1904), легкові автомашини з використанням деталей (1905). Виробництво припинили до середини 1907 року . У Відні 1900 фабрика Нойгауза і Пауера збудувала електромобіль, презентований Першій Міжнародній автовиставці у Відні. До кінця року фабрика припинила існування. . Інженер Йозеф Ніснер заснував 1900 у Відні машинобудівну майстерню, збудувавши автомобіль. На 1905 він заклав фірму Josef Niesner, Mechanische Werkstätte, почав виробляти мотоцикли. Виробництво припинили 1911 року. . У місті Штайр Верхньої Австрії заклали Австрійську Збройну фабрику (), де з 1894 виготовляли велосипеди «Ваффенрад» (), а після 1918 збирали автомобілі. Компанію 1926 перейменували у