Учур () — річка на Далекому Сході Росії, протікає по території Аяно-Майського району Хабаровського краю та Алданського улусу Республіки Саха (Якутія). Права притока річки Алдан. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія Річка бере свій початок на південно-східних схилах гори Гола (1658 м), в східному краї Станового хребта, на висоті 1250 м над рівнем моря, за іншими даними — 1420 м. Тече по східній околиці Алданського нагір'я. У верхів'ях Учур тече в основному на північ, в середній течії — на північний захід, а в нижній — знову тече на північ і впадає в річку Алдан із правого берега, за 4 км на північ від села Чагда і навпроти північно-східного берега острова Первомайського (~10 км²).
Довжина річки — 812 км, а від витоку Гонам до гирла Учур довжина складає 952 км, площа басейну — . Це третя за довжиною, після Амги (1462 км) і Майї (1053 км) притока Алдану та перша — за витратою води (1345 м³/с в гирлі). Середній похил становить — 1,53 м/км, але у верхів'ї на відрізку у 60 км похил становить приблизно 6,9 м/км.
Береги річки малозаселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники, та бараки в яких проживали геологи та робітники численних рудників. Чи не єдине поселення, розташоване за 4 км від гирла річки — село Чагда (204 особи, 2013).
Учур на всьому протязі русла тече серед гористої місцевості. До гирла річки Кураханди долина вузька, цілком зайнята руслом річки. Далі з'являються більш відкриті ділянки з поодинокими островами. Русло вкрите галькою, з великими каменями. Багато перекатів, шивер, порогів. На перших 140 км середня швидкість течії в межень — 1,5-1,8 м/сек.
На ділянці від 670 до 520 км від гирла, Учур тече серед невисоких лісистих гір. Долина широка (3-6 км), заболочена. Русло дуже звивисте, ділиться на рукави. Поблизу русла багато озер-стариць. Основні перешкоди — перекати та окремі великі камені в руслі. На цій ділянці течія помітно сповільнюється (середня швидкість в межень — 1,1-1,3 м/сек).
Нижче гирла Уяна русло Учур помітно випрямляється. Ширина річки змінюється від 80 до 640 м. Як і раніше багато лісистих островів, наносних відкладів, галькових перекатів. Невисокі гори обрамляють русло скелястими кручами.
Починаючи із 430 км від гирла, долина річки знову звужується до 200–100 м, затиснута з обох боків горами. Русло дуже звивисте. Островів немає. Між Геканом та Хайканом річка розрізає хребет Лурікан. Середній ухил русла тут досягає 2,14 м/км. Вершини хребта піднімаються над водною поверхнею на 700–1000 м. Стрімкі скелі, притиски,Нагін води на стрімкий (зазвичай скелястий) берег на повороті річки під дією відцентрових сил. пороги вимагають від подорожніх підвищеної уваги.
Острови Русло Учур всіяне великою кількістю островів, найбільші із них (від витоку до гирла): Безіменний (1,9 км²), Кюле-Юрює (0,9 км²), Факторія (1,7 км²), Чортов (1,3 км²), Болокто (1,0 км²), Курунг-Хохоє-Арита (2,9 км²), Гусиний (1,3 км²), Ат-Арита (2,1 км²), Ягідний (1,0 км²).
Гідрологія Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 46 років (1954–1999) на станції в поселені Чюльбе, розташованого за 154 км від гирла, впадіння її в Алдан.Басейн Учур — Станція: Чюльбе Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила для водного басейну , що становить близько 96% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що річка розкривається в першій половині травня, замерзає на початку жовтня. На ділянках виходів термальних вод — ополонки. Час повеней триває із травня по серпень, межень з листопада по квітень. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив (у березні), що становить всього 1,3% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — і показує надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив (у березні 1970 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив (у червні 1956 року).
Притоки Річка Учур приймає близько ста сорока приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 12 шт (від витоку до гирла):Валидатор водных объектов: Учур. Процитовано: 2014-12-23 + Назва притоки Довжина,(км) Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Учур, (км) Витрата води,(м³/с) ліві притоки Уян 233 6 370 520 Гекан 73 393 Хайкан 150 2 030 374 Тиркан 238 7 280 355 Гонам 686 55 600 266 530 Гинним 297 15 100 189 Мегюскеен 59 105 праві притоки Бириндя 70 625 Улкан 111 1 529 596 Д'юйюкеен 50 489 Онне 63 300 Чюльбе 86 2 130 154
Див. також Найдовші річки Росії
Примітки
Посилання
Аркуш карти N-53 Шантарские острова. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1990 р. Аркуш карти O-53 Алданский р-н. Масштаб: 1 : 1 000 000. Видання 1990 р. Фото річки Учур: на Panoramio.com Maps for the world / Карти всього світу