Ода («Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 120, 500; до *1055Оскільки дослідник Назаренко О. В. шлюб Оди зі Святославом II Ярославичем датував 1070-1071 роками, а згідно канонів християнства шлюб дозволяється з 15-16 років за прикладом вагітності Богородиці, то слід відняти число шлюбного віку від цифри датування шлюбу р. - після †1076Оскільки відомо зі згадки у «Штаденських аналах» про переїзд Оди з Київської Русі до Саксонії з сином Вартіславом після смерті свого чоловіка князя Святослава II Ярославича у †1076 році р.) — німецька принцеса, ймовірно, друга дружина великого київського князя Святослава Ярославича, Велика княгиня київська«Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., — С. 510. В історіографії вона часто згадується як Ода Штаденська. Її походження та ідентифікація чоловіка викликали багато суперечок в історіографії.
Біографія Головним джерелом про Оду є «Штаденські аннали», написані північносаксонськім хроністом Альбертом Штаденським у середині XIII століття. В анналах у статті під 1112 роком зазначено, що матір'ю Оди була Іда з Ельсдорфу (), дочка «брата імператора Генріха III та сестри Папи Римського Лева IX, інше ім'я якого Брунон» (Бруно Еґізґайм-Даґсбурґський) . Першого чоловіка Іди і батька Оди звали Ліпольд, він був «сином пані Глісмод». Також в анналах зазначено, що Іда була одружена ще кілька разів. Одним із синів Іди був також Бурхард, настоятель соборного храму в м. Трірі.
Історики дійшли висновку, що батьком Іди був Людольф (†1038 р.) граф Брауншвейгу, єдиноутробний брат імператора Священної Римської імперії Генріха III, а матір'ю - Гертруда, можливо сестра Папи Лева IX. Що стосується першого чоловіка Іди і, відповідно, батька Оди, то в російській історіографії довгий час превалювала версія, висунута М. М. Карамзіним на підставі праці Г. С. Тройєра . У ній батьком Оди був Леопольд (до †1055 р.) граф Штаде. Дана версія була підтримана багатьма істориками. Завдяки їй за Одою в історіографії закріпилося прізвисько Штаденська. За іншою гіпотезою, висунутою К. Лехнером , Ліпольд, батько Оди, ототожнюється з маркграфом Угорської марки Луітпольда (Лютпольдом) († 1043 р.) з дому Бабенбергів, сином маркграфа Східної марки (Австрії) Адальберта. Ця версія була підтримана німецькими істориками. В історіографію її ввів О. В. Назаренко .
Згідно з «Штаденськими анналами», Ода спочатку була черницею в монастирі Рінтельну, звідки її викупила матір в обмін на маєток Штедедорф біля Хеслінґу в Нижній Саксонії. Після цього Оду видали в шлюб з «королем Русі». В цьому шлюбі Ода народила сина, названого в анналах «Вартеслав». Після смерті чоловіка Ода повернулася до Саксонії, до того ж, відвезла з собою значну частину грошей чоловіка. Там вона одружилася вдруге. В шлюбі народила дочку, у якої пізніше був син на ім'я Бурхард, граф з Локума. Історик Назаренко О. В. шлюб Оди зі Святославом датував 1070-1071 роками.
Німецький хроніст XI століття Ламберт Герсфельдський повідомляв у статті 1075 про те, що до двору імператора Генріха IV прибув «король Русі» на ім'я Дмитро, який попросив імператора надати йому допомогу проти його брата, котрий його вигнав. Для переговорів на Русь було надіслано посольство, яке очолив Бурхард, настоятель Трірської церкви. Як причину, з якої для цієї місії було обрано саме Бурхарда, хроніст вказав, що бунтівний брат «короля Русі» був одружений з сестрою Бурхарда. Це посольство було згадано під тим же 1075 роком в «Повісті врем'яних літ» — СПб. 198—199. — СПб. 189—190. . «Королем Русі», згаданим у цьому повідомленні, був Ізяслав Ярославович (у хрещенні Дмитро), а братом - Святослав Ярославич, до цього князь Чернігівський . Оскільки Бурхард згадується також у «Штаденських анналах» як брат Оди, то І. Л. Ґебгард зробив висновок про те, що саме Святослав Ярославич був чоловіком Оди. Ця версія згодом одержала широке поширення як в німецькій, так і в російській історіографії — і на даний час є переважаючою.
Примітки
Джерела «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — ISBN 5-308-00052-2
Посилання