Сучасна індоєвропейська мова (суч.-інд.-євр. Eurōpājā́ Dn̥ghwā, Eurōpājóm, ісп. Europaio) — штучна («штучно відновлена») мова, започаткована 2006 року на основі відновлених елементів північно-західного ареалу пізньої індоєвропейської мови.
Передісторія
Спроби створювати тексти праіндоєвропейською мовою робилися ще у XIX ст. (А. Шлейхер), але надалі науковці відмовилися від такого роду творчості: стало ясно, що на такому рівні відновити мову, невідому з письмових джерел, неможливо. Проте, мовознавці продовжували: Г. Хірт, Л. Згуста, М. Петерс, Д. Ейдемс, І. Р. Данка, Ф. Кортланд, Р. Люр (працювали над відомим текстом Шлейхера «Вівця і коні»); С. К. Сен, У. Леманн, Й. Арбейтман, М. Майргофер, Я. Пугвель («Цар і бог»).
Створення
Історія сучасної індоєвропейської мови починається з 2004 року. Іспанський поліглот і мовознавець-аматор Карлос Квілес (Carlos Quiles) теж зайнявся створенням текстів реконструйованою прамовою. 2005 року Квілес разом з Марією Терезою Батальєю Кальвін і за підтримки чотирьох викладачів засновав групу «Dnghu» (букв. «Мова»). Наступного року було опубліковано «Europaio: Коротка граматика європейської мови» (англ. мовою). 19 травня проект було відзначено одним з шістьох призів регіонального уряду і університету на іноваціоному конкурсі підприємництва. Фонетика й абетка Голосні +ФонемаГрецькою абеткоюЛатинкоюПерською арабицеюВірменською абеткоюКирилицеюАбугідою деванагарі[a]Α αA aԱ աА аअ[e]Ε εE eԵ եE eए[o]Ο οO oՈ ոО оओ[aː]Ᾱ ᾱĀ āﺍԱ աА̄ а̄आ[eː]Η ηĒ ēԷ էЕ̄ е̄ऐ[oː]Ω ωŌ ōՈ ոО̄ о̄औ[i]Ι ιI iԻ իИ иइ[iː]Ῑ ῑĪ īیԻ իӢ ӣई[u]Υ υU uՒ ւУ уउ[uː]Ῡ ῡŪ ūوՒ ւӮ ӯऊ[r̥]Ρ ρR̥ r̥ﺭՌ ռР̥ р̥ऋ (ॠ)[l̥]Λ λL̥ l̥لԼ լЛ̥ л̥ऌ(ॡ)[m̥]Μ μM̥ m̥مՄ մМ̥ м̥म[n̥]Ν νN̥ n̥نՆ նН̥ н̥ण Приголосні +ФонемаГрецькою абеткоюЛатинкоюПерсською арабицеюВірменською абеткоюКирилицеюАбугідою деванагарі[p]Π πP pپՊ պП пप[b]Β βB bﺏԲ բБ бब[bh]Βη βηB̌ b̌ﺏﻌԲհ բհБх бхभ[t]Τ τT tﺕՏ տТ тत[th]Θ θŤ t͏̌ﻌﺕԹ թТх тхथ[d]Δ δD dﺩԴ դД дद[dh]Δη δηĎ d͏̌ذԴհ դհДх дхध[k]Κ κK kکԿ կК кक[kh]Χ χǨ ǩکﻌՔ քКх кхख[g]Γ γG gگԳ գГ гग[gh]Γη γηǦ ǧگﻌԳհ գհГх гхघ[kw]Ϙ ϙQ qقՔ քКъ къक[gw]Γγ γγC cﻍՂ ղГъ гъग[gwh]Γγη γγηČ čﻍﻌՂհ ղհГъх гъхघ[h]Η ηH hﻩՀ հХ хह[j]Ι ι (J ϳ)J jی/ژՅ յ, Ի իЙ й / Ј јय[w]Ϝ ϝW wوՒ ւЎ ўव[r]Ρ ρR rﺭՌ ռР рर[l]Λ λL lلԼ լЛ лल[m]Μ μM mمՄ մМ мम[n]Ν νN nنՆ նН нन[s]Σ σ ςS sﺱՍ սС сस
Приклади речень +УкраїнськаСучасна індоєвропейська (у запису латинкою)ТранскрипціяГей/ Агов /Алло / Привітálā / ghéuseалаа / ґгеусеЛаскаво просимоcrātós / súcṃtos tūґраатос /суґмтос тууДоброго дняlátom āsúmлатом аасумДоброго ранкуwḗsrom āsúmвеесром аасумДоброго вечораwésprom āsúmвеспром аасумДоброї ночіnóqtim āsúmноктім аасумЯк живеш?/Як живете?qótā walḗiesi?(все) нормальноwalḗiō sūЯк тебе / Вас зовуть?qótā kluwḗiesi?Як твоє / Ваше ім'я?qid ésti tébhei nṓmn?Мене зовуть Петромkluwḗiō PétrosМоє ім'я — Петроméghei Pétros nṓmnПриємно познайомитися (з тобою / Вами)gaudhḗiō tewe gnṓtimБудь-ласка / прошу ВасchédhōДякую/Спасибіméitimoms / móitmomЦе тобі (Вам) / Прошуprijḗsna / prósēdiom (tébhei ágō)Дякую тобі (Вам)prijḗiō téwomОт, панеésti sū, póteiВибачте/ПерепрошуюṇgnṓdhiВибачте меніpárkeЖаль/Шкода / ПробачтеkésdōНічого / Дурниці/ Пустеmē koisā́ieПоки, люба!sḷwḗj, prijótṃāТакdā / jái / ne-(ghi)Звичайне / Природноnem-pe / íta todНіnē / néiСаме/Саме такtágteīСлухай(те) / Увага!próbhoudhosДе тут вихід?qódhei dhwéris?Я прошу от щоkéi ésti jod pṛkskómЩо це таке?qid (ésti) tod?Це їжаpitús tod (ésti)Котра година?qid ésti dáitis?(Це) правдаwḗrom todДуже добре / Пречудовоbhódistom / bhódsṃomВсе добреsólwa sū (ágontor)Скільки тобі (Вам) років?qótobhos átnobhos tū?Мені десять роківdékṃ gnātós ésmiТи розмовляєш (Ви розмовляєте) європейською/новоіндоєвропейською?bhā́soi (bhásoi) an Eurōpáiom?Трошки розмовляюpáukolom bhā́moiНе розумію тебе (Вас)nē téwom péumiСкажітьséqe-moi qid kṇsḗiāsiНе знаюnē wóidaЗамовчи/Замовчітьtakḗj (takḗie)Сідай(те)sg. sísde / pl. sísdeteХодь(те) сюдиcémj' (cémie) kóm-keЯ йдуnū ghénghō komДе працюєте, вчитеся?qóterom ghléndhesi an drā́iesi?Втомився/Втомилися?ésti lachḗionti?Люблю жінокlubhḗiō pélū dhḗmonāns / cénānsНапиши(іть) тут свою (Вашу) адресуdéikom skréibhe kéi téweЯ живу на вулиці ГоловнійStóighei Magnéi céiwō / trébhōМи з Лукрецією друзіLukrétjā égō-qe ámeikes smés / ámeike swesКішка в саду нявкаєkáttā ghórtei mijalútiСобака вкусила кішкуkáttām mordḗieti kwōnЖінка гуляє з кішкоюkáttā dhḗmonā alā́ietoiБачу голову кішкиkáttās dṛ́kō ghébhlāmДе поїзд?qódhei ésti dóuknom?Поїзд — тутdóuknom (ésti) kéiХочу рибу їстиwélmi pískim ghóstumУф, гаряче!qām kḷḗieti!Брр, холодно!qām srīgḗieti!Я щодня ходжу купатися на озероláqom eími dhóchei snā́tum qā́qei
Джерела http://www.counter-currents.com
Посилання