Корнеліс Кетель (; , Гауда — 8 серпня, 1616, Амстердам) — північнонідерландський мандрівний майстер (художник, письменник, менше — скульптор і архітекторRudolf Ekkart, Cornelis Ketel, Grove Art Online, accessed January 31st, 2008) доби маньєризму.
Загальні відомості Життєпис Корнеліса Кетеля був створений історіографом Карелом ван МандеромK. van Mander, Het Schilder-boeck, Haarlem, 1604 (reprinted Utrecht 1969, translated as The Lives of the Netherlandish and German PaintersH. Miedema, ed. 1994-99).. Згідно записів Карела ван Мандера художник починав як прихильник стилю маньєризм і намагався заробити славу, створюючи алегоричні композиції та твори в історичному жанрі. Більшість картин початкового періоду була втрачена або знищена. Але відомі його малюнки в стилі маньєризму, що свідчать про тверду руку майстра і віртуозність у виконанні. Відомо, що пізніше він зосередився на створенні портретів, що мимоволі стали єдиною галуззю, котра дозволила оцінити внесок митця в історію.
Життєпис Корнеліс Кетель був позашлюбною дитиною і народився у місті Гауда. Мати Єлизавета Якобс Кетель. Первісну художню освіту отримав в майстерні його дядька, художника Корнеліса Якобса Кетеля. Дядько помер, коли підлітку було 11 років. Розпочався етап мандрів і навчання у різних художників. Навчався у вітражного майстра Дірка Крабета, потім у місті Делфт у Антоніса Блокланда.
Французький період Близько 1565 року відбув у Париж, де працював помічником у майстерні вітражного майстра Жана де ля Хейма, що обслуговував короля Карла IXJames, Painters and Their Works, p. 38. Можливість заробити на життя примусила перебратися у Фонтенбло, де діяли різноманітні майстерні, котрі обслуговували королівський двір. Перебування у школі Фонтенбло сприяло наверненню до стилю маньєризм і прагненню працювати з престижними на той час історичним та алегоричним жанрами. 1567 року у Франції розпочалися гоніння на вихідців з Південних (Габсбурзьких) Нідерландів і Кореліс Кетель вимушено покинув Фонтенбло.
Лондонський період Молодий художник повернувся у місто Гауда, економічне життя котрого значно постраждало від окупації міста у 1572 р. та місцевого повстання. Місто бідувало і стан справ погіршила епідемія чуми, що забрала життя у 20 % мешканців. 1573 року художник перебрався до Лондона, де був одним із нідерландських майстрів, що працювали на той час у Британії. Його алегоричні твори в стилістиці маньєризму не мали попиту в пихатій Британії. Він почав заробляти на життя створенням портретів англійських аристократів. Митця помітили і він створив низку портретів по замовам — "Сер Мартин Фробішер ",, 1577, "Річард Гудрик ",1578, «Едвард Джил в парадних обладунках», 1578, портрети шляхетних жінок та їх дітей. Його манера в портретах ще скута, але він намагався точно відтворювати потретованих і без намагання їх ідеалізувати. 1578 року він отримав дозвіл на портретування королеви Єлизавети І, котрий теж не ідеалізував.
Серед творів цього періоду — «Автопортрет» Кетеля, котрий переводив у гравюру Хендрік Барі.
Повернення у Північні Нідерланди 1581 року Кетель повернувся у Північні Нідерланди і оселився у місті Амстердам. 1593 року він придбав власний будинок біля так званої Старої церкви. Продовжив працювати портретистом. З його ім'ям пов'язують зміцнення голландької традиції творення групових портретів. Серед них груповий портрет «Військовий підрозділ капітана Дірка Розекранца», 1588. Працював він і над створенням вигаданих портретів тоньє, що подавали портретні зображення реальних і вигаданих історичних і міфологічних персонажів (портретів котрих ніколи не існувало) або персонажів з незвичним виразом обличчя.
Творчі експериманти митця простяглися до спроб у письменстві, спроб у архітектурі і в скульптурі. Є свідоцтва, що він непогано ліпив, пам'ятаючи про універсальність майстрів школи Фонтенбло. Його рахували поряд з художником Пітером Пітерсом старшим серед найбільш майстерних митців Амстердама на зламі 16-17 ст.
Власна родина Корнеліс Кетель був двічі одружений. Перший раз він узяв шлюб у 1573 році з Елтген Геррітс. 1581 року у них народився син Рафаель. Елтген померла у 1602 році і художник одружився вдруге у 1607 році з Елтген Янс. Їх син помер молодим.
Смерть 1613 року у віці 65 років майстер переніс інсульт. 1616 року він помер у Амстердамі.
Одна з вулиць у місті Гауда названа на честь Корнеліса Кетеля у 1903 році.
Вибрані твори
«Алегорія Істини» (Дзеркало Істини), малюнок до композиції, Музей Гетті, Каліфорнія Алегорія «Перемога Мудрості і Справедливості над Силою», 1580 «Філософи Демокріт і Геракліт» «Самогубство Саула», 1584, Каунас, Литва «Дірк Барендц», художник «Річард Гудрик», 1578, Картинна галерея Південної Австралії «Портрет англійської королеви Єлизавети І» «Велетень Портер, слуга Єлизавети І», 1580, палац Хемптон Корт, Велика Британія. «Томас Рід» «Сер Мартин Фробішер», 1577, Бодліанська бібліотека, Оксфордський університет «Едвард Джил в парадних обладунках», 1578 «Елізабет Сміт у сім років», 1579 «Томас Сесіл, 1-й граф Ексетер», кінець 16 ст. «Шляхетна пані у віці 56 років» «Самогубство Саула», 1584, Каунас, Литва «Військовий підрозділ капітана Дірка Розекранца», 1588, Державний музей (Амстердам) «Подвійний портрет малих брата і сестри з шляхетної родини» бл. 1604 «Якоб Корнеліс Баньярт», 1605, Державний музей (Амстердам) «Портрет родини», Утрехт, музей
Див. також Школа Фонтенбло Північний маньєризм Парадний портрет Карел ван Мандер Вигаданий портрет троньє Пітер Пітерс старший
Примітки
Джерела Joseph Eduard Wessely: Ketel, Cornelis. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, S. 664 f. Slive, Seymour, Dutch Painting, 1600—1800, Princeton: Yale University Press, 1995, ISBN 0-300-07451-4 Ekkart, Rudi, and Quentin Buvelot, eds. Dutch Portraits, The Age of Rembrandt and Frans Hals, Zwolle: Mauritshuis/National Gallery/Waanders Publishers 2007, ISBN 978-1-85709-362-9 Franits, Wayne. Dutch Seventeenth-Century Genre Painting, Princeton: Yale University Press, 2004, ISBN 0-300-10237-2 твори художника в Державному музеї, Амстердам твори художника в музеї Тиссена-Борнеміси
Посилання