Кри́стофер-стріт () — вулиця в районі Гринвіч-Віллидж, Мангеттен, Нью-Йорк. Розташована між 9-ю вулицею і 6-ю авеню. Кристофер-стріт є одним з символів боротьби за права геїв і лесбійок.
Станція «Кристофер-стріт» є кінцевою станцією ліній HOB-33 і JSQ-33 швидкісної підземної залізниці PATH, що сполучає Мангеттен з містами Гобокен та Джерсі-Сіті у штаті Нью-Джерсі, а також станцією маршрутів 1 і 2 West Side Line Нью-Йоркського метрополітену. На Кристофер-стріт розташована стара чайна компанія «McNulty's Tea and Coffee», заснована у 1895 році.
Історія Кристофер-стріт — одна із найстаріших вулиць Гринвіч-Віллидж. Вона слугувала південною межею маєтку адмірала сера Пітера Воррена, починалася від старої Гринвічської дороги (тепер — Гринвіч-авеню) і закінчувалася у сусіднього маєтку біля Норд Рівер (тепер — Гансвурт-стріт). Вулицю називали Скіннер Роуд () на честь прийомного сина адмірала Воррена — полковника Вільяма Скіннера. Свою нинішню назву вулиця дістала у 1799 році, коли землю Воррена придбав Чарльз Крістофер АмосДосі невідомо, чи був Амос спадкоємцем Воррена чи звичайним аферистом.. Окрім Кристофер-стріт, свої нові назви отримали також Чарльз-стріт і Амос-стріт. Останню пізніше перейменували на 10-ту вулицю«Greenwich Village: Glorying in its differentness; For 300 Years, A World Apart» By Lawrence Block; Lawrence Block, the author of the Matt Scudder and Bernie Rhodenbarr mystery series, frequently sets scenes of his novels in Greenwich Village." , The New York Times, November 20, 1988. Accessed October 7 , 2007 . «A portion of the West Village was carved from a farm owned by a man named Charles Christopher Amos, and his three names were parceled out among three of the new streets.» (Moscow, Henry The Street Book: An Encyclopedia of Manhattan's Street Names and Their Origins New York: Hagstrom 1978. ISBN 0-82-321275-0)..
Значення для ЛГБТ-спільноти
У 1970-х роках Кристофер-стріт стає головною гей-вулицею Нью-Йорка. На вулиці у будь-який час доби можна було зустріти геїв. Було відкрито багато гей-барів, а також магазинів, що торгують шкіряним одягом. У 1980-х роках зі зростанням захворюваності СНІДом ситуація докорінно змінилася. Центр гей-життя зміщується на північ, в район Челсі. Хоча декілька гей-барів на Кристофер-стріт залишилося, вулиця значною мірою втратила свій статус «веселої» і не відрізняється від інших тихих вулиць у Гринвіч-Віллидж.
На цій вулиці знаходиться будівля відомого бару Стоунволл-інн, біля якого у червні 1969 року сталося стоунволлське повстання. Марш «У день звільнення Кристофер-стріт» уперше було проведено через рік після тих подій, започаткувавши міжнародну традицію проводити наприкінці червня прайд-паради. Щорічний прайд-фестиваль у Берліні, Кельні і інших німецьких містах носить назву «День Кристофер-стріт» (). Журнал «Кристофер-стріт», який видавався з липня 1976 до грудня 1995 року, і впродовж багатьох років залишався одним із найшанованіших гей-часописів США.
З 1992 року Кристофер-парк, що знаходиться на перетині вулиць Кристофер-стріт, Грув-стріт і 4-й Вест-стріт, прикрашає скульптура «Гей-визволенню» . Дві сидячі дівчини і два юнаки, що обнялися, є знаком поваги жителями району прав геїв і лесбійок.
Кристофер-стріт — місце дії мюзиклу «».
На Кристофер-стріт розташований старий магазин, що торгує літературою для геїв, — .
Коментарі
Примітки
Посилання
Вебкамера на Кристофер-стріт Каталог «GayCities». Нью-Йорк: Нічне життя на Кристофер-стріт Віртуальна прогулянка по Кристофер-стріт