Едгар Александер Норверт (Edgar Aleksander Norwerth, 7 травня 1884, Женева — 19 вересня 1950, Варшава) — польський архітектор, художник, публіцист, педагог.
Біографія Народився 7 травня 1884 року в Женеві (за іншими даними у місті Коппе під ЖеневоюЛевошко С. Выпускники ИГИ архитекторы-эмигранты Н. В. Никифоров и Э. И. Норверт в Харбине и Польше // Мастер'Ok. — 2013. — № 1 (13). — С. 17.) у сім'ї юриста Яна Норверта і Отилії з Костецьких. Наприкінці XIX ст. сім'я переїхала до Москви, де Едгар Норверт закінчив Імператорське інженерне училище. У 1908—1910 роках працював помічником архітектора Олександра Гребенщикова. Згодом, до 1913 року навчався екстерном в Інституті цивільних інженерів у Петербурзі. Навчання не закінчив. У 1917—1924 роках викладач петербурзького Інституту цивільних інженерівFruba P. Norwerth Edgar Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — T. 23. — S. 185. (за іншими даними — московського інституту). Викладав також у Московському політехнічному та Московському жіночому політехнічному інститутах. Від 1920 року викладав у ВХУТЕМАСі, де був першим деканом архітектурного факультету.Левошко С. Выпускники ИГИ… — С. 18.
10 травня 1918 року прийнятий на роботу до Архітектурної майстерні Московської міської ради, очолюваної Іваном Жолтовським і Олексієм Щусевим.Казусь И. Советская архитектура… — С. 36—37, 40. У цей час проєктував промислові споруди для програми ГОЕЛРО, під керівництвом Щусева працював при спорудженні Казанського вокзалу в Москві. Захоплювався створенням екслібрісів методами аквафорти і деревориту, експонував роботи на виставках. Брав участь у низці архітектурних конкурсів. Публікував праці у журналах «Художественная жизнь», «Архитектура», збірках «Удешевленное строительство» і «Рабочее жилищное строительство».Левошко С. Выпускники ИГИ... — С. 19. Робота Норверта ще студентських часів з'явилась у збірці Інституту цивільних інженерів від 1914 року.
У серпні 1924 року разом із дружиною виїхав на з'їзд архітекторів до Лондона, звідки до Радянського Союзу вже не повернувся, а перебрався до Варшави. Однією з перших значних робіт польського періоду був проєкт генплану Любліна, призначений для конкурсу 1925 року, де здобув перше місце.Przesmycka N. Lublin. Przeobrażenia urbanistyczne. 1815—1939. — Lublin: TOP Agencja Reklamowa Agnieszka Łuczak, 2012. — S. 168. — ISBN 978-83-63569-20-4. У 1926—1930 роках був професором Варшавської політехніки. У 1930—1932 роках був членом ради варшавського Інституту пропаганди мистецтва.Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 223. Рання творчість Норверта позначена тяжінням до історичних стилів. Поступово перейшов до поміркованого функціоналізму. 1929 року брав участь у загальній крайовій виставці в Познані, 1932 року — на виставках у Венеції і Лос-Анджелесі. Входив до складу журі першого конкурсу на проєкт костелу Провидіння у Варшаві (1929)Konkurs na projekt świątyni «Opatrzności Bożej» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277; Świątynia «Opatrzności Bożej» w Warszawie // Gazeta Lwowska. — 18 sierpnia 1929. — № 188. — S. 4; Wynik konkursu na projekt kościoła Opatrzności // Rzeczy Piękne. — 1930. — № 4—6. — S. 97., другого (закритого) конкурсу на проєкт костелу Провидіння (1931).Konkurs zamknięty na projekt szkicowy świątyni pod wezwaniem «Opatzności Bożej» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 69. Від 1937 року представляв Міністерство військових справ у комісії зі створення Регіонального плану забудови Волині.Obwieszczenie Wojewody Wołyńskiego z dnia 10 stycznia 1938 r. № K.B.I.-2/37 w sprawie powłania Komisji Regionalnego Planu Zabudowania Wołynia // Wołyński Dziennik Wojewódzki. — 1938. — № 2. — S. 25.
Едгар Норверт активно співпрацював із варшавським часописом «Architektura i Budownictwo», де вийшли його статті на тему польської і радянської архітектури, архітектурної освіти. Стаття 1929 року про вроцлавську виставку «WUWA» була перекладена німецькою мовою, опублікована майже повністю у «Breslauer Zeitung» і скорочено у «Schlesische Monatschefte». Розповсюджувалась також в окремому передруку.Zagranica o «Architekturze i Budownictwie» // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 11—12. — S. 88. Були також статті у газеті «Gazeta Polska»Matysiak B. Wspaniali architekci Otwocka // Gazeta Otwocka. — 2010. — № 6 (211). — S. 31. — ISSN 1234-0545;, часописах «Stolica», а від 1935 року — у часописі «Arkady».Fruba P. Norwerth Edgar… — S. 186.
Був одружений з Марією Семенівною Норверт (прізвище від першого шлюбу Мазінг). Помер у Варшаві 19 вересня 1950 року. Похований на Повонзківському цвинтарі.Fruba P. Norwerth Edgar… — S. 186; Левошко С. Выпускники ИГИ… — С. 19.
Роботи Будинок Головного казначейства в Петербурзі (1911). Євангелістська жіноча лікарня в Петербурзі (1912). Чернігівська губернська земська управа (1912). Клуб у Тбілісі (1913).Левошко С. Выпускники ИГИ... — С. 17—18. Торговий дім у Нижньому Новгороді (1914). Дім Вітебського дворянського зібрання (1914). Московський народний банк (1915, 1 премія на конкурсі). Конкурсний проєкт будинку бактеріологічного інституту у Смоленську (1915). Міський театр у Саратові (1915). Оренбурзька повітова земська управа (1915). Дім інвалідів у Москві, перша премія на конкурсі проєктів (1916). Проєкт театру в місті Кімри (1918). Конкурсний проєкт профшколи ім. Толстого у Ясній Поляні (1919). Робота над проєктом перепланування центрального району Москви, 1920-ті роки. Проводилась спільно з Борисом Коршуновим в Архітектурних майстернях Московської міської ради.Казусь И. Советская архитектура… — С. 39. Ляпінська електростанція в Ярославлі (фактично — перша черга). Проєкт створений у рамках ГОЕЛРО 1921 року, реалізований у 1923—1926. У проєктуванні взяв участь інженер Мокршанський. Споруда вирішена без оздоб, у суто функціонально-обумовлених формах. У подальшому перебудована за проєктом інших архітекторів. Рисунок естакади електростанції було подано у статті Norwerth E. Architektura przemysłowa // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 3. Конкурсний проєкт зразкових будинків для робітників у Москві (1922—1923). Конкурсний проєкт павільйонів всеросійської сільськогосподарської виставки у Москві. Зокрема було збудовано павільйон Азербайджану, прикрашений нафтовою вишкою (1923). Котельна електропередач МОГЭС на Шатурській ГРЕС (1924).Левошко С. Выпускники ИГИ… — С. 19. Фотографію фрагменту фасаду, а також рисунок інтер'єру подано у статті Norwerth E. Architektura przemysłowa // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 5—6. Проєкт комплексу житлових будинків кооперативу «Jedność» на розі вулиць Фільтрової і Сухої у Варшаві. Створений для закритого конкурсу 1925 року, де здобув четверте місце.Konkurs ścisły spółdzielni «Jedność» // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 18, 21. Перше місце на конкурсі проєктів генплану Любліна 1925 року.A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32. Організатори відзначили ідею розвитку радіальної і кільцевої мережі комунікацій. Проєкт ліг в основу подальших робіт люблінського магістрату. В архіві Міської урбаністичної майстерні зберігся лише фрагмент, який представляє проєкт детального планування Лук Татари.Przesmycka N. Lublin. Przeobrażenia… — S. 168—169. Проєкт Народного дому в Лодзі, створений для конкурсу 1926 року. Співавтор Станіслав Бардзький. Не здобув відзнак, але був придбаний журі.Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 7. — S. 35. Проєкт мурованої зразкової православної церкви, 1927 рік. Створений для конкурсу, оголошеного польським Міністерством освіти і віровизнань. Не здобув відзнак, але був придбаний організаторами. Журі відзначило хороший план і переріз, але «надмірну» архітектуру.Cerkwie murowane i drewniane // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 1. — S. 30; Rychkov P., Mykhaylyshyn O. Konkurs 1928 roku na projekty cerkwi prawosławnych w Drugiej Rzeczypospolitej: w poszukiwaniu nowej identyczności architektonicznej // Budownictwo i Architektura. — 2013. — № 12 (4). — S. 195—196. Будинок Центрального інституту фізичного виховання (пізніше AWF) на вулиці Маримонцькій у Варшаві в місцевості Бєляни. Збудований у 1928—1929 роках. Стилістично поєднує функціоналізм із рисами класицизму.Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 5; Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 349—350. Серед особливостей — найбільша на той час у Європі спортивна зала, довжиною 130 м, перекрита без внутрішніх опор. Первинний проєкт передбачав також будівництво критого басейну, стадіону, веслувальної доріжки, низки павільйонів, фонтану. Повністю задум не було реалізовано.Dorcz W. Edgar Aleksander Norwerth — architekt-artysta // Absolwenci. — 2014. — № 3 (11). — S. 6. — ISBN 2353—4001. Макет будівлі експонувався на варшавській виставці військового будівництва у листопаді 1933 року.Król A. Piętnastolecie budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 295. Після війни Норверт займався відбудовою комплексу, яку частково закінчено 1948 року. Уже після смерті Новерта за його проєктом споруджено нове крило жіночого інтернату, а також крило чоловічого, перебудовано другий поверх головного копусу для семінарських зал і наукових закладів, перебудовано два стадіони, надбудовано другий поверх двох житлових будинків.Dorcz W. Edgar Aleksander… — S. 8. Ескіз тимчасового виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва на вулиці Крулевській у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1931 року серед чотирьох запрошених претендентів. Не був прийнятий до реалізації.Sprawozdanie z działalności… — S. 219. Вокзал Бендзін-място у Варшаві (1927—1931).E. N. Dworzec kolejowy na stacji Będzin-Miasto // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 383—387. Проєкт експонувався на виставці SAP у Варшаві 1927 року.Wędziagolski P. Pierwszy doroczny salon Stowarzyszenia Architektów Polskich // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 5. — S. 153. Дім фізичного виховання і військової підготовки ім. Маршалка Пілсудського в Кельцях (будувався від 1932).Nowakowski T. Geneza budownictwa sportowego w Polsce // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 357; Woźnicki S. Architektura wojskowa. Z powodu wystawy piętnastolecia budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 294. Офіцерське казино в Цетневі (1931—1933).Budowle współczesne… — S. 346. Перебудова церкви у Згєжу на гарнізонний костел. 1932—1933 роки.Budowle współczesne… — S. 322—323. Санаторій для офіцерів у Трускавці. Збудований у стилі функціоналізму у 1932—1933 роках. Статичні розрахунки конструкцій виконав В. Клісецький, будівництвом керував З. Шрамм.; Woźnicki S. Architektura… — S. 294; Budowle współczesne… — S. 344—345. Проєкт перебудови церкви у Скерневицях на гарнізонний костел. 1933 рік.Budowle współczesne… — S. 321. Проєкт польового вівтаря для Модлина. 1933 рік.Budowle współczesne… — S. 324. Проєкт перебудови гарнізонного костелу в Луцьку. 1933 рік.Budowle współczesne… — S. 325. Ескізний проєкт будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року.Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65, 76—78. Огорожа будинку Міністерства військових справ на вулиці Нововєйській у Варшаві. 1933 рік.Budowle współczesne… — S. 329. Проєкт 1933 року на забудову теренів вулиці Топольової у Варшаві. Передбачено також пам'ятник авторства М. Любельського.Woźnicki S. Architektura… — S. 294, 360—361. Корпус Генеральної інспекції збройних сил («G. I. S. Z.») у Варшаві (1933).Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 390.